Справа № 462/4435/21
21 вересня 2021 року м.Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Боровков Д.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору № б/н від 02 серпня 2007 року в розмірі 21031,45 грн., з яких: 17997 грн.75 коп.- заборгованість за простроченим тілом кредиту, 3033 грн. 70 коп. - заборгованість за простроченими відсотками. Також, просить стягнути 2270 грн. судових витрат. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору відповідач отримав кредит в розмірі 1000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 3,0% в місяць на суму залишку заборгованості, який надалі було збільшено до 19000 грн. 00 коп., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти. Відповідач при підписанні заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», а також «Тарифами» банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Також 02 серпня 2007 року відповідачем була підписана Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», в якій він підтвердив, що з «З фінансовими умовами надання кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений. Відповідач взятих на себе зобов'язань перед банком не виконує. В зв'язку з наведеним, просить стягнути з відповідача вищевказану суму заборгованості.
16 липня 2021 року ухвалою суду справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовної провадження без виклику сторін, а відповідачеві було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі /а.с.63/.
Відповідач по справі належним чином повідомлявся судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції суду. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.
Згідно з вимогами ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вимоги ст.ст.279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02 серпня 2007 року між позивачем ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку /а.с.35/.
Позивач зазначає, що відповідач, підписавши заяву підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
На підтвердження своїх вимог позивач до матеріалів позовної заяви надав витяг з Умов та Правил надання банківських послуг /а.с.37-42/, довідку про умови кредитування /а.с.36/, розрахунок заборгованості за договором № б/н від 02 серпня 2007 року станом на 31 жовтня 2015 року /а.с.5-11/, розрахунок заборгованості за договором № б/н від 02 серпня 2007 року станом на 30 червня 2019 року /а.с.12-19/, розрахунок заборгованості за договором № б/н від 02 серпня 2007 року станом на 08 червня 2021 року /а.с.20-23/, копію заяви позичальника від 02 серпня 2007 року та копію паспорту відповідача ОСОБА_1 /а.с.35,47/.
З довідки, виданої АТ КБ "Приватбанк" про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н від 02 серпня 2007 року), убачається, що 02 серпня 2007 року відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі 1 000 грн., який в жовтні 2018 року був збільшений до 19000 грн. /а.с.33/
У довідці «Про умови кредитування з використання платіжної картки кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» зазначено, що базова ставка в місяць, яка нараховується на залишок непростроченої заборгованості складає 3,0%/а.с.36/.
Вказана довідка містить підпис відповідача ОСОБА_1 , що свідчить про те, що останньому достовірно було відомо про умови кредитування та зобов'язання, які на нього покладені кредитним договором.
При цьому суд зазначає, що вищезазначені Умови та Правила надання банківських послуг не містять підписи відповідача, проте останній не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови та Правила не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.
Відповідно до статей 527 та 530 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а стаття 615 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
З виписки по кредитному рахунку відповідача ОСОБА_1 убачається, що за кредитними картами, які надавалися відповідачу за НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 та НОМЕР_6 ОСОБА_1 з серпня 2007 року по жовтень 2020 року користувався кредитними коштами шляхом зняття готівки, переказів з карти, оплати карткою першого платежу за покупку, переказу коштів, а також відбувалась сплата щомісячних платежів, за результатами чого на картковому рахунку у січні 2021 року залишок після проведення всіх операцій склав від'ємне значення, а саме: - (мінус) 21031,45 грн. /а.с.24-32/.
Як убачається з розрахунку суми боргу /а.с.20-23/ відповідач взятих на себе зобов'язань перед позивачем належним чином не виконує, відсотки за користуванням кредиту не сплачує. В зв'язку із чим станом на 08 червня 2021 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 21031,45 грн., а саме: заборгованість по тілу кредиту - 17997,75 грн., заборгованість за простроченими відсотками -3033,70 грн.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували вищевказаний розрахунок суми боргу, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов кредитного договору, а відтак, суд, перевіривши зазначений розрахунок, знаходить його підставним.
Враховуючи наведене, суд вважає, що сума заборгованості за тілом кредиту в розмірі 17997,75 грн. та простроченими відсотками в розмірі 3033,70 грн. підлягає стягненню з відповідача у повному об'ємі.
З матеріалів справи встановлено, що при поданні позову АТ КБ «ПриватБанк» сплачено 2270,00 грн. судового збору /а.с.54/.
Беручи до уваги, що позов задоволено, суд вважає, що на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 2270 грн. 00 коп. судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову.
Керуючись ст.ст. 81,89,141,263-265,274-279 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 21031 гривні 45 коп. боргу та судовий збір у розмірі 2270 гривень. Всього стягнути 23301 (двадцять три тисячі триста одна) гривня 45 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідно до вимог п.п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського,1Д; ЄДРПОУ 14360570).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКП: НОМЕР_1 ).
Суддя:
Оригінал рішення.