Справа № 723/2601/21
Провадження № 2/723/3320/21
(заочне)
23 вересня 2021 року Сторожинецький районний суд
Чернівецької області
в складі головуючої судді Дячук О.О.
при секретарі Яворській М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сторожинець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 від імені якого виступає представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом.
Позовні вимоги обгрунтовує слідуючими обставинами.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , і після її смерті відкрилася спадщина, що складається з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане домоволодіння помилково віднесено до суспільної групи «колгоспний двір». При житті все своє майно ОСОБА_5 заповіла позивачу ОСОБА_1 , який своєчасно прийняв спадщину. У позивача відсутні необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину правовстановлюючі документи, оскільки ОСОБА_5 при житті не оформила право власності на домоволодіння за собою та не зареєструвала це право в органах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Враховуючи вищевказані обставини, позивач просить постановити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що складається з житлового будинку літ.«А-І», літньої кухні літ.«Б», сарая літ.«В», сарая літ.«Г», сарая літ.«Д», сарая літ.«Е», сарая літ.«Є», гаража літ.«Ж», навісу літ.«З», воріт з хвірткою під № 1, огорожі під № 2, криниці під № 3 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач в судове засідання не з'явився, його представник надав суду клопотання у якому просить розглянути справу за відсутності позивача та за його відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі і просять їх задовольнити. У разі неявки у судове засіданні відповідачів, не заперечують щодо постановлення заочного рішення.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, відзив на ползов не подали.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наданих позивачем матеріалів та ухвалити заочне рішення по справі.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 .
Після її смерті відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку літ.«А-І», літньої кухні літ.«Б», сарая літ.«В», сарая літ.«Г», сарая літ.«Д», сарая літ.«Е», сарая літ.«Є», гаража літ.«Ж», навісу літ.«З», воріт з хвірткою під № 1, огорожі під № 2, криниці під № 3 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Забудовником вказаного домоволодіння на підставі будівельного паспорта на забудову земельної ділянки, виділеної індивідуальному забудовнику (1982 р.) була ОСОБА_5 .
Як вбачається з довідки Давидівського старостинського округу Сторожинецької міської ради від 09.06.2021 року № 1042 станом на 15.04.1991 року вказане домоволодіння відносилось до суспільної групи «колгоспний двір», головою двору була ОСОБА_5 .
Верховний Суд України в постанові від 24.12.2014 року по справі № 6-192цс14 зробив правовий висновок, що застосування норм статей 120, 123 ЦК УРСР вважається правильним при належному з'ясуванні питання щодо правильності зарахування будинку до суспільної групи господарств.
Відповідно до частини першої статті 120 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Згідно із частиною другою статті 123 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Відповідно до роз'яснень, що викладені в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:
а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);
б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.
Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками № 69.
Згідно зі змістом Вказівок № 5-24/26 і № 69 суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім'ї). Особи, які працюють у колгоспі, але не є членами колгоспу, належать до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.
Як вбачається з листа архівного відділу № 5 Чернівецької районної державної адміністрації від 15.06.2021 року № 530 рішення колгоспу «Заповіт Ілліча» с.Давидівка за 1951 - 1991 роки щодо прийняття ОСОБА_5 в члени колгоспу не знайдено.
Таким чином, вказане домоволодіння необґрунтовано зараховано до суспільної групи «колгоспний двір», а тому воно в цілому належало ОСОБА_5 як забудовнику.
При житті все своє майно ОСОБА_5 заповіла позивачу ОСОБА_1 . Заповіт був складений 06.10.2008 року, посвідчений секретарем Давидівської сільської ради і зареєстрований в реєстрі за № 325. Вказаний заповіт не змінювався та не скасовувався, про що свідчить відповідна відмітка на ньому.
В установлений ст.1270 ЦК України шестимісячний строк, а саме 18.03.2016 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Сторожинецького районного нотаріального округу Коржан В.Д. із заявою про прийняття спадщини за заповітом.
У позивача відсутні необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину правовстановлюючі документи, оскільки ОСОБА_5 при житті не оформила право власності на домоволодіння за собою та не зареєструвала це право в органах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 1 ст.1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Також в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" має місце роз'яснення щодо розгляду цивільних спорів, зокрема, у випадку неможливості спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. За змістом цих роз'яснень видно, що не міститься прямої заборони щодо визнання судом права власності за спадкоємцем на нерухоме майно в разі, коли спадкодавець на законних підставах володів та користувався цим майном, але в силу об'єктивних причин не встиг за життя здійснити реєстрацію нерухомого майна.
За таких обставин, суд знаходить, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 16, 1216, 1223, 1268 ЦК України,
ст.ст. 4, 247 ч. 2, ст. 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 від імені якого виступає представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що складається з житлового будинку літ.«А-І», літньої кухні літ.«Б», сарая літ.«В», сарая літ.«Г», сарая літ.«Д», сарая літ.«Е», сарая літ.«Є», гаража літ.«Ж», навісу літ.«З», воріт з хвірткою під № 1, огорожі під № 2, криниці під № 3 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Чернівецької області через Сторожинецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.