22 вересня 2021 року
Київ
справа №640/11695/20
адміністративне провадження №К/9901/32722/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2021 у справі №640/11695/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки),
ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати акт документальної перевірки №786/26-15-42-03-30/ НОМЕР_1 від 12.12.2019;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-063 У від 10.02.2020;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-064 У від 10.02.2020.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2021, відмовлено в задоволенні адміністративного позову.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 31.08.2021, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено наступне.
Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
З аналізу вищевказаних положень суд дійшов висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 цього Кодексу, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Крім того, відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 329 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У касаційній скарзі визначає підставою касаційного оскарження пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Обґрунтування підстав касаційного оскарження зводиться до того, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, від 04.09.2020 у справі №821/1274/18, від 24.04.2020 у справі №0440/5997/18, від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, від 29.11.2019 у справі №160/8859/18, від 31.10.2019 у справі №0440/6608/18, від 01.10.2019 у справі №640/21360/19, від 11.07.2019 у справі №804/8855/14, від 04.02.2019 у справі №807/424/14, від 24.01.2019 у справі №826/500/15, від 24.10.2019 у справі №808/1746/15, від 22.08.2018 у справі №812/1283/17, від 05.05.2019 у справі №810/3188/17, від 17.03.2018 у справі №1570/7146/12, від 21.02.2018 у справі №821/371/17 та постановах Верховного Суду України від 27.01.2015 у справі №21-425а14, від 16.02.2016 у справі №826/12651/14.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що справа №640/11695/20 розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
При цьому скаржник зазначає, що випадок є унікальним і справа має бути розглянута Верховним Судом для формування єдиної правозастосовної практики.
Проте, зазначені у касаційній скарзі обставини не є питанням права, а є лише питанням факту, а отже не можуть бути враховані при відкритті касаційного провадження.
Загалом, касаційна скарга має містити обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 та випадків, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких можливий касаційний перегляд рішень судів першої та апеляційної інстанцій у справі, що розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Оскільки справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, а касаційна скарга містить лише обґрунтування підстав касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України, без наведення обґрунтування випадків визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без руху.
Таким чином, касаційна скарга не відповідає вимогам, встановленим пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки заявник у касаційній скарзі не обґрунтовує випадку, передбаченого підпунктом В пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України за якого можливий касаційний перегляд судових рішень у даній справі.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків касаційної скарги особі, яка її подала, шляхом надання до суду касаційної скарги у новій редакції із належним обґрунтуванням випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких суд касаційної інстанції може переглянути рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі.
Керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2021 у справі №640/11695/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) - залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання даної копії ухвали.
Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді В.В. Хохуляк
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова