21 вересня 2021 року
Київ
справа №160/13767/20
адміністративне провадження №К/9901/29153/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М. В.,
суддів: Данилевич Н. А., Мартинюк Н. М.,
перевіривши касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі № 160/13767/20 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
09 серпня 2021 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2021 року вказану касаційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з відсутністю підтвердження про сплату судового збору, що є перешкодою у відкритті касаційного провадження.
В межах визначеного строку на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 16 серпня 2021 року скаржником надіслано на адресу суду заяву про усунення недоліків та квитанцію про сплату судового збору.
Крім того, представник Дніпропетровської обласної прокуратури заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване отриманням відповідачем з порушенням строку копії постанови суду апеляційної інстанції.
Дослідивши подане клопотання, Верховний Суд вважає за можливе поновити Дніпропетровській обласній прокуратурі строк на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі № 160/13767/20.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 № 460-IX, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.
Предметом спору у цій справі є обґрунтованість застосування органами прокуратури з 27 березня 2020 року вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» щодо визначення розміру заробітної плати позивача відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів Постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати працівників органів прокуратури» до завершення проведення реформування органів прокуратури.
Скаржник указує підставу касаційного оскарження пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначаючи, про відсутність висновку Верховного Суду щодо стягнення майнової шкоди завданої внаслідок визнання неконституційним положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14 жовтня 2014 року зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Представник відповідача зазначає у касаційній скарзі, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» передбачено застереження, яким визначено, що до дня переведення прокурорів до обласної прокуратури, окружної прокуратури оплата їх праці здійснюється відповідно до вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України.
При цьому, наголошує, що при наданні правової оцінки правовідносинам між сторонами, які виникли після рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020 у справі №1-223/2018 (2840/18) щодо нарахування та виплати заборгованості по заробітній платі позивачу за період з 27 березня 2020 року по 14 травня 2020 року, то судами першої та апеляційної інстанції не враховано, що позивач не займав посаду прокурора обласної або окружної прокуратури відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII.
Касатор зазначає, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що Законом №1697-VII (зі змінами, внесеними Законом №113-ІХ) та Законом №113-ІХ передбачено оплату праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних, місцевих і військових прокуратур, які не пройшли атестацію, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505, а тому, на думку заявника касаційної скарги, будь-яка протиправність дій або бездіяльність з боку Дніпропетровської обласної прокуратури щодо позивача відсутня.
Враховуючи викладене, Верховний Суд приходить до висновку, що обґрунтування скаржником наявності підстави для касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованою та потребує перевірки у межах таких доводів.
Разом з касаційною скаргою представником відповідача подано заяву про зупинення виконання оскаржуваних рішень.
У заяві скаржник просить зупинити дію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі № 160/13767/20.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
З огляду на наявність заяви про зупинення виконання рішень суду, суд вважає за необхідне встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданої заяви.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
Керуючись статтями 328, 330, 331, 334, КАС України,
1.Визнати поважними причини пропуску Дніпропетровською обласною прокуратурою строку на касаційне оскарження.
2. Поновити Дніпропетровській обласній прокуратурі строк на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі № 160/13767/20.
3.Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі № 160/13767/20.
4.Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи № 160/13767/20.
5. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
6.Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання заперечень щодо поданої скаржником заяви про зупинення виконання судових рішень.
7. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
Н.А. Данилевич
Н.М. Мартинюк,
Судді Верховного Суду