79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
21.09.2021 справа № 914/2194/21
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Леополіс Офіс Центр», м.Львів
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Зеленської Ірини Вікторівни, м.Львів
про: стягнення заборгованості 69 749,79 грн.
Суддя І.Б.Козак
При помічнику судді Г.М.Гелеш
Представники:
Від позивача: Т.Л.Шиманська - представник,
Від відповідача: не з'явився.
На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Леополіс Офіс Центр» подано позов до Фізичної особи-підприємця Зеленської Ірини Вікторівни про стягнення заборгованості 69 749,79 грн.
Ухвалою суду від 26.07.2021р відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи призначено на 21.09.2021р. Розгляд справи відбувається за правилами, передбаченими ст.ст. 247-252 ГПК України.
Правова позиція позивача.
У судове засідання 21.09.2021р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов Додаткової угоди до Договору оренди №20/20 від 26.02.2021 не повністю оплатив отримані послуги оренди приміщення на суму 49 971,34 грн. Крім того, позивач нарахував відповідачу 22 410,00 грн штрафу, 368,45 грн - 3% річних.
Попередній розрахунок судових витрат позивача:
· 2270,00грн. - сплачений судовий збір.
Правова позиція відповідача.
Відповідач у жодне судове засідання не з'явився. Станом на день проведення засідання на адресу суду не надходило відзиву на позовну заяву чи інших письмових заперечень. Поштове відправлення повернулося на адресу суду зі зазначенням причин повернення: за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до п. 99 Постанови №270 від 05.03.2009р. Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем та повернення їх до суду є наслідком відсутності волевиявлення відповідача щодо їх належного отримання, проте, ніяким чином не неналежним повідомленням про час та місце розгляду справи у розмінні Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження є днем вручення судового рішення, а отже, і належного повідомлення учасника справи.
Судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з процесуальними документами у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
До того ж, про дату, час, місце судового засідання по справі відповідач міг дізнатись на офіційному сайті Господарського суду міста Львівської області у мережі Інтернет.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Обставини справи.
05 листопада 2020 року між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) укладено Договір №20/20 на надання послуг оренди (надалі - Договір). Згідно Договору, Позивач зобов'язався надавати об'єкт оренди Відповідачу для використання його у господарській діяльності (надалі - послуги), а Відповідач зобов'язався приймати та оплачувати надані Позивачем послуги в строки та на умовах, передбачених Договором.
26 лютого 2021 року Сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору оренди №20/20,у якій Сторони узгодили продовження строку дії Договору до 31 березня 2021 року.
Згідно п.8.2. Договору оренди повернення Орендодавцю об'єкта оренди здійснюється шляхом підписання акту прийому-передачі об'єктів оренди не пізніше двох днів до дня закінчення оренди або у день припинення чи розірвання Договору.
Проте, у встановлений Договором оренди та додатковою угодою строк Відповідач не звільнив приміщення,не повернув об'єкт оренди Позивачу та не підписав Акт повернення об'єкту оренди.
До того ж, у Відповідача нарахована заборгованість щодо сплати орендної плати з 28.11.2020р. Відповідно до п.5.1. Договору оренди ,орендна плата за перший місяць з розрахунку об'єкту оренди становить 7470,00 грн. Сума орендної плати за кожний наступний місяць розраховується згідно п.5.1.1. Відповідно до Договору оренди,загальна сума заборгованості становить 46 971,34 грн.
Крім того, Позивач нарахував штрафні санкції Відповідачу у сумі 22 410,00 грн. Відповідно п.9.1. Договору оренди, Сторони узгодили заходи відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань згідно з Договором оренди.
Оскільки Відповідач прострочив сплату орендної плати, заборгованість Відповідача зі сплати 3% річних від простроченої суми за період з 21.12.2020р. по 30.06.2021р. становить 368,45 грн.
Оцінка суду.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з надання послуг на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст.759 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст.692 ЦК України).
В силу вимог статті 610, частини першої статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується несплату відповідачем орендної плати за період з 28.11.2020 по 30.06.2021 в розмірі 46971,34 грн, а тому позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивачем правомірно нараховано відповідачу 22 410,00 грн штрафу. Пунктом 9.2.1 та 9.2.2 Договору встановлено, що за порушення Замовником (Відповідач) термінів оплат за надані Виконавцем (Позивач) послуги до 15 днів та більш як на 16 календарних днів, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 1494,00 грн (до 15 днів) та у подвійному розмірі додатково до суми штрафу (у випадку прострочення більше як на шістнадцять днів). Так, на підставі п.9.2.1 позивач нарахував відповідачу 7470,00 грн, а на підставі п.9.2.2 договору - 14940,00 грн.
На підставі ст.625 ЦК України позивач правомірно нарахував відповідачу 368,45 грн - 3% річних.
Судові витрати.
Щодо стягнення судових витрат, то сплачений позивачем судовий збір в силу вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Доказів понесення судових витрат позивач не подав.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Зеленської Ірини Вікторівни(адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Леополіс Офіс Центр» (адреса:79041, вул.Городоцька, буд.207, м.Львів, ІДК 42604773) 46 971,34 грн. основного боргу, 22 410,00 грн. штрафу, 368,45 грн. 3% річних та 2270,00 грн. судового збору.
3. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 22.09.2021р.
Суддя І.Б. Козак