20 вересня 2021 року
Київ
справа №640/23074/19
адміністративне провадження №К/9901/32470/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року у справі № 640/23074/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» (далі -ТОВ «Глуско Рітейл») до ГУ ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ТОВ «Глуско Рітейл» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 вересня 2019 року № 0000473201 про застосування до нього штрафних санкцій за реалізацію пального за відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року, адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з ухваленими судовими рішеннями, 27 серпня 2021 року ГУ ДПС у Київській області через засоби поштового зв'язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу.
Частиною четвертою статті 330 КАС України встановлено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
В порушення цієї норми ГУ ДПС у Київській області не виконала зазначеної вимоги.
Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) встановлено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша, підпункт 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону№ 3674-VI).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2270 гривень, отже сума судового збору за подання касаційної скарги не може перевищувати 45 400 грн.
З резолютивної частини рішення суду першої інстанції у цій справі убачається, що сума сплаченого позивачем при поданні позовної заяви судового збору склала - 22500 грн.
Оскільки при поданні позовної заяви у цій справі сума судового збору, що підлягала оплаті, перевищує 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, скаржник має оплатити судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду у сумі 45400 грн та подати документ, який це підтверджує.
Отримувач коштів - УК у Печерському районі /Печерський район/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) - 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) по справі ________ (номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).
Разом з цим відповідно до пункту 4 абзацу першого частини другої статті 330 КАС України зміст касаційної скарги має містити підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 328 цього Кодексу, на якій (яких) вона подається.
Абзацом першим частини четвертої статті 328 КАС України визначені підстави касаційного оскарження рішень суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанов суду апеляційної інстанції.
Відповідно до цієї норми підставами касаційного оскарження зазначених судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Так, позивач просить відступити від правового висновку Верховного Суду, зробленого у постанові від 1 грудня 2020 року у справі № 160/10203/19, згідно з яким притягнення контролюючим органом до відповідальності за реалізацію пального без ліцензії на право роздрібної торгівлі таким товаром за умови, що затримка в отриманні ліцензій зумовлена виключно відсутністю законодавчо визначеного порядку отримання таких ліценцій станом на день набрання чинності Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» не створила правового регулювання і фактичних умов, за яких господарська діяльність позивача у спірний період могла б бути законною, не може бути визнане таким, що переслідує законну мету і є пропорційним.
Наведені скаржником доводи щодо підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі не свідчать про виконання вимог частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки окрім посилань на невідповідність висновку нормам матеріального права, вони не містять обґрунтувань на спростування позиції Верховного Суду.
Таким чином скаржник не дотримався вимог щодо форми та змісту касаційної скарги.
Зважаючи на зазначене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має сплатити судовий збір та надати докази на підтвердження цього, обґрунтувати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга (стаття 169, частина друга статті 332 КАС України).
Ураховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року у справі № 640/23074/19 залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, для усунення зазначених недоліків десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
В.В. Хохуляк
Р.Ф. Ханова
Судді Верховного Суду