22 вересня 2021 року
Київ
справа № 520/5554/2020
адміністративне провадження № К/9901/30415/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Дашутіна І.В., Шишова О.О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2021 у справі № 520/5554/2020 за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішення,
16.08.2021 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена поштою 12.08.2021.
Верховний Суд ухвалою від 18.08.2021 зазначену касаційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску та надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги. Підставою для залишення касаційної скарги без руху стало, зокрема те, що касаційну скаргу подано після закінчення строку, встановленого для цього, однак, не порушено питання про його поновлення.
На виконання вимог цієї ухвали суду від ГУ ДПС 10.09.2021 надійшли: клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження; клопотання про продовження строку на виконання вимог ухвали суду в частині надання суду документу про сплату судового збору.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вмотивоване тим, що вперше касаційна скарга у цій справі подавалася 12.03.2021, проте, була у зв'язку з не наданням доказів про сплату судового збору була залишена без руху, а в подальшому ухвалою Верховного Суду від 16.06.2021 повернута. При цьому, суд роз'яснив, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду. Скаржник зазначає, що неможливість сплати судового збору була пов'язана із відсутністю коштів, а повторна касаційна скарга подана без суттєвих затримок в межах розумного строку, необхідного для виправлення недоліку попередньо поданої касаційної скарги. Звертає увагу, що в інших справах Верховний Суд визнавав аналогічні причини пропуску поважними, у зв'язку з чим ГУ ДПС просить поновити пропущений у цій справі строк на касаційне оскарження судових рішень і надати можливість захистити інтереси держави.
Проаналізувавши наведені скаржником причини пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними, виходячи з такого.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Судом встановлено, що копію ухвали Верховного Суду від 16.06.2021 про повернення вперше поданої касаційної скарги скаржник отримав 13.07.2021, проте, повторно подав касаційну скаргу до суду лише 12.08.2021. При цьому, до повторно поданої касаційної скарги так і не було долучено платіжний документ про сплату судового збору, що також стало підставою для залишення касаційної скарги без руху. Тобто, недоліки попередньої касаційної скарги ГУ ДПС так і не усунуло та, водночас, допустило необґрунтоване зволікання щодо повторного звернення до касаційного суду з цією скаргою у найкоротший термін.
Колегія суддів зазначає, що приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України як в частині сплати судового збору, так і в частині належного викладення обґрунтування вимог касаційної скарги, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
У цій справі у скаржника була можливість сплатити судовий збір в межах строку на касаційне оскарження судового рішення. Крім того, додатково скаржнику був наданий строк на сплату судового збору тривалістю десять днів з дня вручення йому копії ухвали Верховного Суду від 22.04.2021 про залишення касаційної скарги без руху - 05.05.2021, тобто, до 17.05.2021 (з урахуванням вихідних), проте, станом на 16.06.2021 судовий збір так і не було сплачено.
Не сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі і станом на момент постановлення цієї ухвали.
Колегія суддів вважає, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Усталеною є позиція Верховного Суду щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб'єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, яка оскаржує судове рішення, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.
За таких обставин, розгляд клопотання ГУ ДПС про продовження строку на виконання вимог ухвали суду в частині надання документу про сплату судового збору є недоцільним.
На підставі вищенаведеного та керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2021 у справі № 520/5554/2020 за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішення.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.В. Дашутін О.О. Шишов