22 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 620/3198/19
адміністративне провадження № К/9901/15303/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року (суддя Падій В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2020 року (судді: Кузьменко В.В. (головуючий), Василенко Я.М., Ганечко О.М.) у справі № 620/3198/19.
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Хлібороб» (далі - позивач, платник податків, ПОСП «Хлібороб») звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Чернігівській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач, ДПС України) про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 02.10.2019 № 1295825/30935400 про відмову у реєстрації податкової накладної від 20.06.2019 № 6 в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписану ПОСП «Хлібороб» на ТОВ «Ічнянський завод сухого молока та масла», зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 20.06.2019 № 6, виписану ПОСП «Хлібороб» на ТОВ «Ічнянський завод сухого молока та масла» з дати її подання.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення були прийняті відповідачами всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки позивачем було дотримано всіх встановлених податковим законодавством вимог, а також вимог контролюючого органу. Позивач зазначає, що ним було подано усі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній від 20.06.2019 № 6, однак оскаржуване рішення не містить конкретних та зрозумілих підстав для його прийняття, інформації про конкретні документи, які складені з порушенням законодавства, а яких документів не вистачає. Також, зазначив, що у жодній з квитанцій органу ДФС щодо зупинення реєстрації податкової накладної не наведено обставин, які б відповідали пункту 1.6. Критеріїв відносно позивача, не зазначено номенклатуру, кодів товарів, конкретного критерію ризиковості, якому відповідає подана податкова накладна чи діяльність позивача, конкретизації переліку документів, які необхідні контролюючому органу для прийняття позитивного рішення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2020 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 02.10.2019 № 1295825/30935400 про відмову у реєстрації податкової накладної від 20.06.2019 № 6 в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписану Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством «Хлібороб» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ічнянський завод сухого молока та масла». Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 20.06.2019 № 6, виписану Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством «Хлібороб» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ічнянський завод сухого молока та масла» з дати її подання.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідачем не було доведено порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства, а висновки контролюючого органу не відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на припущеннях відповідача щодо порушень позивачем вимог законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ГУ ДПС у Чернігівській області подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2020 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПОСП «Хлібороб» у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 19.03.2019 між ПОСП «Хлібороб» (Постачальник) та ТОВ «Ічнянський завод сухого молока та масла» (Покупець) укладено договір поставки молочної сировини № 19-09/2019, відповідно до якого Постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених цим договором, передавати у власність Покупцеві молоко-сировину, яке за якістю відповідає вимогам ДСТУ 3662:2018 «Молоко-сировина коров'яче». Вимоги при закупівлі, згідно узгодженого сторонами графіку поставки, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар. Поставка товару здійснюється зі складу Постачальника транспортом Покупця. За погодженням сторін може здійснюватися транспортом Постачальника. Сторони дійшли згоди, що ціна за одиницю товару протягом дії договору визначається у Протоколі погодження ціни, на умовах даного договору в порядку і в формах, які не суперечать чинному законодавству України.
ГУ ДПС у Чернігівській області 10.05.2019 включено позивача до Реєстру платників з ознаками ризику за критерієм «платником податку на додану вартість не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу 1 пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Кодексу», що підтверджується витягом з протоколу проведення засідання Комісії з прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 10.05.2019 № 75.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем виписані податкові накладні: від 20.06.2019 № 6 (на загальну суму 1999508,34 грн, у тому числі ПДВ 333251,39 грн); від 30.06.2019 № 15 (на загальну суму 755118,22 грн, у тому числі ПДВ 125853,04 грн) та № 18 (на загальну суму 187541,95 грн, у тому числі ПДВ 31256,99 грн). Вказані податкові накладні було подано для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних та отримано квитанції, в яких зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена; ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку»; запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
30.09.2019 позивачем було подано до контролюючого органу повідомлення № 2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а саме: податкових накладних від 20.06.2019 № 6, від 30.06.2019 № 15, № 18. До вказаного повідомлення позивачем були додані наступні документи: лист-пояснення до повідомлення № 2; договір купівлі-продажу товарів від 01.04.2014 № КМ-Х/2014/04; видаткові накладні (прибуткові) від 03.06.2019 № НЕ-00910, від 11.06.2019 № НЕ-00914, від 21.06.2019 № НЕ-00919, від 07.06.2019 № НЕ-00926, від 25.06.2019 № НЕ-00929, від 26.06.2019 № НЕ-00932; договір поставки молочної сировини від 19.03.2019 №19-09/2019; довіреність від 01.06.2019 № 244; видаткові накладні на продукцію від 20.06.2019 № 122, від 30.06.2019 № 1, від 30.06.2019 № 126; виписки банку; щоденні листки журналу обліку надою молока за період з 01.06.2019 по 30.06.2019; спеціалізовані товарні накладні на перевезення молочної сировини - спеціалізовані товарно-транспортні накладні за період з 01.06.2019 по 30.06.2019; довідка про наявність матеріально-технічної бази; звіт 24-сг.
Надалі за результатами розгляду поданих позивачем документів, Комісією ГУ ДПС у Чернігівській області прийняті рішення, зокрема, про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних від 30.06.2019 № 15, № 18 та рішення від 02.10.2019 № 1295825/30935400, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 20.06.2019 № 6 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку із ненаданням платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.
7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», зокрема, щодо підстав відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також положення листа ДФС України від 5 листопада 2018 року № 4065/99-99-07-05-04-18, яким визначені «Критерії ризиковості платника податку» та «Критерії ризиковості здійснення операцій» (лист ДФС України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018), що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надіслано не було.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункти «а», «б» пункту 185.1 статті 185.
Об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
10.2. Пункт 187.1 статті 187.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
10.3. Пункт 201.10 статті 201.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
10.4. Пункт 201.16 статті 201.
Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
11. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» від 29 грудня 2010 року № 1246:
11.1. Пункт 2.
Податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
11.2. Пункти 12, 13.
Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
12. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 21 лютого 2018 року № 117:
12.1. Пункт 2 (постанови).
Установити, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 р. зупинено реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України від 7 грудня 2017 р. № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», та які станом на 1 грудня 2017 р. не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.
12.2. Пункт 6.
У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
12.3. Пункти 14-16.
Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
13. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
14. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченнях на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих сторонами на підставі статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
15. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган, приймаючи оскаржуване рішення комісії ГУ ДПС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 02.10.2019 № 1295825/30935400 про відмову у реєстрації податкової накладної від 20.06.2019 № 6 в Єдиному реєстрі податкових накладних, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, а також наявності підстав для зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 20.06.2019 № 6 датою її подання.
У справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що на підтвердження реальності господарської операції ПОСП «Хлібороб» надало ГУ ДПС у Чернігівській області письмові пояснення та копії відповідних документів, тоді як оскаржуване рішення контролюючого органу не містить чіткого переліку документів, неподання яких стало підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, у ньому лише зазначено перелік документів, які можуть подаватись платником податків згідно пункту 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 21 лютого 2018 року № 117.
Колегія суддів зазначає, що дослідження судами попередніх інстанцій наданих у справі, що розглядається первинних документів, доводить відсутність підстав для відмови у в реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
Колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, тоді як вживання контролюючим органом загального посилання на відповідний пункт Критеріїв ризиковості платника податку, без наведення відповідного положення, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження прав платника податків. Таким чином, оскільки ГУ ДПС у Чернігівській області не конкретизовано критерію ризикованості платника податку, а також не зазначено документів, яких позивачем не було подано контролюючому органу на підтвердження реальності господарських операцій, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що прийняте контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації податкової накладної позивача, було прийнято відповідачем всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.
16. Крім того, щодо посилань контролюючого органу на лист Державної фіскальної служби України від 5 листопада 2018 року № 4065/99-99-07-05-04-18, яким визначені «Критерії ризиковості платника податку» та «Критерії ризиковості здійснення операцій» (попередня редакція - лист ДФС України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018) колегія суддів зазначає, що Верховний Суд неодноразово зазначав (зокрема, у постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 240/7785/19), що вказаний лист не є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, прийнятий всупереч пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 21 лютого 2018 року № 117), а, отже, не є джерелом права, яке застосовується судом відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.
17. Колегія суддів зазначає, що касаційна скарга є ідентичною апеляційній скарзі та запереченням на адміністративний позов, контролюючим органом інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в апеляційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права скаржником не наведено. Контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами першої та апеляційної інстанції, обставин справи.
18. Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у запереченнях на адміністративний позов та апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
19. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2020 року слід залишити без задоволення.
20. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
21. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2020 року у справі № 620/3198/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова