21 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 280/5412/19
адміністративне провадження № К/9901/26627/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 280/5412/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика «Зарічна» до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 280/5412/19.
Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2021 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме, для сплати судового збору.
Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до Верховного Суду із заявою про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги з підстав неможливості сплатити судовий збір у визначений термін.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Колегія суддів Верховного Суду вважає за доцільне звернути увагу на те, що за підставою встановлення процесуальні строки поділяються на строки встановлені законом та строки встановлені судом.
Якщо збіг строк, який встановлений законом, то він може бути поновлений, а якщо збіг строк, який встановлений судом, то він може бути продовжений.
У даному випадку десятиденний строк, наданий скаржнику для усунення недоліків, встановлений саме законом (частиною другою статті 169 КАС України), тому колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що положення статті 121 КАС України не можуть бути застосовані, а тому заява скаржника про продовження строків для усунення недоліків касаційної скарги задоволенню не підлягає.
Станом на 21 вересня 2021 року недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, скаржник не усунув, документ про сплату судового збору не надав.
За приписами частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись статтями 121, 169, 332 КАС України, Верховний Суд
ухвалив:
У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 280/5412/19 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко