Справа № 461/7645/21
Провадження № 1-кс/461/5213/21
Іменем України
17.09.2021 року слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Львові скаргу ОСОБА_3 , який діє в ОСОБА_6 про скасування повідомлення про підозру та зобов'язання до вчинення дій -
ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , звернувся до суду зі скаргою, в якій просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 15.07.2021 року у провадженні №12021140000000485 від 18.05.2021 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.З ст.368 КК України, а також просить зобов'язати слідчого, прокурора у кримінальному провадженні № 12021140000000485 від 18.05.2021 року вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час повідомлення про підозру від 15.07.2021 року.
В обґрунтування скарги покликається на те, що із оскаржуваним повідомленням про підозру не погоджується, вважає його незаконним, необґрунтованим та ґрунтується лише на припущеннях органу досудового розслідування, без достатніх доказів на підтвердження обставин інкримінованого діяння. Заявник зазначив, заява про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 була подана 12.05.2021 року, а кримінальне провадження зареєстроване 18.05.2021 року, що свідчить про пропущений строк реєстрації кримінального провадження. Окрім того, захисник стверджує, що слідчим не встановлено жодного факту вимагання зі сторони ОСОБА_6 , а тому така підозра є необґрунтованою. Просить скаргу задоволити.
У судовому засідання захисники ОСОБА_6 - адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , скаргу підтримали, просили таку задоволити.
Прокурор в судовому засіданні щодо задоволення скарги заперечив, просив відмовити у задоволенні такої.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України.
Зокрема, частинами 1-3 ст. 276 КПК України визначено вичерпний перелік підстав, при яких в обов'язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких відносяться слідчий чи прокурор.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділу РОТЗ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке 18.05.2021 року внесені до ЄРДР за № 12021140000000485.
15 липня 2021 року слідчим відділу РОТЗ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 за погодженням з прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_8 складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням із прокурором. Повідомлення має містити, зокрема такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Наведене в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» поняття «обґрунтована підозра», означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Окрім того, Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування, оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Так, оцінюючи в сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів про вчинення інкримінованого підозрюваному злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, слідчий суддя дійшов висновку, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 , в контексті її розуміння ЄСПЛ, присутня.
При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Системний аналіз положень ст.ст. 276-278 КПК України вказує на те, що при розгляді скарги на рішення слідчого про підозру слідчий суддя має з'ясувати виконання слідчим положень кримінального процесуального закону в частині дотримання порядку повідомлення про підозру та наявності на день повідомлення про підозру достатніх доказів для підозри особи.
Відповідно до вимог п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді - судді суду першої інстанції, належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Зокрема, під час вирішення питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, запобіжних заходів та здійснення судового контролю в порядку ст.206 КПК України та ст. 303 КПК України.
Аналіз змісту ст. 368 КПК України та інших норм КПК України, вказує на те, що питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, чи винна особа в його в вчиненні, перевірка обсягу підозри вирішуються судом при ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Питання, які слідчий суддя повинен дослідити під час розгляду скарги на повідомлення про підозру, повинні стосуватися перевірки наступних обставин:
1) чи не спростовані під час досудового розслідування з дня обрання запобіжного заходу (коли слідчий суддя вирішує питання про обрання запобіжного заходу з урахуванням обов'язкової наявності обґрунтованості підозри) докази, що давали підстави для підозри особи;
2) чи немає на день розгляду скарги підстав для визнання доказів недопустимими, в контексті положень ч. 4 ст.87 КПК України, зокрема якщо слідчим суддею буде встановлено, що будь-які докази, на яких ґрунтується підозра, були отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, оскільки рішення про недопустимість доказів з інших підстав, може бути прийняте виключно судом за результатами судового розгляду обвинувачення по суті.
З поданої скарги вбачається, що підозрюваний та його захисники вважають зібрані слідством докази не переконливими, оскільки слідчим не встановлено жодного факту вимагання зі сторони ОСОБА_6 , а також відсутні фактичні дані, які вказують на безпосередню причетність останнього до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Однак, із доводів сторони захисту та поданих документів наведені обставини можливо і мають місце, однак, їх оцінка потребує сукупності дослідження із усіма іншими матеріалами кримінального провадження.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. На підставі оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
З урахуванням наведених вище положень закону та встановлених обставин, слідчий суддя дійшов висновку про необґрунтованість скарги ОСОБА_3 , який діє в ОСОБА_6 , а відтак у задоволенні такої необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 , який діє в ОСОБА_6 про скасування повідомлення про підозру та зобов'язання до вчинення дій - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлено 21.09.2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1