21.09.2021 Справа № 908/964/21 (908/2695/21)
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Сушко Л.М., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” про вжиття заходів забезпечення позову у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Промислова, буд. 2-і; адвокат Доценко Н.М., адреса для кореспонденції: АДРЕСА_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Аднос” (49000, м. Дніпро, вул. Уральська, 9, електронна пошта: fan131@ukr.net)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 )
2. Товариство з обмеженою відповідальністю “Кабельно-провідникова продукція Азовкабель” (71122, Запорізька область, м. Бердянськ, Військове містечко, 14/27)
про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння
в межах розгляду справи про банкрутство №908/964/21
Боржник - Приватне акціонерне товариство “Азовкабель”, 71100, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Промислова, буд. 2-І, код ЄДРПОУ 31600918
Розпорядник майна - Дарієнко Віктор Дмитрович, 65023, м. Одеса, вул. Садова, 18, офіс
в межах розгляду справи про банкрутство №908/964/21
Боржник - Приватне акціонерне товариство “Азовкабель”, 71100, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Промислова, буд. 2-І, код ЄДРПОУ 31600918
Розпорядник майна - Дарієнко Віктор Дмитрович, 65023, м. Одеса, вул. Садова, 18, офіс
Без виклику представників сторін.
В провадженні господарського суду Запорізької області на стадії процедури розпорядження майном перебуває справа №908/964/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Азовкабель”.
20.09.2021. до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аднос” про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.
20.09.2021. разом з позовною заявою від Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчинення будь-яких дій щодо реалізації, відчуження, пошкодження нежитлової будівлі, що розташована за адресою: Запорізька область, місто Бердянськ, вулиця Кабельників, будинок 3е (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 378042423104).
Відповідно до протоколів передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.09.2021 позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” та заяву про вжиття заходів забезпечення позову передано для розгляду судді Сушко Л.М.
Заяву про вжиття заходів забезпечення позову обгрунтовано наступними обставинами: 02 березня 2021 року Забіякою Максимом Олександровичем, як генеральним директором Приватного акціонерного товариства “Азовкабель”, з товариством з обмеженою відповідальністю “Кабельно-провідникова продукція Азовкабель” був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений Сенаторовою Н.В., приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області, за реєстровим № 50. За даним договором ОСОБА_2 за зловмисною домовленістю з ОСОБА_3 , колишнім ревізором та бухгалтером ПрАТ “Азовкабель”, а на час укладення зазначеного договору директором ТОВ “КПП Азовкабель”, передав на користь ТОВ “КПП Азовкабель” нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 378042423104).
Продана ж нежитлова будівля використовується ПрАТ “Азовкабель” спільно з ВАТ “Запоріжжяобленерго” і є частиною технологічних електричних мереж міста Бердянськ, оскільки в ній розташовується електричне обладнання, що забезпечує постачання електричної енергії підприємствам мобільного зв'язку, підприємствам продажу продуктів харчування та підприємствам, що проводять для містян очищення питної води та стічних вод, серед яких: ПП “Авікс груп”, ТОВ “Топ сервіс”, TOB НВО “Азовтехнолоджі електрик”, ТОВ “Базовий азовський рибопереробний комплекс”, ТОВ “Бердянський кабельний завод”, ТОВ “Азовська кабельна компанія”, ПрАТ “ВФ Україна”, ПрАТ “Київстар”, ТОВ “Сільпо-фуд” тощо.
Дізнавшись про даний факт ПрАТ “Азовкабель” негайно звернулося до правоохоронних органів з заявою про зловживання ОСОБА_2 своїми повноваженнями, відповідальність за що передбачена ст. 364-1 Кримінального кодексу України, та з позовом до суду про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Подана заява про злочин наразі внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 12021082130000299. В рамках кримінального провадження на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , ухвалою слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 березня 2021 року у справі № 310/1914/21 накладений арешт. Зазначена ухвала оскаржувалася ТОВ “КПП “Азовкабель” оскаржувалася в апеляційному порядку, але була залишена в силі Запорізьким апеляційним судом.
Господарським судом Запорізької області по справі № 908/889/21 винесене рішення від 29 червня 2021 року, яким позов ПрАТ “Азовкабель” задоволено; визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений Сенаторовою Н.В., приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області, за реєстровим № 50; припинено право власності ТОВ “КПП Азовкабель” на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 . Рішення суду обгрунтоване положеннями ст. 241 Цивільного кодексу України, відповідно до яких правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Наразі дана справа знаходиться в проваджені Центрального апеляційного господарського суду та по ній 02 вересня 2021 року вжитті заходи по забезпеченню позову, а саме: накладено арешт на нерухоме майно - нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 378042423104).
06 вересня 2021 року ПрАТ “Азовкабель” за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що право власності на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 378042423104), спочатку 03 вересня 2021 року на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого Чепковою О.В., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, за реєстровим № 6529, перейшло до ОСОБА_1 , а в подальшому 04 вересня 2021 року на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, підписи на якому посвідчені Кононенко С.А., приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, за реєстровими №№ 1275, 1276, перейшло до ТОВ “Аднос”.
Таким чином, подання ПрАТ “Азовкабель” позову було зумовлене системними діями діючих та колишніх посадових осіб ПрАТ “Азовкабель” та членів їх сімей направленими на незаконне (всупереч встановленому публічному порядку) заволодіння нежитловою будівлею, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 378042423104) та є частиною технологічних електричних мереж міста Бердянськ, а також була обмежена у цивільному обороті відповідними судовими рішеннями в рамках забезпечення кримінального провадження та вжиття заходів по забезпеченню поданого позову, направленого на повернення майна.
Дані дії знайшли свій прояв спочатку у діях ОСОБА_2 звільненого з посади генерального директора ПрАТ “Азовкабель”, який все одно всупереч інтересам ПрАТ “Азовкабель” здійснив дії з продажу спірного нерухомого майна ТОВ “КПП “Азовкабель”, потім у діях ТОВ “КПП “Азовкабель” по передачі майна в іпотеку ОСОБА_1 , а в подальшому у діях ОСОБА_1 по зверненню стягнення на предмет іпотеки та передачі майна ТОВ “Аднос”.
Всі означені дії здійснювалися за обізнаності учасників справи і про кримінальні справи, відкритті внаслідок зловживання повноваженнями ОСОБА_2 , і про намагання ПрАТ “Азовкабель” повернути нерухоме майно в судовому порядку, і про наявність арештів спірного майна за кримінальними та господарськими справами.
З огляду на це у ПрАТ “Азовкабель” не викликає жодних сумнівів, що у випадку щонайменшої ймовірності задоволення позову, спірне майно буде негайно переоформлено на іншу особу, задля уникнення можливості його повернення законному власнику.
На підставі вищевикладеного Приватне акціонерне товариство “Азовкабель” просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту та заборони вчинення будь-яких дій щодо реалізації, відчуження, пошкодження нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 378042423104).
Оцінивши фактичні обставини справи, проаналізувавши норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України “Про міжнародне приватне право”, Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
При цьому, 21.10.2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУ з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно із ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
За приписами ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
У абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006. №9 “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Аналіз змісту наведеного вище свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.
Предметом майбутнього віндикаційного позову є витребування нежитлової будівлі, що розташована за адресою: Запорізька область, місто Бердянськ, вулиця Кабельників, будинок 3е з чужого незаконного володіння, а об'єктом спірних відносин - є саме це приміщення.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
При цьому предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, тобто те благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем.
Таким чином, наявний зв'язок між заходом до забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких дій щодо реалізації, відчуження, пошкодження спірного майна та предметом позовної вимоги - вищезазначеним приміщенням.
Суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення.
Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
З наведеного вбачається, що спірні приміщення можуть бути вдруге переоформлені або розділені найближчим часом, що свідчить про істотне ускладнення поновлення прав та інтересів заявника Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” у разі звернення з позовом для відновлення порушеного права та у разі задоволення віндикаційного позову.
Адекватність такого заходу до забезпечення позову, як накладення арешту та заборони вчинення будь-яких дій щодо реалізації, відчуження, пошкодження нежитлової будівлі, що розташована за адресою: Запорізька область, місто Бердянськ, вулиця Кабельників, будинок 3е, полягає в тому, що такі дії унеможливлять подальше відчуження, переоформлення чи розділення спірного майна, яке є предметом майбутнього віндикаційного позову.
Арешт спірного майна не призводить до припинення господарської діяльності відповідача та не погіршує стану майна.
Встановлена судом заборона не позбавляє права власності та користування Товариства з обмеженою відповідальністю “Аднос” спірними майном.
Дослідивши та надавши оцінку матеріалам заяви щодо забезпечення позову в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в заяві наявні обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також чітко зазначено у чому саме полягає утруднення чи неможливість виконання рішення у разі задоволення позовних вимог. Заявником до заяви про забезпечення позову подано достатньо доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів до забезпечення позову.
За таких обставин, оскільки, заявником доведено те, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 136, 137, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” про забезпечення позову - задовольнити.
2. Накласти арешт та заборонити вчиняти будь-які дії щодо реалізації, відчуження, пошкодження нежитлової будівлі, що розташована за адресою: Запорізька область, місто Бердянськ, вулиця Кабельників, будинок 3е (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 378042423104).
3. Ухвала набирає чинності з дати її прийняття 21.09.2021 року та може бути оскаржена в установленому законом порядку.
4. Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку протягом трьох років з дати її прийняття - до 21.09.2024.
5. Ухвала в частині забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень та є виконавчим документом відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”.
6. Належним чином засвідчений примірник ухвали направити сторонам по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Згідно з ч. 8. ст. 140, ч. 9 ст. 141 п. 3-5 ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, зустрічне забезпечення, може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК).
Повний текст ухвали, відповідно до ст. 233 ГПК України, складено та підписано - 21.09.2021.
Суддя Л.М. Сушко