номер провадження справи 17/110/21
17.09.2021 Справа № 908/2045/21
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/2045/21
за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Автодистриб'юшн Карго Партс”, представник позивача Спиридонов Олег Володимирович, 02232, м. Київ, вул. Закревського, 16
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “АЗОВТРАНСАВТО”, 72400, Запорізька область, смт Приазовське, вул. Молодіжна, буд. 31
про стягнення 15 224,59 грн.
Без виклику представників сторін
14.07.21 до господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд» від товариства з обмеженою відповідальністю “Автодистриб'юшн Карго Партс” (далі ТОВ “Автодистриб'юшн Карго Партс”) надійшла позовна заява за вих. від 12.07.21 № 12/07/2021-1ПЗ про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “АЗОВТРАНСАВТО” (надалі ТОВ “АЗОВТРАНСАВТО”) 15 224,59 грн. за договором від 25.04.18 № 13150-08/2018, а саме: 13 441,84 грн. основної заборгованості, 710,55 грн. пені, 270,57 грн. 12 % річних та 501,63 грн. інфляційних втрат.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 908/2045/21 між суддями, 14.07.21 вказану позовну заяву передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 19.07.21 судом позовну заяву за вих. від 12.07.21 № 12/07/2021-1ПЗ прийнято до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 908/2045/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.
Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні та сторонами не надано.
В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позовній заяві за вих. від 12.07.21 № 12/07/2021-1ПЗ зазначає, що 25.04.18 між сторонами по справі укладено договір № 13150-08/2018, згідно з предметом якого (п. 1.1. договору) позивач, як Постачальник, зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність Покупцю (відповідачу) запчастини, експлуатаційні матеріали та автомобільні шини (Товар), а Покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати Товар та здійснити їх оплату. Пункт 2.6. договору визначено, що за домовленістю Сторін датою поставки Товару вважається дата підписання уповноваженими представниками Сторін товарної (видаткової) накладної, що засвідчує прийняття Товару Покупцем від Постачальника. Розділом 3 договору Сторони визначили порядок розрахунків. Так, за домовленістю Сторін Товар продається на умовах попередньої оплати або на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту. Кредитним лімітом вважається сума, на яку Постачальник може поставити Товар на умовах домовленого відтермінування. В залежності від загальної суми щомісячних замовлень Покупця, Постачальник визначає суму кредитного ліміту (пункт 3.2. договору). У випадку продажу Товару на умовах попередньої оплати Постачальник одночасно з підтвердженням замовлення надає Покупцю рахунок на оплату (пункт 3.3. договору). Якщо продаж Товару здійснюється на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту, термін такого відстрочення зазначається у товарній (видатковій) накладній. У такому разі Товар має бути сплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно на підставі рахунку на оплату, який надається Постачальником Покупцю разом з товарною (видатковою) накладною. Підписання Покупцем або уповноваженою ним особою на прийняття Товару товарної (видаткової) накладної є належним підтвердженням факту отримання ним рахунку на оплату (пункт 3.4. договору). Оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальнику (пункт 3.6. договору). Зобов'язання Покупця за цим договором щодо оплати поставленого Товару вважається виконаним з моменту зарахування коштів на рахунок Постачальника (пункт 3.7. договору). Сторони домовились, що в разі прострочення платежу з боку Покупця постачальник має право припинити подальші відвантаження на його адресу до отримання повної оплати за відвантаженими, але не оплаченими в строк партіями Товару, а також перейти до роботи з Покупцем на умовах 100% попередньої оплати (пункт 3.8. договору). За умовами пункту 4.3. договору Покупець зобов'язаний прийняти Товар та здійснити відповідні розрахунки згідно з розділом 3 даного договору. На виконання зобов'язань за Договором позивачем за видатковими накладними: від 26.04.21 № S10002848556, від 29.04.21 № S10002854679, № S10002854691 та № S10002854771 відповідачу був відвантажений Товар на загальну суму 33 441,84 грн. на умовах відтермінування строку його оплати. Як вбачається із змісту видаткових накладних, строк відтермінування оплати Товару був визначений: до 10.05.21 - по видатковій накладній № S10002848556 від 26.04.21 та до 13.05.21 - по видатковим накладним № S10002854679, №S10002854691, № S10002854771 від 29.04.21. Відповідачу були вручені рахунки на оплату отриманого Товару, а саме: від 26.04.21 № S0005933796, від 29.04.21 № S0005945451, № S0005945447 та № S0005945448 відповідно. Відвантажений позивачем Товар був прийнятий відповідачем без зауважень і заперечень, а видаткові накладні підписані уповноваженою особою, підпис якої скріплено печаткою відповідача. Відповідач здійснив платіж за автозапчастини згідно договору, що підтверджується платіжним дорученням від 22.06.21 № ПД 126 в сумі 20 000,00 грн. Таким чином у відповідача перед позивачем виникла заборгованість да договором від 25.04.18 № 13150-08/2018 у розмірі 13 441,84 грн.
Викладені обставини спричинили звернення позивача до суду із зазначеною позовною заявою щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 13 441,84 грн. несплачених ТОВ «АЗОВТРАНСАВТО» за отриманий ним товар, а також штрафних санкцій у вигляді пені в сумі 710,55 грн., 12 % річних у сумі 570,57 грн. та втрат від інфляції в сумі 501,63 грн.
Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли.
Згідно з безкоштовним витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отриманих судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України (який долучено судом до матеріалів справи № 908/2045/21), станом на день прийняття позовної заяви до розгляду, місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю “АЗОВТРАНСАВТО” є: 72400, Запорізька область, смт Приазовське, вул. Молодіжна, буд. 31.
З метою належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/2045/21 господарським судом на юридичну адресу відповідача в порядку ст.ст. 12, 120, 176, 234, 247, 250, 252 ГПК України направлявся екземпляр ухвали господарського суду Запорізької області від 19.07.21 про відкриття провадження у справі.
Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 22.07.21, ухвала суду від 19.07.21 по справі № 908/2045/21 (вих. № 012265 від 22.07.21) отримана представником відповідача - 27.07.21.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку.
Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства яким регламентовано строк розгляду справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 248 ГПК України протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі), відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.
Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/2045/21.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи за № 908/2045/21 дозволяють розглянути справу по суті спору.
За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 17.09.21.
Дослідивши матеріали справи, суд
27.02.19 між товариством з обмеженою відповідальністю “Автодистриб'юшн Карго Партс” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “АЗОВТРАНСАВТО” (Покупець) укладено договір № 13150-08/2018, за умовами якого (п. 1.1 договору), Постачальник, зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність Покупця визначені цим договором запчастини, експлуатаційні матеріали та автомобільні шини, тощо (Товар), а також надати шиноремонтні та шиномонтажні послуги (Послуги), а Покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати Товар і Послуги та здійснити їх оплату.
Згідно із п. 1.2. договору, номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження Товару, загальна кількість, ціна за одиницю Товару, що передаються за цим договором, термін та умови передачі, визначаються у рахунках-фактурах (рахунках на оплату), товарних (видаткових) накладних, або інших передбачених чинним законодавством документах на Товари, які є невід'ємною частиною договору та остаточно узгоджується Стиоронами на кожну окрему партію Товару.
Загальна сума Договору складається із вартості переданого Товару, що відповідає сумі всіх товарних (видаткових) накладних, та сумарної вартості наданих Послуг, зазначених в актах виконаних робіт, здійснених протягом дії даного договору (п. 1.4. договору).
Відповідно до п. 2.4. договору, погодження Сторонами кількості, номенклатури, асортименту та ціни Товару відбувається за їх взаємною згодою шляхом переговорів та фіксується у товарних (видаткових) накладних та в рахунках на оплату, що являються невід'ємними складовими даного договору, без складання специфікацій.
Пунктом 2.5. договору визначено, що Покупець, підписуючи товарну (видаткову) накладну, виявляє згоду на прийняття Товару відповідно до попередньої домовленості із Постачальником та позбавляється права заявляти претензії щодо невідповідності поставленого Товару за кількістю, номенклатурою, асортиментом та ціною. Сторони домовилися, що уповноважуючи певну особу на прийняття Товару від Постачальника, у т.ч. Перевізника, Покупець тим самим уповноважує таку особу підписувати відповідні документи на Товар: товарні (видаткові) накладні, товарно-транспортні накладні тощо.
У відповідності до п. 2.6. договору, датою поставки Товару вважається дата підписання уповноваженими представниками Сторін товарної (видаткової) накладної, що засвідчує прийняття Товару Покупцем від Постачальника. При цьому печатка Покупця може не використовуватися, якщо факт невикористання печатки в господарській діяльності підтверджений установчими документами Покупця.
Згідно із п. 3.1. договору, ціни на Товар і Послуги погоджуються Сторонами у кожному окремому випадку і вказується у товарних (видаткових) накладних, товарно-транспортних накладних, замовленнях-нарядах та актах виконаних робіт, які є невідємною частиною даного договору.
За домовленістю Сторін Товар продається на умовах попередньої оплати або на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту. Кредитним лімітом Сторони вважають суму, на яку Постачальник може поставити Товар на умовах домовленого відтермінування. В залежності від загальної суми щомісячних замовлень Покупця, Постачальник визначає суму кредитного ліміту (пункт 3.2. договору).
Відповідно до п. 3.3. та п. 3.4. договору, у випадку продажу Товару на умовах попередньої оплати Постачальник одночасно з підтвердженням замовлення надає Покупцю рахунок на оплату. Якщо продаж Товару здійснюється на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту, термін такого відстрочення зазначається у товарній (видатковій) накладній. У такому разі Товар має бути сплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно на підставі рахунку на оплату, який надається Постачальником Покупцю разом з товарною (видатковою) накладною. Підписання Покупцем або уповноваженої ним особи на прийняття Товару товарної (видаткової) накладної є належним підтвердженням факту отримання ним рахунку на оплату.
Пунктом 3.6. договору визначено, що оплата Товару і наданих Послуг за цим договором здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальнику. …
За умовами пункту 4.3. договору, Покупець зобов'язаний прийняти Товар та здійснити відповідні розрахунки згідно з розділом 3 даного договору.
У відповідності до п. 8.2. договору, договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.18.
Згідно із п. 8.4. договору, якщо протягом 1-го місяця до закінчення терміну дії даного договору жодна зі Сторін не заявить про намір змінити його умови або припинити його дію, договір вважається продовженим на 1 календарний рік і так рік за роком.
Судом прийнято до уваги, що вказаний договір в установленому законом порядку не оспорювався та не визнавався недійсним. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.
Розглянувши, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).
Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник) … зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Факт здійснення поставки товару підтверджується належним чином засвідченими копіями видаткових накладних (які знаходиться в матеріалах справи), а саме: від 26.04.21 № S10002848556, від 29.04.21 № S10002854679, № S10002854691 та № S10002854771 відповідачу був відвантажений Товар на загальну суму 33 441,84 грн. на умовах відтермінування строку його оплати.
Як вбачається із змісту видаткових накладних, строк відтермінування оплати Товару був визначений: до 10.05.21 - по видатковій накладній за № S10002848556 від 26.04.21 та до 13.05.21 - по видатковим накладним за № S10002854679, №S10002854691, № S10002854771 від 29.04.21.
Відповідачу були вручені рахунки на оплату отриманого Товару, а саме: від 26.04.21 № S0005933796 на загальну суму 2 914,80 грн., від 29.04.21 № S0005945451 на загальну суму 1 286,16 грн., № S0005945447 на загальну суму 14 208,12 грн. та № S0005945448 на загальну суму 15 032,76 грн. відповідно.
Відвантажений позивачем Товар був прийнятий відповідачем без зауважень і заперечень, а видаткові накладні підписані уповноваженою особою, підпис якої скріплено печаткою відповідача, що не заперечувалось жодною із сторін при розгляді справи по суті спору (докази зворотнього в матеріалах справи відсутні та суду у справі не надано).
Як зазначалось вище у тексті цього рішення, в контексті п. 3.4. договору, якщо продаж Товару здійснюється на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту, термін такого відстрочення зазначається у товарній (видатковій) накладній. У такому разі Товар має бути сплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно на підставі рахунку на оплату, який надається Постачальником Покупцю разом з товарною (видатковою) накладною. Підписання Покупцем або уповноваженої ним особи на прийняття Товару товарної (видаткової) накладної є належним підтвердженням факту отримання ним рахунку на оплату.
Однак, відповідач свого обов'язку щодо повної сплати позивачу за поставлений Товар не виконав, а лише здійснив платіж за автозапчастини згідно договору в сумі 20 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою, копія якої знаходиться в матеріалах справи. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як свідчать матеріали цієї справи, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, а саме поставив відповідачу товар на загальну суму 33 441,84 грн. (з урахуванням ПДВ), що підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не заперечувалось відповідачем.
Разом з тим, відповідач (у строк визначений п. 3.4. договору) з позивачем розрахувався не в повному обсязі, сплативши лише 20 000,00 грн., що свідчить про порушенням останнім (ТОВ “АЗОВТРАНСАВТО”) своїх договірних зобов'язань.
Таким чином у відповідача перед позивачем виникла заборгованість да договором від 25.04.18 № 13150-08/2018 у розмірі 13 441,84 грн.
З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги те, що представником відповідача не заперечувався та не оспорювався факт того, що відповідачем прийнято товар на загальну суму 33 441,84 грн., а сплачено лише 20 000,00 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача щодо стягнення з відповідача 13 441,84 грн. суми основного боргу.
Як наслідок, судом задовольняється вимога позивача про стягнення з відповідача 13 441,84 грн. основного боргу.
Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 710,55 грн.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема, у випадку прострочення виконання.
У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 5.2. договору передбачено, що за порушення грошового зобов'язання за цим Договором більше 3-х календарних днів, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ до суми простроченого платежу за весь період такого прострочення.
Позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання заявлено до стягнення пеню в сумі 710,55 грн. за ввесь період прострочки по всім накладним з 11.05.21 по 12.07.21 (розрахунки містяться в позовній заяві).
Як вбачається із змісту видаткових накладних, строк відтермінування оплати Товару був визначений: до 10.05.21 - по видатковій накладній № S10002848556 від 26.04.21 та до 13.05.21 - по видатковим накладним № S10002854679, № S10002854691, № S10002854771 від 29.04.21.
Тобто, відповідно до п. 5.2. договору, прострочка платежу розпочинається:
- за видатковою накладною від 26.04.21 № S10002848556 на суму 2 914,80 грн. - з 14.05.21;
- за видатковими накладними від 29.04.21 № S10002854679 на суму 1 286,16 грн., № S10002854691 на суму 14 208,12 грн. та № S10002854771 на суму 15 032,76 грн. - з 18.05.21 (останній день сплати 16.05.21 припадає на вихідний день, а тому переноситься на 17.05.21).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок за допомогою ІПС “Законодавство”, суд дійшов висновку, що пеня повинна становити:
- за видатковою накладною від 26.04.21 № S10002848556 на суму 2 914,80 грн. в період прострочки з 14.05.21 по 21.06.21 (включно) - 40,49 грн.;
- за видатковою накладною від 29.04.21 № S10002854679 на суму 1 286,16 грн. період прострочки з 18.05.21 по 21.06.21 (включно) - 16,03 грн.;
- за видатковою накладною від 29.04.21 № S10002854691 на суму 14 208,12 грн. період прострочки з 18.05.21 по 21.06.21 (включно) - 177,11 грн.;
- за видатковою накладною від 29.04.21 № S10002854771 на суму 15 032,76 грн. період прострочки з 18.05.21 по 21.06.21 (включно) - 187,39 грн.;
- за видатковою накладною від 29.04.21 № S10002854771 на суму 15 032,76 грн. період прострочки з 22.06.21 по 12.07.21 (включно) - 100,54 грн.
Загальна сума пені за загальний період прострочки за всіма видатковими накладними повинна становити 521,56 грн.
А тому, як наслідок, судом задовольняється вимога позивача про стягнення з відповідача у цій справі 521,56 грн. пені. В іншій частині вимоги стягнення пені судом відмовляється як необґрунтовано та безпідставно заявлена вимога.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 501,63 грн. інфляційних втрат та 570,57 грн. 12 % річних за користування чужими коштами.
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.
Пунктом 5.3. договору сторнами визначено, що Сторони домовилися, що у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, передбаченого цим договором, винна Сторона несе відповідальність, встановленої статтею 625 ЦК України, а саме: той хто прострочив виконання грошового зобов'язання має сплатити на користь іншої Сторони за договором суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 12 % річних від простроченої суми.
Позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання заявлено до стягнення 12 % річних в сумі 570,57 грн. за ввесь період прострочки по всім накладним з 11.05.21 по 12.07.21 та індекс інфляції в сумі 501,63 грн. за загальний період з травня по червень 2021 р. (розрахунки містяться в позовній заяві).
Як вбачається із змісту видаткових накладних, строк відтермінування оплати Товару був визначений: до 10.05.21 - по видатковій накладній № S10002848556 від 26.04.21 та до 13.05.21 - по видатковим накладним № S10002854679, № S10002854691, № S10002854771 від 29.04.21.
Тобто, відповідно до п. 5.2. договору, прострочка платежу розпочинається:
- за видатковою накладною від 26.04.21 № S10002848556 на суму 2 914,80 грн. - з 14.05.21;
- за видатковими накладними від 29.04.21 № S10002854679 на суму 1 286,16 грн., № S10002854691 на суму 14 208,12 грн. та № S10002854771 на суму 15 032,76 грн. - з 18.05.21 (останній день сплати 16.05.21 припадає на вихідний день, а тому переноситься на 17.05.21).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок за допомогою ІПС “Законодавство”, суд дійшов висновку, що 12 % річних повинні становити:
- за видатковою накладною від 26.04.21 № S10002848556 на суму 2 914,80 грн. в період прострочки з 14.05.21 по 21.06.21 (включно) - 37,37 грн.;
- за видатковою накладною від 29.04.21 № S10002854679 на суму 1 286,16 грн. період прострочки з 18.05.21 по 21.06.21 (включно) - 14,80 грн.;
- за видатковою накладною від 29.04.21 № S10002854691 на суму 14 208,12 грн. період прострочки з 18.05.21 по 21.06.21 (включно) - 163,49 грн.;
- за видатковою накладною від 29.04.21 № S10002854771 на суму 15 032,76 грн. період прострочки з 18.05.21 по 21.06.21 (включно) - 172,98 грн.;
- за видатковою накладною від 29.04.21 № S10002854771 на суму 15 032,76 грн. період прострочки з 22.06.21 по 12.07.21 (включно) - 92,80 грн.
Загальна сума 12 % річних за загальний період прострочки за всіма видатковими накладними повинна становити 481,44 грн.
А тому, як наслідок, судом задовольняється вимога позивача про стягнення з відповідача у цій справі 481,44 грн. 12 % річних. В іншій частині стягнення 12 % річних судом відмовляється як необґрунтована та безпідставно заявлена вимога.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок за допомогою ІПС “Законодавство”, суд дійшов висновку, що інфляційні втрати повинні становити:
- за видатковою накладною від 26.04.21 № S10002848556 на суму 2 914,80 грн. в період прострочки з травня по червень 2021р. - 43,80 грн.;
- за видатковою накладною від 29.04.21 № S10002854679 на суму 1 286,16 грн. період прострочки червень 2021р. - 2,57 грн.;
- за видатковою накладною від 29.04.21 № S10002854691 на суму 14 208,12 грн. період прострочки червень 2021р. - 28,42 грн.;
- за видатковою накладною від 29.04.21 № S10002854771 на суму 15 032,76 грн. період прострочки червень 2021р. - 30,07 грн.;
- за видатковою накладною від 29.04.21 № S10002854771 на суму 15 032,76 грн. період прострочки відсутній.
Загальна сума інфляційних втрат за загальний період прострочки за всіма видатковими накладними повинна становити 104,86 грн.
А тому, як наслідок судом задовольняється вимога позивача про стягнення з відповідача у цій справі 104,86 грн. інфляційних втрат. В іншій частині стягнення інфляційних втрат судом відмовляється як необґрунтована та безпідставно заявлена вимога.
Статтею 123 ГПК України нормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3).
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст. 126 ГПК України).
Приписами ч. 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Представник позивача - адвокат Спиридонов О.В. в позовній заяві за вих. від 12.07.21 № 12/07/2021-1ПЗ просить суд стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 2 379,00 грн. та витрати пов'язані з розглядом справи а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 440,00 грн.
На підтвердження здійснення витрат на оплату послуг адвоката Спиридонова О.В., представником позивача надано:
- копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 07.07.21 № 07/07/2021-1ПД;
- копію додаткової угоди від 07.07.21 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 07.07.21 № 07/07/2021-1ПД;
- копію опису наданих послуг від 12.07.21 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 07.07.21 № 07/07/2021-1ПД;
- копію платіжного доручення за вих. від 13.07.21 № 692 про оплату юридичних послуг згідно договору про надання правової (правничої) допомоги від 07.07.21 № 07/07/2021-1ПД у розмірі 4 640,00 грн.;
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії МК № 001709 від 08.11.19;
- копію довіреності від 07.07.21, якою генеральний директор ТОВ “Автодистриб'юшн Карго Партс” Юзіков С.Л. уповноважив адвоката Спиридонова О.В. представляти інтереси підприємства.
07.07.21 між товариством з обмеженою відповідальністю “Автодистриб'юшн Карго Партс” (Клієнт) та адвокатом Спиридоновим О.В. (Адвокат) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 07/07/2021-1ПД.
Згідно із п. 1.1. договору, Адвокат бере на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим Договором, надати необхідну правову допомогу Клієнту щодо захисту його прав та законних інтересів у господарському суді Запорізької області шляхом здійснення позовної роботи у відповідності до Господарського процесуального кодексу України відносно контрагента товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВТРАНСАВТО» (код ЄДРПОУ: 38087690, місцезнаходження: 72400, Запорізька обл., Приазовськии район, смт Приазовське, вул. Молодіжна, буд. 31) щодо стягнення з останнього на користь Клієнта суми дебіторської заборгованості та штрафних санкцій у зв'язку з порушенням договірних зобов'язань, а Клієнт зобов'язується виплатити Адвокату гонорар за надання такої правової допомоги
У відповідності до п. 4.1. договору, за правову допомогу, передбачену п. 1.2. договору Клієнт сплачує Адвокату винагороду в розмірі, визначену в додатковій угоді до цього договору за розрахунковою ставкою 1 600,00 грн. за 1 годину витраченого часу Адвоката.
Пунктом. 1. додаткової угоди від 07.07.21 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 07.07.21 № 07/07/2021-1ПД сторони домовились, що розмір винагороди за надання послуг за основним Договором становить:
- за вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору, чинного законодавства України якими врегульовані спірні правовідносини та процесуальні підстави для проведення позовної роботи в інтересах Клієнта, судової практики Верховного Суду, а також підготовку та подання до господарського суду Запорізької області позовної заяви - 4 640,00 грн. (згідно опису наданих послуг, що додається) (п. 1.1.);
- за представництво Клієнта та ведення справи у господарському суді Запорізької області в процесуальному статусі позивача, в т.ч. участь у судових засіданнях - 1 600,00 грн. за 1 годину витраченого часу Адвоката (п. 1.2.).
Відповідно до п. 2. додаткової угоди від 07.07.21 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 07.07.21 № 07/07/2021-1ПД, винагорода, згідно з пунктом 1.1. додаткової угоди сплачується Клієнтом на умовах 100 % попередньої оплати. А винагорода, що передбачена п. 1.2. додаткової угоди, сплачується Клієнтом після виконання всіх умов основного договору на підставі акту приймання-передачі.
Згідно із описом наданих послуг від 12.07.21 за договором про надання правової (правничої) допомоги від 07.07.21 № 07/07/2021-1ПД, Адвокатом були надані послуги, а саме:
1. Вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору - кількість витрачених годин - 0,25 год., ставк за 1 годину витраченого часу адвокатом - 1 600,00 грн., загальна вартість послуг - 400,00 грн.;
2. Вивчення та аналіз чинного законодавства України , яким врегульовані спірні правовідносини та процесуальні підстави для проведення позовної роботи, підготовку та узгодження з Клієнтом правової позиції по справі, збір доказів - кількість витрачених годин - 0,15 год., ставк за 1 годину витраченого часу адвокатом - 1 600,00 грн., загальна вартість послуг - 240,00 грн.;
3. Вивчення та аналіз судової практики Верховного Суду щодо застосування норм права, якими врегульовані спірні правовідносини - кількість витрачених годин - 0,25 год., ставк за 1 годину витраченого часу адвокатом - 1 600,00 грн., загальна вартість послуг - 400,00 грн.;
4. Опрацювання стратегії захисту інтересів Клієнта і правових підстав позову; сформування матеріалів позовної заяви, підготовка та подання до суду позовної заяви з розрахунками (на 12 аркушах) і додатками (17 найменувань), а також направлення копій матеріалів позовної заяви на адресу ТОВ «АЗОВТРАНССЕРВІС» - кількість витрачених годин - 2,25 год., ставк за 1 годину витраченого часу адвокатом - 1 600,00 грн., загальна вартість послуг - 3 600,00 грн.
Загальна вартість наданих послуг складає 4 640,00 грн.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Судом враховано, що відповідач заперечення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу не надав та такі заперечення відсутні в матеріалах справи № 908/2045/21.
Судом прийнято до уваги, що постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз'яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхі дного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи, тощо.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Беручи до уваги принцип співмірності судом враховано, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу судом враховано, що згідно із описом наданих послуг від 12.07.21 за договором про надання правової (правничої) допомоги від 07.07.21 № 07/07/2021-1ПД, Адвокатом були надані послуги Клієнту про опрацювання стратегії захисту інтересів Клієнта і правових підстав позову; сформування матеріалів позовної заяви, підготовка та подання до суду позовної заяви з розрахунками (на 12 аркушах) і додатками (17 найменувань), а також направлення копій матеріалів позовної заяви на адресу ТОВ «АЗОВТРАНССЕРВІС».
Тобто, Адвокатом було надано вказані послуги Клієнту зовсім за іншою юридичною особою, ніж подано вказаний позов до господарського суду Запорізької області.
Тому, як наслідок, суд вважає за необхідне задовольнити розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача частково, а саме в розмірі 1 040,00 грн. (за 1-3 вказаних в описі наданих послуг від 12.07.21).
В іншій частині стягнення витрат на правову допомогу, а саме п. 4 вказаного в описі наданих послуг від 12.07.21 судом відмовляється за недоведеністю.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 20, 24, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “АЗОВТРАНСАВТО” (72400, Запорізька область, смт Приазовське, вул. Молодіжна, буд. 31, код ЄДРПОУ 38087690) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Автодистриб'юшн Карго Партс” (02232, м. Київ, вул. Закревського, 16, код ЄДРПОУ 37141112) - 13 441 (тринадцять тисяч чотириста сорок одну) грн. 84 коп. основного боргу, 521 (п'ятсот двадцять одну) грн. 56 коп. пені, 481 (чотириста вісімдесят одну) грн. 44 коп. 12 % річних, 104 (сто чотири) грн. 86 коп. інфляційних втрат, судовий збір у розмірі 2 169 (дві тисячі сто шістдесят дев'ять) грн. 12 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 040 (одна тисяча сорок) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.
Повний текст рішення складено 22.09.2021.
Суддя В.Л. Корсун