Справа № 308/11547/21
02 вересня 2021 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 12021071170000469 - старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене процесуальним керівником - прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, -
Старший слідчий слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 за погодженням з процесуальним керівником - прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно.
В обгрунтування вимог клопотання посилається на те, що 20.08.2021 о 08 годині 20 хвилин надійшло повідомлення про те, що в центрі с. Ірлява, Ужгородського району, під деревом місцеві мешканці виявлили невідомого чоловіка. Виїздом СОГ встановлено, що громадянин ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ внаслідок ДТП на мотоциклі.
20.08.2021 року під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, який проводився за адресою: Ужгородський р-н, с. Ірлява, по вулиці Центральній було виявлено та вилучено мотоцикл марки «FORTE» червоного кольору без наявного державного номерного знаку, з наявним пошкодженням лако-фарбового покриття, який доставлено на спец. майданчик ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області та опечатано, що був під керуванням гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 .
20 серпня 2021 постановою слідчого СВ відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області мотоцикл марки «FORTE» червоного кольору без наявного державного номерного знаку, з наявним пошкодженням лако-фарбового покриття - визнано речовим доказом по кримінальному провадженню.
Слідчий зазначає, що на даний час існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказаний мотоцикл марки «FORTE» червоного кольору без наявного державного номерного знаку, з наявним пошкодження лако-фарбового покриття є доказом у кримінальному провадженні, адже він відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (вони є матеріальні об'єкти, які могли зберегти на собі сліди злочину, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження). У зв'язку із цим є необхідність у накладенні арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів.
Враховуючи, що є достатні підстави вважати, що вилучений у ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди мотоцикл марки «FORTE» червоного кольору без наявного державного номерного знаку, з наявним пошкодженням лако-фарбового покриття від 20.08.2021 є предметом злочинної діяльності, був отриманий у ході такої що зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є доходами від них. Крім того вказаний об'єкт має значення речових доказів у вказаному кримінальному провадженні, слідчий просить накласти арешт на мотоцикл марки «FORTE» червоного кольору без наявного державного номерного знаку, з наявним пошкодження лако-фарбового покриття.
В судове засідання слідчий не зявився. Подав до суду рапорт відповідно до якого просив провести розгляд клопотання без його участі. Клопотання підтримує повністю.
Власник майна в судове засідання не зявився. Згідно ч.1 ст. 172 КПК України неприбуття власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування - СВ відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування, кримінального провадження, відомості про яке 20.08.2021 року внесені до ЄРДР за № 12021071170000469, попередня правова кваліфікація ч.1 ст. 286 КК України.
Як встановлено судом, 20.08.2021 року під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, який проводився за адресою: Ужгородський р-н, с. Ірлява, по вулиці Центральній було виявлено та вилучено мотоцикл марки «FORTE» червоного кольору без наявного державного номерного знаку, з наявним пошкодженням лако-фарбового покриття, який доставлено на спец. майданчик ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області та опечатано.
20 серпня 2021 постановою слідчого СВ відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області мотоцикл марки «FORTE» червоного кольору без наявного державного номерного знаку, з наявним пошкодженням лако-фарбового покриття - визнано речовим доказом по кримінальному провадженню.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпе-чення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.
Відповідно до частини 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Таким чином арешт може бути накладено на майно у вигляді речей, документів ( в тому числі цінних паперів , грошей (у будь якій валюті готівкою або безготівковому вигляді), на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права.
Згідно положень ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України) .
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосуванняпризведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення,пересування, передачі майна.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170цього Кодексу (ч. 1ст.173КПКУкраїни).
Слідчим доведено, що вилучений 20.08.2021 року під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, який проводився за адресою: Ужгородський р-н, с. Ірлява, по вулиці Центральній мотоцикл марки «FORTE» червоного кольору без наявного державного номерного знаку, з наявним пошкодженням лако-фарбового покриття має значення речових доказів у кримінальному проваджені та відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, та може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність такого арешту майна, з метою збереження речових доказів та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України, а тому клопотання підлягає до задоволення.
Метою накладення арешту на це майно, слідчим суддею є забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів.
Одночасно, слідчий суддя вважає, що слідчим дотримано вимог ст.ст. 170,171 КПКУкраїни і в клопотанні слідчого наявне обґрунтування необхідності арешту виявлених під час огляду речей, та конкретизовано підстави та мета накладення на них арешту.
Слідчим суддею встановлена безумовна переконливість щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки вилучення майна проведено згідно встановленої процедури, враховуючи правову підставу для арешту майна та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини та положення ст.1 Протоколу №1 до Конвенції, яка проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто неможе бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільстві на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, при цьому позбавлення цього права відбувається в суворому додержанні як національного, так і міжнародного законів, щоб не призводити до свавілля з боку правоохоронних органів не втручання в право власності, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, тому слідчий суддя вважає, що клопотання в частині накладення арешту обґрунтоване й підлягає до задоволення з підстав та мотивів викладених вище.
За таких обставин слідчий суддя при розгляді даного клопотання вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту та повернення вилученого майна.
Така шкода може виразитись у втраті речового доказу стороною обвинувачення та унеможливить подальше провадження досудового розслідування, проведення відповідних судових експертиз та встановленню істини у справі, що очевидно переважає над відсутністю в даний час повідомленої підозри винуватій у вчиненні злочинів особі, а також неможливістю власником (володільцем) тимчасово володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, тому підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження слідчий суддя не вбачає.
Розяснити, що згідно ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 12021071170000469 - старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене процесуальним керівником - прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 - задовольнити.
Накласти арешт на вилучениий у ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 20.08.2021 року мотоцикл марки «FORTE» червоного кольору без наявного державного номерного знаку, з наявним пошкодження лако-фарбового покриття, який доставлений на спец. майданчик ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, шляхом заборони розпорядження та користування.
Копію ухвали вручити слідчому, прокурору, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня іі оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1