22 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 640/3664/19
адміністративне провадження № К/9901/32709/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу адвоката Калашник Олени Миколаївни в інтересах громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2021 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у справі №640/3664/19 за позовом громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, третя особа: Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної міграційної служби України, третя особа: Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної міграційної служби України про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Державну міграційну службу України повторно розглянути заяву громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує захисту, відповідно до вимог чинного законодавства.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у задоволенні заяви громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про залучення у справі, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року апеляційну скаргу громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2021 року - без змін.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями, представником позивача подано касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 01 вересня 2021 року.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши касаційну скаргу в частині оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року про відмову у задоволенні заяви про залучення третьої особи, Суд виходить з такого.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку.
Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
До зазначеного переліку ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про залучення третьої особи не віднесена.
Таким чином, оскаржувана ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у справі №640/3664/19 не підлягає перегляду в касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу в частині оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Своєю чергою, за змістом пункту 11 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Отже, предметом касаційного оскарження є позовні вимоги, які вищенаведеними приписами процесуального закону віднесені до категорії незначної складності.
Скаржником у касаційній скарзі зазначено, що справа має виняткове значення для нього, оскільки тягне за собою обов'язок позивача покинути країну та повернутися до країни походження, де на нього може чекатиме смерть або тортури та катування.
Однак, позивачем жодним чином не підтверджено, що дана справа є винятковою, а її вирішення може мати фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Отже, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку про наявність обставин, передбачених підпунктом «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomes de la Torre v. Spain") від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Калашник Олени Миколаївни в інтересах громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2021 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у справі №640/3664/19 за позовом громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, третя особа: Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач О. А. Губська
Судді М. В. Білак
О. В. Калашнікова