Справа № 308/9075/21
20 вересня 2021 року м.Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді Дегтяренко К.С.,
за участю секретаря судового засідання Чейпеш В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород цивільну справу за позовною ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
В обґрунтування позовної заяви позивач вказала, що 24.04.2015 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, про що відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Ужгород реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області було зроблено відповідний актовий запис № 167 від 24.04.2015 року, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 . У шлюбі у них народилася дитина, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач також зазначила, що причиною звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу стали ряд обставин, які зумовлені різними поглядами на життя, шлюб носить тільки формальний характер, шлюбні відносини фактично припинені ними ще з 2020 року, продовження таких шлюбних відносин суперечить її інтересам та інтересам дитини, а тому подальше його існування вважає недоцільним, спільного господарства не ведуть.
На підставі викладеного, позивач просить суд розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 ..
Крім того зазначила, що від спільного шлюбу у них є дитина: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На сьогоднішній день син проживає з позивачем, що підтверджується довідкою про склад сім'ї від 01.07.2021 року та знаходиться на її утриманні .
Враховуючи інтереси дитини, потреби у забезпеченні достатнього та гармонійного розвитку дитини, враховуючи праездатний вік та стан відповідача, відсутність на його утриманні інших дітей, а також те, що він отримує постійний дохід, вважає що достатніми будуть аліменти у розмірі 25 000 гривень.
Відзиву на позовну заяву у встановлений строк відповідач не подав.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.08.2021 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
Згідно правил ч. 6 ст.19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст.274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
У відповідності до ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд прийшов до висновку про проведення розгляду даної справи за участю сторін.
В судовому засіданні 20.09.2021 року:
позивач не з'явилася, однак, подала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності її представника за наявними в справі матеріалами, позов підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.
відповідач у судове засідання не з'явився, проте подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без його участі та зазначив, що проти задоволення позовної заяви в повному обсязі не заперечує.
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 24.04.2015 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Ужгороду реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було укладено шлюб, про що зроблено відповідний реєстраційний запис за № 167 від 24.04.2015 року.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим 20.12.2019 року, виданого Ужгородським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у ній докази, виходячи з їх належності та допустимості прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодекс.
Згідно ч. 1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Причиною розпаду сім'ї стали протилежні погляди на життя. У сім'ї кожен живе своїм життям.
Відновлення стосунків суперечить їх інтересам та інтересам їх дитини.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічні приписи викладені у ст.24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Виходячи із змісту ч.ч.3, 4 ст.56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ч.2 ст.104, ч.3 ст.105, ст.110 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Встановлено, що подружжя не підтримують подружніх та сімейних відносин. За час перебування у шлюбі сім'ї так і не утворилось, шлюб існує лише формально. Між подружжям відсутнє взаєморозуміння та довіра.
З урахуванням наведеного суд вважає, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, відповідача, що має істотне значення.
Підстав для надання сторонам строку для примирення суд не знайшов.
Суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині розірвання шлюбу є обґрунтовані та доведені в суді, підтвердженні належними та допустимими доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Щодо вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини то суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України(далі - СК України), батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч. 2 ст. 181 СК України, домовленістю між батьками дитини той із них, хто
проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні у грошовій і (або) натуральній формі. Частиною третьою статті 181 СК України передбачено можливість стягнення за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Крім того, згідно із ч. 3ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, не працездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та не рухомого майна, грошових коштів, виключних правна результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десяти кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів ; інші обставини, що мають істотне значення.
Сімейне законодавство зобов'язує батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття, проте сторонами, не досягнуто згоди, щодо розміру та порядку сплати аліментів, а тому кошти на утримання дітей (аліменти) підлягають присудженню за рішенням суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, повинні відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі вищенаведеного, виходячи з рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини по забезпеченню їй рівня життя, необхідного і достатнього для її нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, враховуючи, що відповідачем позовні вимоги визнані в повному об"ємі суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
При цьому на підставі частини першої статті 191 СК України, стягнення аліментів необхідно присудити від дня пред'явлення позову, тобто з 15.07.2021 року.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню 908 гривень судового збору на користь держави, з врахуванням обставин звільнення позивача від сплати судового збору в частині поовних вимог про стягнення аліментів.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 56, 105, 110, 112, 115, 160, 180, 181, 182, 191 СК України, ст. ст. 4, 13, 89, 141, 200, 223, 247, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Вимоги позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 24.04.2015 року у відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Ужгороду реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області, про що було зроблено відповідний актовий запис № 167 - розірвати.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) гривень, який підлягає індексації відповідно до закону, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, а саме з 15.07.2021 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в користь держави судові витрати у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень сплаченого судового збору.
Роз'яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Роз'яснити позивачу, що після розірвання шлюбу вона вправі відновити своє дошлюбне прізвище, звернувшись до органів реєстрації актів цивільного стану.
Копію рішення після набрання законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому запису про шлюб.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований: АДРЕСА_3 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя К.С. Дегтяренко