вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"22" вересня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/635/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРЕЙД КОМПАНІ" (49087, м. Дніпро, вул. Василя Макуха, буд.1, код ЄДРПОУ 42803045)
до відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу " Рівненська АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" (34400, Рівненська обл., м. Вараш, код ЄДРПОУ ВП 05425046)
про стягнення в сумі 155 693,04 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРЕЙД КОМПАНІ" звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу "Рівненська АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" в якому просить стягнути з останнього 155 693,04 грн. Даний позов Позивач обгрунтовує несвоєчасністю виконання Відповідачем зобов'язання за Договором поставки №53-122-01-20-09243 від 19.02.2020 р. в частині оплати вартсоті отриманого товару.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 02.08.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
18.08.2021 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" надійшов відзив на позов в якому проти вимог позивача заперечує. При цьому зазначає наступне.
Відповідно до п. 6.1. Договору № 53-122-01-20-09243 від 19.02.2020 оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється замовником за умови реєстрації постачальником податкової накладної у ЄРПН, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038/2017 «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС».
Відповідач зазначає, що Позивач невірно визначив граничний строк оплати за поставлену продукцію. А саме, датою оформлення ярлика на придатну продукцію Позивач вказав дату підписання видаткової накладної замовником, що призвело до безпідставного збільшення періоду прострочення та, відповідно, нарахованих сум інфляційних втрат і 3% річних. Для підтвердження виявленої невідповідності, Відповідач надає суду копії оформлених ярликів на придатну продукцію, та зазначає, що строки оплат є наступними:
ярлик № 1-2-30 (ВН №12 від 22.02.20) - дата оформлення ярлика 02.03.2020 - відповідно граничний строк оплати (45 к.д.) 16.04.2020, а не 13.04.2020, як зазначено позивачем;
ярлик № 1-2-32 (ВН №13 від 22.02.20) - дата оформлення ярлика 02.03.2020 - відповідно граничний строк оплати (45 к.д.) 16.04.2020, а не 13.04.2020;
ярлик № 1-2-31 (ВН №14 від 22.02.20) - дата оформлення ярлика 02.03.2020 - відповідно граничний строк оплати (45 к.д.) 16.04.2020. а не 13.04.2021;
ярлик № 1-2-42 (ВН №23 від 28.02.20) - дата оформлення ярлика 11.03.2020 - відповідно граничний строк оплати (45 к.д.) 27.04.2020 (перший робочий день після вихідних), а не 21.04.2020;
ярлик № 1-2-40 (ВН №17 від 26.02.20) - дата оформлення ярлика 12.03.2020 - відповідно граничний строк оплати (45 к.д.) 27.04.2020 (перший робочий день після вихідних), а не 21.04.2020;
ярлик № 1-2-41 (ВН №18 від 27.02.20) - дата оформлення ярлика 12.03.2020 - відповідно граничний строк оплати (45 к.д.) 27.04.2020 (перший робочий день після вихідних), а не 21.04.2020;
ярлик № 1-2-38 (ВН №19 від 27.02.20, ВН №22 від 28.02.20) - дата оформлення ярлика 12.03.2020 - відповідно граничний строк оплати (45 к.д.) 27.04.2020 (перший робочий день після вихідних), а не 21.04.2020;
ярлик № 1-2-39 (ВН №24 від 28.02.20) - дата оформлення ярлика 12.03.2020 - відповідно граничний строк оплати (45 к.д.) 27.04.2020 (перший робочий день після вихідних), а не 21.04.2020;
ярлик № 1-2-45 (ВН №25 від 29.02.20) - дата оформлення ярлика 11.03.2020 - відповідно граничний строк оплати (45 к.д.) 27.04.2020 (перший робочий день після вихідних), а не 21.04.2020;
ярлик № 1-2-47 (ВН №16 від 26.02.2020) - дата оформлення ярлика 10.03.2020 - відповідно граничний строк оплати (45 к.д.) 24.05.2020, а те 21.04.2020;
ярлик № 1-2-46 (ВН №15 від 25.02.20)- дата оформлення ярлика 11.03.2020 - відповідно граничний строк оплати (45 к.д.) 27.04.2020 (перший робочий день після вихідних), а не 21.04.2020;
ярлик № 1-2-46/1 (ВН № 15 від 25.02.20) - дата оформлення ярлика 16.03.2020 - відповідно граничний строк оплати (45 к.д.) 30.04.2020, а не 21.04.2020;
ярлик № 1-2-48 (ВН № 21 від 29.02.20) - дата оформлення ярлика 11.03.2020 - відповідно граничний строк оплати (45 к.д.) 27.04.2020 (перший робочий день після вихідних), а не 21.04.2020;
ярлик № 1-2-52 (ВН №28 від 09.03.20)- дата оформлення ярлика 19.03.2020 - відповідно граничний строк оплати (45 к.д.) 04.05.2020 (перший робочий день після вихідних), а не 27.04.2020;
ярлик № 1-2-53 (ВН №27 від 03.03.20)- дата оформлення ярлика 18.03.2020 - відповідно граничний строк оплати (45 к.д.) 04,05.2020 (перший робочий день після вихідних), а не 27.04.2020;
ярлик № 1-2-51 (ВН №29 від 09.03.20)- дата оформлення ярлика 19.03.2020 - відповідно граничний строк оплати (45 к.д.) 04.05.2020 (перший робочий день після вихідних), а не 27.04.2020;
ярлик № 1-2-58 (ВН №33, №35, ВН №38 від 16.03.20) - дата оформлення ярлика 25.03.2020 - відповідно граничний строк оплати (45 к.д.) 12.05.2020 (перший робочий день після вихідних), а не 04.05.2020;
ярлик № 1-2-59 (ВН №32, ВН №34, №37 від 16.03.20) - дата оформлення ярлика 25.03.2020 - відповідно граничний строк оплати (45 т.д.) 12.05.2020 (перший робочий день після вихідних), а не 04.05.2020;
ярлик № 1-2-57 (ВН №52 від 16.03.20) - дата оформлення ярлика 25.03.2020 - відповідно граничний строк оплати (45 к.д.) 12.05.2020 (перший робочий день після вихідних);
ярлик № 1-2-64 (ВН №39 від 18.03.20) - дата оформлення ярлика 30.03.2020 - відповідно граничний строк оплати (45 к.д.) 14.05.2020, а не 08.05.2020;
ярлик № 1-2-69 (ВН №53, №51 від 20.03.20) - дата оформлення ярлика 30.03.2020 - відповідно граничний строк оплати (45 к.д.) 14.05.2020, а не 12.05.2020;
ярлик № 1-2-68 (ВН №30, ВН №31, №36 від 18.03.20, №40 від 24.03.20) - дата оформлення ярлика 31.03.2020 -відповідно граничний строк оплати (45 к.д.) 15.05.2020, а не 12.05.2020;
ярлик № 1-2-71 (ВН №50 від 21.03.20) - дата оформлення ярлика 01.04.2020 - відповідно граничний строк оплати (45 к.д.) 18.05.2020 (перший робочий день після вихідних), а не 12.05.2020;
ярлик № 1-2-85 (ВН №67 від 08.04.20) - дата оформлення ярлика 15.04.2020 - відповідно граничний строк оплати (45 к.д.) 01.06.2020 (перший робочий день після вихідних), а не 29.05.2020;
ярлик № 1-2-96 (ВН №79 від 27.04.20) - дата оформлення ярлика 06.05.2020 - відповідно граничний строк оплати (45 к.д.) 22.06.2020 (перший робочий день після вихідних), а не 16.06.2020.
Відтак, Відповідач зазначає, що позовна заява не містить належним чином оформленого розрахунку, позивачем допущено помилку у визначенні строків оплати по окремих видаткових накладних та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю.
13.09.2021 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій останній надає суду розрахунок ціни позову та просить стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, З, ЄДРПОУ 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРЕЙД КОМПАНІ» (49087, м. Дніпро, вул. Василя Макуха, буд. 1, ЄДРПОУ 42803045) заборгованість за договором поставки №53-122-01-20-09243 від 19.02.2020р. у розмірі 153 402 грн. 82 коп., з яких: 109 744 грн. 45 коп. - інфляційні втрати та 43 658 грн. 37 коп. - 3% річних та вирішити питання про розподіл судових витрат. Дану заяву прийнято судом до розгляду.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.
19 лютого 2020 року між Позивачем ТОВ «СТРЕЙД КОМПАНІ», як Постачальником та Відповідачем ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" в особі відокремленого підрозділу «Рівненська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом», як Замовником, був укладений Договір поставки №53-122-01-20-09243 (далі Договір), відповідно до умов якого Позивач взяв на себе зобов'язання у визначений Договором строк поставити і передати у власність Відповідача товар, зазначений в специфікації, яка наведена в додатку 1 до договору та є його невід'ємною частиною, а Відповідач, в свою чергу, - прийняти та оплатити вказаний товар.
На виконання умов Договору Позивачем були здійснені наступні поставки товару:
відповідно до видаткової накладної №12 від 22.02.2020 року на суму 66 246 грн. 00 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №13 від 22.02.2020 року на суму 67 301 грн. 40 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №14 від 22.02.2020 року на суму 21 526 грн. 20 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №15 від 25.02.2020 року на суму 65 967 грн. 60 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №16 від 26.02.2020 року на суму 44 326 грн. 20 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №17 від 26.02.2020 року на суму 32 001 грн. 60 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №18 від 27.02.2020 року на суму 119 790 грн. 60 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №19 від 27.02.2020 року на суму 4 776 грн. 00 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №21 від 29.02.2020 року на суму 22 171 грн. 80 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №22 від 28.02.2020 року на суму 2 923 грн. 20 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №23 від 28.02.2020 року на суму 17 915 грн. 40 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №24 від 28.02.2020 року на суму 31 559 грн. 40 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №25 від 29.02.2020 року на суму 13 080 грн. 00 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №27 від 03.03.2020 року на суму 45 624 грн. 60 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №28 від 09.03.2020 року на суму 38 274 грн. 60 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №29 від 09.03.2020 року на суму 9 774 грн. 60 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №30 від 18.03.2020 року на суму 8 673 грн. 00 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №31 від 18.03.2020 року на суму 11 688 грн. 60 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №32 від 16.03.2020 року на суму 20 854 грн. 80 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №33 від 16.03.2020 року на суму 8 160 грн. 00 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №34 від 16.03.2020 року на суму 17 343 грн. 00 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №35 від 16.03.2020 року на суму 23 280 грн. 00 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №36 від 18.03.2020 року на суму 17 121 грн. 60 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №37 від 16.03.2020 року на суму 52 056 грн. 00 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №38 від 16.03.2020 року на суму 52 014 грн. 00 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №39 від 18.03.2020 року на суму 116 186 грн. 40 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №40 від 18.03.2020 року на суму 13 129 грн. 80 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №50 від 21.03.2020 року на суму 20 700 грн. 00 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №51 від 20.03.2020 року на суму 102 000 грн. 00 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №52 від 16.03.2020 року на суму 24 835 грн. 80 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №53 від 20.03.2020 року на суму 53 644 грн. 80 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №58 від 03.04.2020 року на суму 81 476 грн. 40 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №67 від 08.04.2020 року на суму 14 711 грн. 40 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №72 від 17.04.2020 року на суму 14 623 грн. 20 коп. з ПДВ;
відповідно до видаткової накладної №73 від 17.04.2020 року на суму 2 382 грн. 00 коп. зПДВ;
відповідно до видаткової накладної №79 від 27.04.2020 року на суму 13 620 грн. 00 коп. з ПДВ.
Як встановлено судом, Позивачем було здійснено поставку за Договором на постачання товару №53-122-01-20-09243 від 19.02.2020 р. на загальну суму 1 271 760 грн. 00 коп. з ПДВ. Відповідач виконував свої зобов'язання за Договором неналежним чином, зокрема, несвоєчасно здійснював оплату за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість.
Відповідно до умов п.1.1 договору, замовник (відповідач) взяв на себе зобов'язання оплатити товар за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації №1 (додаток №1 до договору).
Відповідно до умов п.6.1 договору, оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється замовником (відповідачем) за умови реєстрації постачальником податкової накладної у ЄРПН, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038/2017 «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС».
Відтак, враховуючи те, що претензій щодо виконання позивачем умов п.6.1 договору з боку Відповідача не надходило, Позивач вважає, що обов'язок відповідача щодо оплати поставленого товару є таким, що настав після спливу 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038/2017 «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС».
Внаслідок того, що Відповідач не виконав свої зобов'язання з оплати товару за договором у передбачені Договором строки, Рішенням господарського суду м. Києва від 24.05.2021 року у справі №910/20059/20 з Відповідача стягнуто на користь Позивача заборгованість за договором на постачання товару №53-122-01-20-09243 від 19.02.2020р. у розмірі 723 943,81 грн.
Рішення господарського суду м. Києва від 24.05.2021 року у справі №910/20059/20 набрало законної сили 25.06.2021 року.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За нормами статті 526 Цивільного кодексу України збов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 527 цього ж Кодексу боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
За приписами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як встановлено судом Відповідач у встановлений Договором поставки строк зобов'язання з оплати отриманого товару перед Позивачем не виконав.
Відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Відповідно ж до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з Відповідача 153402,82 грн., з яких 109744 грн. 45 коп. -інфляційні втрати, 43 658 грн. 37 коп. - 3% річних.
Судом встановлено, що Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат здійснено арифметично невірно.
Здійснивши розрахунок 3% річних та інфляційних суд зазначає, що розмір інфляційних втрат становить 95 891, грн.64 коп., 3 % річних - 36 671 грн. 53 коп., які підлягають до стягнення.
В решті сум, які перевищують вищевказані розрахунки, позов задоволенню не підлягає.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.
Статтею 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Відповідно до цієї ж статті датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відтак датою ухвалення даного рішення є дата складення його повного тексту.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРЕЙД КОМПАНІ" (49087, м. Дніпро, вул. Василя Макуха, буд.1, код ЄДРПОУ 42803045) 3% річних у сумі 36 671 (тридцять шість тисяч шістсот сімдесят одну) грн. 53 коп., інфляційні втрати у сумі 95891 (дев'яносто п'ять тисяч вісімсот дев'яносто одна) грн. 64 коп. та 2335,41 грн. судового збору.
3. В решті позову відмовити у задоволенні.
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Марач В.В.