17 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 816/2184/16
адміністративне провадження № К/9901/32025/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гончарової І.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021 у справі № 816/2184/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021.
Відповідач вже звертався з касаційною скаргою до Верховного Суду, але ухвалою від 12.07.2021 Суд повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у справі № 816/2184/16.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Звертаючись до суду з касаційною скаргою вдруге, скаржник не виправив недоліків касаційної скарги, на які вказав Верховний Суд в ухвалі від 12.07.2021. Судом було акцентовано увагу відповідача на те, що скаржником зазначено, що судами попередніх інстанцій не враховано практику Вищого адміністративного суду України. Верховний Суд зауважує, що в частині 4 статті 328 КАС України мова йде лише про постанови Верховного Суду, обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення постановами Вищого адміністративного суду України не передбачено. Вказуючи про неврахування судами висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №520/10880/18, скаржником не доведено подібність правовідносин у справах, не обґрунтовано, який висновок судів суперечить позиції Верховного Суду та який саме висновок щодо застосування норми права потрібно було враховувати.
Також подана повторно касаційна скарга фактично дублює зміст тієї, яка вже була повернута судом (12.07.2021) як така, що не містила підстав касаційного оскарження судових у цій справі.
Системний аналіз положень статей 328, 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи, що скаржнику було роз'яснено вимоги, яким має відповідати касаційна скарга в частині викладення підстав оскарження судових рішень в касаційному порядку, натомість, які так і не були враховані і виправлені скаржником, касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження судового рішення у справі № 816/2184/16.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021 у справі № 816/2184/16 повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддяІ.А. Гончарова