вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" серпня 2021 р. Справа№ 910/14944/13
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Мартюк А.І.
Алданової С.О.
секретар судового засідання: Пастернак О.С.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 17.08.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича та Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 18.05.2021 (повний текст складено - 25.05.2021)
про задоволення скарги на дії приватного виконавця
у справі №910/14944/13 (суддя - Котков О.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства
"ДТЕК Київські електромережі"
до Дочірнього підприємства "Екіп Буд"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Ед-Ворлд"
про стягнення коштів
У квітні 2021 року Дочірнє підприємство "Екіп Буд" (надалі - відповідач, скаржник, ДП "Екіп Буд") звернулося до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії та бездіяльність приватного виконавця, відповідно до якої скаржник просив суд:
- визнати поважною причину пропуску строку на подачу скарги та поновити його;
- визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича з відкриття виконавчого провадження №60657649 на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 №910/14944/13;
- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.11.2019 ВП №60658649 з визнанням незаконними послідуючих, вчинених в межах такого виконавчого провадження виконавчих дій, спрямованих на виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 №910/14944/13;
- визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича в межах виконавчого провадження №60658649 щодо доведення до відома боржника інформації про існування такого виконавчого провадження та вчинювані виконавчі дії з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 №910/14944/13;
- витребувати у приватного виконавця Телявського А.М. копію заяви про ознайомлення представника ДП "Екіп Буд" з матеріалами виконавчого провадження №60658649.
Скарга ДП "Екіп Буд" з посиланням на приписи ст.ст. 2, 4, 12, 18, 28, 36 Закону України "Про виконавче провадження", обґрунтована тим, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Телявський А.М. (надалі - приватний виконавець Телявський А.М.) неправомірно та необґрунтовано відкрив виконавче провадження №60658649 на підставі наказу Господарського суду міста Києва №910/14944/13 від 02.10.2013, оскільки строк пред'явлення його до виконання сплив.
При цьому, на думку скаржника, під час виконання вказаного наказу, в межах виконавчого провадження №60658649, приватним виконавцем Телявським А.М. допущено грубу бездіяльність в частині виконання обов'язку щодо доведення до відома боржника інформації про існування такого виконавчого провадження та вчинювані виконавчі дії в його межах.
Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" (надалі - позивач, стягувач, ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі") проти задоволення скарги ДП "Екіп Буд" заперечувало з тих підстав, що пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 №910/14944/13 до виконання приватному виконавцю Телявському А.М. було здійснено з дотримання визначених положеннями Закону України "Про виконавче провадження" строків. Порушення виконавцем порядку надіслання сторонам виконавчого провадження копій процесуальних документів саме по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
Водночас, позивач вказував на те, що скаржнику було відомо про існування виконавчого провадження ще з жовтня 2020 року, адже останній з посиланням на отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про накладений на належне йому майно арешт на підставі постанов приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського А.М. від 19.11.2019 №60658649 та від 27.12.2019 №60658649 здійснював в апеляційному порядку оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2019 у справі №910/8743/19.
Приватний виконавець Телявський А.М. подав до господарського суду першої інстанції пояснення щодо згаданої скарги, в яких зазначив, зокрема про те, що строк пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 №910/14944/13 до виконання в силу приписів ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" обчислювався з дня останнього повернення виконавчого документа стягувачу, тобто з 14.11.2019 і становив три роки, а тому його пред'явлення було здійснено у визначені строки.
Направлення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №60658649 та подальших постанов і документів в межах такого виконавчого провадження було здійснено за адресою та згідно назви боржника, зазначених в наказі Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 №910/14944/13, і лише в подальшому, коли виконавцю з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стало відомо про зміну назви боржника ним було здійснено таку заміну в межах виконавчого провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 у справі №910/14944/13 скаргу ДП "Екіп Буд" на дії та бездіяльність приватного виконавця задоволено.
Визнано незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича з відкриття виконавчого провадження №60657649 на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 №910/14944/13.
Скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.11.2019 ВП №60658649 з визнанням незаконними послідуючих, вчинених в межах такого виконавчого провадження виконавчих дій, спрямованих на виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 №910/14944/13.
Визнано протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича в межах виконавчого провадження №60658649 щодо доведення до відома боржника інформації про існування такого виконавчого провадження та вчинювані виконавчі дії з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 №910/14944/13.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що викладені скаржником обставини щодо недотримання приватним виконавцем Телявським А.М. вимог Закону України "Про виконавче провадження" знайшли своє підтвердження.
За висновками суду, приватним виконавцем Телявським А.М. не було виконано обов'язків щодо належного повідомлення всіх учасників виконавчого провадження №60658649, а саме, боржника, про відкриття та вчинювані в його рамках виконавчі дії, зокрема, щодо арешту майна боржника, арешту коштів боржника, оцінки майна боржника, передачі майна боржника на реалізацію, чим було позбавлено останнього права щонайменше на заявлення про проведення рецензії відповідного визначення вартості передачі на реалізацію його майна.
При здійсненні примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 №910/14944/13 в рамках виконавчого провадження №60658649 мала місце не тільки протиправна бездіяльність приватного виконавця, а й незаконність дій з відкриття такого виконавчого провадження, відтак і подальше вчинення в межах нього виконавчих дій.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, приватний виконавець Телявський А.М. звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 у справі №910/14944/13 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги відповідача на дії та бездіяльність приватного виконавця.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, внаслідок чого судове рішення не відповідає критеріям законності.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевий господарський суд не надав правової оцінки діям приватного виконавця Телявського А.М. щодо дотримання вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Приватний виконавець Телявський А.М. звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що жодних правових підстав для повернення виконавчого документа сгягувачу не було, так як виданий судовий наказ №910/14944/13 від 02.10.2013 відповідає ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження". На виконання вимог названого Закону, приватним виконавцем направлено постанову про відкриття виконавчого провадження №60658649, саме на визначену у виконавчому документі адресу боржника. Найменування боржника було вказано - Дочірнє підприємство "Київенергопідряд", як зазначено у виконавчому документі. При цьому, законодавством не встановлено вимог для приватного виконавця щодо повідомлення боржника про наявність відкритого виконавчого провадження за допомогою телефонограм, та здійснення виконавчих дій лише після отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження. Обізнаність боржника про наявність відкритого виконавчого провадження жодним чином не впливає на забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення суду.
Водночас приватний виконавець Телявський А.М. з посиланням на абз. 2 ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" зазначає про те, що встановлених процесуальних строків стосовно винесення приватним виконавцем постанови про зміну найменування сторони виконавчого провадження не встановлено. Жодних правових наслідків щодо винесення такої постанови не в день, коли приватний виконавець дізнався про зміну такого найменування також не встановлено.
Окрім того, апелянтом у тексті апеляційної скарги викладено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, з обґрунтуванням причин пропуску.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2021 апеляційну скаргу Приватного виконавця Телявського А.М. передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Зубець Л.П., суддів: Мартюк А.І., Алданова С.О.
Також, не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 у справі №910/14944/13 та прийняти постанову, якою у задоволенні скарги відповідача на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського А.М. відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судове рішення у даній справі ухвалено із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. При розгляді справи судом першої інстанції порушено загальні принципи судочинства, закріплені Господарським процесуальним кодексом України, а саме: повнота оцінки доказів, всебічність, об'єктивність. Позивач вважає, що виходячи з основних загально-правових засад справедливості, законності, рівності суб'єктів, притаманних господарському праву, постанова приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження винесена у відповідності до вимог чинного законодавства України, відповідає принципу верховенства права, тому законні підстави для її скасування відсутні.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції у порушення ст.ст. 339, 341 ГПК України, ухвалюючи оскаржуване судове рішення неправомірного дійшов висновку щодо наявності поважних причин для поновлення строку ДП "Екіп Буд" на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження №60658649.
Позивач наголошує, що ДП "Екіп Буд" було відомо про наявність виконавчого провадження задовго до подання скарги на дії та бездіяльність приватного виконавця. Матеріали по виконавчому провадженню направлялися приватним виконавцем за належною адресою, зазначеною у судовому наказі №910/14944/13 від 02.10.2013.
На думку позивача, місцевий господарський суд, дійшов помилкового висновку щодо відсутності правових підстав для відкриття приватним виконавцем, на підставі судового наказу, виконавчого провадження №60658649 виходячи з позиції Касаційного господарського суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.01.2021 по справі №922/5723/14, оскільки в названій постанові розглядалося питання щодо регулювання інших правовідносин.
Окрім того, позивачем у тексті апеляційної скарги викладено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, з обґрунтуванням причин пропуску.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 23.06.2021 апеляційну скаргу ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Зубець Л.П., суддів: Мартюк А.І., Алданова С.О.
Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 клопотання Приватного виконавця Телявського А.М. та ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" про поновлення пропущеного процесуального строку задоволено, поновлено апелянтам пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження судового рішення.
Відкрито апеляційне провадження у справі №910/14944/13 за апеляційними скаргами приватного виконавця Телявського А.М., ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2021.
Водночас, ухвалено здійснювати розгляд справи №910/14944/13 за апеляційними скаргами приватного виконавця Телявського А.М. та ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" 14.07.2021, в одному об'єднаному апеляційному провадженні.
Роз'яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзивів на апеляційні скарги, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.
Приватний виконавець Телявський А.М. у порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України скориставшись своїм правом, подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", у якому просить останню задовольнити у повному обсязі, скасувавши оскаржувану ухвалу, з прийняттям нового судового рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ДП "Екіп Буд" на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 клопотання представників приватного виконавця Телявського А.М. та ДП "Екіп Буд" про продовження строку розгляду апеляційних скарг приватного виконавця Телявського А.М. та ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" у справі №910/14944/13 задоволено, продовжено строк розгляду зазначених апеляційних скарг.
Водночас, розгляд справи №910/14944/13 за апеляційними скаргами приватного виконавця Телявського А.М. та ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 відкладено на 10.08.2021.
10.08.2021 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ДП "Екіп Буд" надійшли письмові пояснення, в яких зокрема, останнє не заперечує щодо обізнаності про відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження №60658649, проте вважає, що пропущений строк на звернення з відповідною скаргою до суду може стосуватися виключно питання відкриття провадження, адже загальнодоступні інструменти не давали змоги жодним чином дізнатися про вчинювані в межах цього виконавчого провадження дії приватного виконавця.
На думку ДП "Екіп Буд", при здійсненні примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 №910/14944/13 в рамках виконавчого провадження №60658649 мала місце не тільки протиправна бездіяльність приватного виконавця, а й незаконність дій з відкриття такого виконавчого провадження, а відтак і подальше вчинення в межах нього виконавчих дій, адже останнім було грубо знехтувано покладеними на нього приписами ст.ст. 6,19 Конституції України, ст.ст. 2, 4, 12, 15, 18, 26, 28, 36 Закону України "Про виконавче провадження" обов'язками в частині перевірки інформації при відкритті виконавчого провадження задля забезпечення дотримання прав його учасників під час виконання відповідного судового рішення.
У судовому засіданні 10.08.2021 присутні представники сторін, приватного виконавця Телявського А.М. надали усні пояснення щодо апеляційних скарг, відповідно до яких представники позивача, приватного виконавця Телявського А.М. підтримали доводи апеляційних скарг, просили суд їх задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги відповідача на дії та бездіяльність приватного виконавця. Представник відповідача проти задоволення апеляційних скарг заперечував з підстав, викладених у письмових поясненнях.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 у розгляді апеляційних скарг приватного виконавця Телявського А.М. та ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 у справі №910/14944/13 оголошено перерву до 17.08.2021.
У судове засідання 17.08.2021 з'явилися представники позивача, приватного виконавця Телявського А.М. Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Ед-Ворлд" (третя особа у справі) представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи. За висновками суду неявка представників відповідача, третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
В силу приписів статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача, третьої особи.
У судовому засіданні 17.08.2021 представники позивача, приватного виконавця Телявського А.М. надали додаткові пояснення щодо апеляційних скарг, зазначивши, що підтримують доводи надані раніше.
Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У судовому засіданні 17.08.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Київенергопідряд" про стягнення нарахування за самовільно спожиту електроенергію у розмірі 2 688 865, 70 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2013 у справі №910/14944/13 позовні вимоги задоволено повністю, присуджено до стягнення з Дочірнього підприємства "Київенергопідряд" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" 2 688 865,70 грн за самовільно спожиту електроенергію, 53 777, 31 грн судового збору.
02.10.2013 на виконання вищезазначеного рішення Господарського суду міста Києва було видано відповідні накази, про:
- стягнення з Дочірнього підприємства "Київенергопідряд" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" 2 688 865,70 грн за самовільно спожиту електроенергію;
- стягнення з Дочірнього підприємства "Київенергопідряд" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" 53 777, 31 грн судового збору.
У серпні 2017 року не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Дочірнє підприємство "Екіп Буд" (змінено найменування з Дочірнього підприємства "Київенергопідряд" його правонаступником) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2013 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2017 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Екіп Буд" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2013 у справі №910/14944/13 - без змін.
В подальшому судом першої інстанції замінено стягувача у виконавчому провадженні по справі №910/14944/13 з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські Електромережі".
19.11.2019 на підставі заяви ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" про примусове виконання рішення, наказу Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 №910/14944/13, приватним виконавцем Телявським А.М. відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового рішення ВП №60658649.
28.04.2021 ДП "Екіп Буд" звернулося до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 у справі №910/14944/13 скаргу ДП "Екіп Буд" на дії та бездіяльність приватного виконавця задоволено. Визнано незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича з відкриття виконавчого провадження №60657649 на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 №910/14944/13. Скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.11.2019 ВП №60658649 з визнанням незаконними послідуючих, вчинених в межах такого виконавчого провадження виконавчих дій, спрямованих на виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 №910/14944/13. Визнано протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича в межах виконавчого провадження №60658649 щодо доведення до відома боржника інформації про існування такого виконавчого провадження та вчинювані виконавчі дії з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 №910/14944/13.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що викладені скаржником обставини щодо недотримання приватним виконавцем Телявським А.М. вимог Закону України "Про виконавче провадження" знайшли своє підтвердження при розгляді вказаної скарги.
Здійснивши перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, надаючи правову оцінку обставинам справи, дослідивши наведені в апеляційних скаргах доводи та заперечення на них, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає передчасним такий висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Водночас, слід зазначити, що відповідно до положень Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Однією з засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Конституційний Суд України у рішенні від 15.05.2019 №2-рп(ІІ)/2019) наголосив, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист: невиконання державою позитивного обов'язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.
За приписами ст. 129 Конституції України та ст. 326 ГПК України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон).
Відповідно до статті 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 Закону).
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судові накази; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; виконавчих написів нотаріусів; посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону.
Зазначена засада виконавчого провадження певною мірою конкретизована в ст. 13 Закону, відповідно до якої під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна. Постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За змістом ч. ч. 1, 5 ст. 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно визначений в ст. 48 вказаного Закону.
Так, за змістом ч. ч. 1, 2, 4, 6 ст. 48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).
Як вбачається з матеріалами справи, 19.11.2019 ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" звернулося до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 №910/14944/13
19.11.2019 на підставі поданої заяви ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" про примусове виконання рішення, приватним виконавцем Телявським А.М. відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового рішення ВП №60658649.
Так, в межах виконавчого провадження ВП №60658649 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Телявським Анатолієм Миколайовичем винесено наступні постанови:
- 19.11.2019 про накладення арешту на майно, що належить боржнику в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця.
- 26.11.2019 про накладення арешту на кошти божника, що містяться на рахунках: НОМЕР_1 АТ "БТА Банк" НОМЕР_2 ; НОМЕР_1 АТ "БТА Банк" НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 "Перший інвестиційний Банк" НОМЕР_5 , та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику;
- 03.03.2020 про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу №910/14944/13 від 02.10.2013;
- 23.03.2020 про зміну найменування боржника з Дочірнього підприємства "Київенергопідряд", код ЄДРПОУ 24592889, адреса: м. Київ, Дарницький район, вул. Ревуцького, проммайданчик районної котельні позняки на Дочірнє підприємство "Екіп Буд", код ЄДРПОУ 24592889, адреса: м. Київ, Дарницький район, вул. Ревуцького, проммайданчик районної котельні позняки.
Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Телявським Анатолієм Миколайовичем вчинено достатньо необхідних дій, встановлених приписами ст.ст. 13, 18, 26 Закону України "Про виконавче провадження", для виконання судового наказу №910/14944/13 від 02.10.2013 на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.
Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №2432/5 від 05.08.2016, визначено, що автоматизована система виконавчого провадження - комп'ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.
Тобто вся інформація щодо виконавчих дій по виконавчому провадженню ВП №60658649 міститься у відкритому доступі, а саме автоматизованій системі виконавчого провадження.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, що приватним виконавцем Телявським А.М. не було виконано обов'язків щодо належного повідомлення всіх учасників виконавчого провадження, а саме, боржника, про його існування (відкриття) та вчинювані в його рамках виконавчі дії, зокрема, щодо арешту майна боржника, арешту коштів боржника, оцінки майна боржника, передачі майна боржника на реалізацію, з огляду на наступне.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, всі документи (в т.ч. постанова про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна боржника, про призначення суб'єкта оціночної діяльності, повідомлення про вартість арештованого майна) направлялися адресату - Дочірнє підприємство "Київенергопідряд", за адресою: 02068, м. Київ, вул. Ревуцького, проммайданчик районної котельні "Позняки".
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
З викладеного вище слід дійти висновку, що документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Отже, боржник вважається належним чином повідомленим, якщо документи виконавчого провадження надсилаються йому за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Матеріали справи містять докази того, що приватним виконавцем Телявським А.М. направлялися: постанова про відкриття виконавчого провадження та інші постанови та документи виконавчого провадження саме на адресу боржника, яка була зазначена у виконавчому документі та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що цілком відповідає вимогам чинного законодавства, а саме ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження".
Відтак, постановляюючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції помилково дійшов до висновку щодо неналежного повідомлення ДП "Екіп Буд" про відкриття виконавчого провадження №60658649, оскільки матеріали по виконавчому провадженню направлялися приватним виконавцем за належною адресою.
Сам факт того, що дійсною назвою боржника є Дочірнє підприємство "Екіп Буд", не є підставою вважати, що приватним виконавцем не було виконано обов'язків щодо належного повідомлення всіх учасників виконавчого провадження.
Такі дії приватного виконавця не слід ототожнювати із протиправною бездіяльністю, оскільки як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. При цьому, підлягає оцінці юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №342/158/17.
Слід звернути увагу на те, що згідно ч.ч. 1, 3 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.
Сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи. Водночас, зміна найменування тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було змінено найменування юридичної особи з Дочірнього підприємства "Київенергопідряд" на Дочірнє підприємство "Екіп Буд".
При цьому, ідентифікаційний код вказаної юридичної особи не змінювався (код ЄДРПОУ 24592889), юридична адреса також залишена без змін: м. Київ, Дарницький район, вул. Ревуцького, проммайданчик районної котельні позняки.
В свою чергу, матеріали справи містять докази того, що приватним виконавцем Телявським А.М. після отримання відповідної інформації щодо зміни назви боржника було винесено постанову від 23.03.2020 про зміну найменування боржника з Дочірнього підприємства "Київенергопідряд", код ЄДРПОУ 24592889, адреса: м. Київ, Дарницький район, вул. Ревуцького, проммайданчик районної котельні позняки на Дочірнє підприємство "Екіп Буд", код ЄДРПОУ 24592889, адреса: м. Київ, Дарницький район, вул. Ревуцького, проммайданчик районної котельні позняки.
Колегія суддів зауважує, що порушення приватним виконавцем порядку надіслання сторонам виконавчого провадження копій процесуальних документів саме по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
Аналогічних за змістом висновків дійшов Верховний Суд при розгляді справи №756/9582/14-ц.
Враховуючи встановлені обставини та приписи Закону України "Про виконавче провадження", неотримання вказаних постанов (або несвоєчасне отримання) не впливає на їх дійсність та законність і має значення лише для відліку строку на їх оскарження, а тому відповідні посилання боржника, як на підставу для скасування цих постанов є необгрунтованими.
Положення Закону України "Про виконавче провадження" не передбачають обов'язку приватного виконавця перед початком примусового виконання рішення пересвідчитися в отриманні боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та не містить заборону щодо вжиття виконавцем заходів примусового виконання рішень у разі неотримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження.
Неотримання боржником документів виконавчого провадження не впливає на дійсність та законність їх прийняття, не спростовує підстави їх винесення при виконанні судового рішення.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити про те, що під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу Державної виконавчої служби або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень ГПК України, передбачених у розділі VI "Судовий контроль за виконанням судових рішень".
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 920/149/18 та постанові Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 918/1164/15.
Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями статті 339 ГПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з пунктом а) частини 1 статті 341 ГПК України відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.
Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ч. 2 ст. 341 ГПК України).
Водночас, за приписами статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ст. 119 ГПК України).
Колегія суддів враховує, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності і сторони повинні очікувати їх застосування.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.
Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 11.10.2019 у справі № 910/22695/13.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, при розгляді скарги в суді першої інстанції позивачем до заперечень на скаргу ДП "Екіп Буд" було додано копію апеляційної скарги по справі №910/8743/19, у мотивувальній частині якої представник ДП "Екіп Буд" зазначає, що йому з травня 2020 року відомо, про те, що у приватного виконавця Телявського А.М. на виконанні перебувають виконавчі провадження №60658649 та №61628748, стягувачем в яких визначено ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", а боржником Дочірнє підприємство "Екіп Буд" (копія скарги міститься в матеріалах справи). З тексту апеляційної скарги також вбачається, що ДП "Екіп Буд" було відомо і про накладення арешту на нерухоме майно боржника, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 41-А.
Окрім того, у судовому засіданні 17.08.2021, при перегляді оскаржуваної ухвали, представник відповідача не заперечував щодо факту обізнаності про відкриття виконавчого провадження ВП №60658649 з виконання судового наказу №910/14944/13 від 02.10.2013, однак посилаючись на формальне неотримання документів виконавчого провадження ВП №60658649 вважає порушеними права ДП "Екіп Буд", що на думку останнього дає підстави визнати в судовому порядку незаконними дії та бездіяльність приватного виконавця Телявського А.М.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що місцевий господарський суд в порушення ст. ст. 339, 341 ГПК України передчасно дійшов до висновку щодо наявності поважних причин для поновлення строку ДП "Екіп Буд" на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження №60658649, адже останньому було відомо ще у травні 2020 року про наявність вказаного виконавчого провадження, тоді як скарга на дії та бездіяльність приватного виконавця була подана лише через рік, зокрема у травні 2021 року, з порушення строку на подання такої скарги.
Водночас, варто зазначити, що місцевий господарський суд задовольняючи скаргу про визнання незаконними дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М., дійшов до висновку про наявність порушення приватним виконавцем вимог ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" та наявність пропуску строку для пред'явлення наказу, оскільки виконавчий документ було повернуто до Господарського суду міста Києва у зв'язку із апеляційним оскарженням судового рішення, на підставі якого видано наказ. Зазначені обставини не відповідають дійсності з огляду на наступне.
З цього приводу слід звернути увагу, що матеріали справи містять докази того, що первісно рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2013 у справі №910/14944/13, на виконання якого було видано наказ Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 №910/14944/13, набрало законної сили 24.09.2013, а тому в силу приписів ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, діючій на 02.10.2013) такий наказ міг бути пред'явлений до виконання протягом року.
При цьому, за змістом ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, діючій до 04.10.2016) пред'явлення виконавчого документу до виконання свідчить про переривання строку його пред'явлення. Аналогічна норма міститься в положеннях ч. 4 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, діючій з 05.10.2016).
На зворотному боці наказу Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 №910/14944/13 містяться відмітки, які свідчать про те, що такий наказ неодноразово пред'являвся до виконання та був повернутий з різних підстав, зокрема: 04.11.2014 - на підставі п. 2 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, діючій до 04.10.2016), якою визначалось, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
В послідуючому такий наказ було повернуто 21.09.2017 - на підставі ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, діючій з 05.10.2016), у відповідності до якої виконавчий документ, прийнятий виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).
Як вбачається із матеріалів справи друге повернення наказу Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 №910/14944/13 на підставі вказаної норми було зумовлено відкриттям ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2017 апеляційного провадження з перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2013 у справі №910/14944/13.
Наслідками такого перегляду стало винесення постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2017 про залишення рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2013 у справі №910/14944/13 без змін.
Частинами 1, 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Так, постановою державного виконавця Меведєвої О.О. від 21.09.2017 №47818074 виконавчий документ повернуто до Господарського суду міста Києва на підставі ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження".
Проте, як зазначалось вище постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2017 №910/14944/13 рішення Господарського суду м. Києва від 11.09.2013 по даній справі залишено без змін.
У подальшому представник стягувача звернувся до суду першої інстанції із заявою про видачу наказу по справі № 910/14944/13.
Господарським судом міста Києва було видано ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" наказ від 02.10.2013 №910/14944/13. оскільки за результатами перегляду рішення суду в апеляційній інстанції такий наказ залишився чинним та не сплив строк для його пред'явлення.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Верховний суд у складі Касаційного господарського суду в п. 11 своєї ухвали від 03.10.2019 по справі №910/14944/13 зазначив, що на момент постановления зазначеної ухвали суду касаційної інстанції, рішення суду виконується відповідно до наказів від 02.10.2013, які перебувають на примусовому виконанні у органах виконавчої служби.
До пред'явлення наказу Господарського суду м. Києва від 02.10.2013 №910/14944/13 до виконання приватному виконавцю Телявському А.М., даний наказ перебував на виконанні у приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни (виконавче провадження №56642950) та був повернутий стягувачу постановою про повернення виконавчого документа від 14.11.2019, за його заявою (копії містяться в матеріалах справи), про що також зроблено відмітку на зворотному боці виконавчого документа.
Тобто, виконавче провадження №60658649 було відкрито приватним виконавцем Телявським А.М. 19.11.2019 через п'ять днів з моменту повернення виконавчого документа стягувачу та відповідно в межах строку передбаченого ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження".
Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції з приводу того, що відповідно до ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, діючій з 05.10.2016) стягувач був позбавлений права на пред'явлення до виконання цього ж наказу з метою виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2013 у справі №910/14944/13, а відтак, і були відсутні правові підстави для відкриття приватним виконавцем на підставі нього виконавчого провадження №60658649.
При цьому, ухвалюючи оскаржувану ухвалу суд дійшов помилкового висновку щодо відсутності правових підстави для відкриття приватним виконавцем на підставі вказаного вище наказу виконавчого провадження №60658649 виходячи з позиції Касаційного господарського суду Верховного Суду викладеної у постанові від 28.01.2021 по справі №922/5723/14, оскільки в зазначеній постанові розглядалося питання щодо регулювання інших правовідносин - пропуск стягувачем строку на повторне пред'явлення виконавчого документа через бездіяльність державного виконавця, що у подальшому призвело до відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій без наявності правових підстав.
Враховуючи вищезазначене, матеріали справи свідчать про те, що приватним виконавцем були вчинені усі необхідні дії щодо своєчасного і повного виконання наказу №910/14944/13 від 02.10.2013.
Апеляційний господарський суд вважає, що у даному випадку, суд першої інстанції, надаючи оцінку діям приватного виконавця та задовольняючи скаргу, вдався до надмірного формалізму та не врахував, що допущене приватним виконавцем порушення жодним чином не вплинуло на результат проведення виконавчих дій, не спричинило жодних негативних наслідків для боржника і не свідчить про протиправну бездіяльність приватного виконавця.
Колегія суддів зауважує, що рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
Вказані вимоги судом попередньої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не було дотримано.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
На підставі викладеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 у справі №910/14944/13 підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні скарги Дочірнього підприємства "Екіп Буд" на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича.
Частиною 14 статті 129 ГПК України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 ГПК України судові витрати за подачу апеляційних скарг підлягають стягненню з відповідача на користь апелянтів (приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича та Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі").
Керуючись ст.ст. 255, 267-271, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційні скарги приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича та Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 у справі №910/14944/13 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 у справі №910/14944/13 скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги Дочірнього підприємства "Екіп Буд" на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича.
3. Судовий збір, понесений у зв'язку з переглядом справи №910/14944/13 в суді апеляційної інстанції, покласти на Дочірнє підприємство "Екіп Буд".
4. Стягнути з Дочірнього підприємства "Екіп Буд" (02068, місто Київ, вул. Ревуцького, проммайданчик районної котельні Позняки, код ЄДРПОУ 24592889) на користь приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича (02094, місто Київ, вул. Поправки Юрія 6, офіс 26, РНОКПП НОМЕР_6 ) 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
5. Стягнути з Дочірнього підприємства "Екіп Буд" (02068, місто Київ, вул. Ревуцького, проммайданчик районної котельні Позняки, код ЄДРПОУ 24592889) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04080, місто Київ, вул. Новокостянтинівська 20, код ЄДРПОУ 41946011) 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
6. Матеріали справи №910/14944/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з перебуванням головуючої судді (судді-доповідача) на лікарняному, суддів Мартюк А.І., Алданової С.О. у відпустках, повний текст постанови складено та підписано - 23.09.2021.
Головуючий суддя Л.П. Зубець
Судді А.І. Мартюк
С.О. Алданова