Господарський суд
Житомирської області
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48-16-20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код згідно ЄДРПОУ 03499916
Від "20" вересня 2021 р. м. Житомир Справа № 5/34"б"
Господарський суд Житомирської області у складі судді Макаревича В.А.,
за участі секретаря судового засідання Підгаєцької М.Ю., розглянувши клопотання Шевченка Ігоря Валерійовича від 05.05.2021 про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Стиль" за період з 01.01.2016 по 12.05.2020 на суму 372 680,90 грн у справі №5/34"б"
за заявою Національного банку України (м.Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль (Житомирська область, Житомирській район, с. Тетерівка);
про банкрутство
за участю представників сторін:
- від ініціюючого кредитора: Національного банку України - Янголь О.О., довіреність №18-0011/55556 від 02.10.2020, Положення про відділ правової та судової роботи з проблемними активами юридичного департаменту НБУ (у режимі відеоконфензв'язку);
- від боржника: Татіщев О.Є. - ліквідатор, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора №935, видане 16.04.2013) (у режимі відеоконфензв'язку);
- за участю Літовченко І.В. - представник ДП "Національні інформаційні системи", дов. №ДВ-294/19.1-06 від 21.02.2021, копія свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю КР №000331;
У провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №5/34"б" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль" (Житомирська область, Житомирській район, с. Тетерівка).
За результатами розгляду справи в попередньому засіданні 27.02.04р. господарський суд визнав грошові вимоги Національного банку України, м.Київ на суму 1586063 грн 18 коп. боргу, 85 грн державного мита, 109 грн витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та на суму 19190714 грн 07 коп.; Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області на суму 679 грн 68 коп та затвердив реєстр вимог кредиторів;
Відповідно до наданого протоколу створений комітет кредиторів, який на засіданні "09" березня 2004 р. року прийняв рішення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;
Як убачається з матеріалів справи постановою від 05.10.2006 року господарський суд визнав Товариство з обмеженою відповідальністю "Стиль" (с.Тетерівка Житомирської області) , що зареєстровано Житомирською районною державною адміністрацією 25.04.1996р. за №21, ідентифікаційний код 22065891 , юридична адреса: вул. Шкільна, 74, с.Тетерівка, Житомирський район, Житомирська область,12420, банкрутом; відкрив ліквідаційну процедуру; призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Лінкевича Олега Миколайовича.
Ухвалою від 01.10.2009 р. господарський суд припинив повноваження ліквідатора боржника арбітражного керуючого Лінкевича О.М. та призначив ліквідатором боржника арбітражного керуючого Шевченка І.В. (а. с. 33 у т. 5).
Ухвалою від 05.12.2013 господарський суд зазначив, що, при подальшому розгляді даної справи в цілому підлягає застосуванню положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до набрання чинності Закону України від 22.12.2011 р. № 4212-VI ( в редакції чинній до 19.01.2013) з огляду на таке.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 р. № 4212-VI внесено зміни до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", виклавши його в новій редакції. Вказані зміни набрали чинності 19.01.2013 р.
Так, п. 1-1 Розділу X Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 р. № 4212-VI зі змінами та доповненнями ( далі - Закон України в редакції від 22.12.2011 р. № 4212-VI) вказано, що його положення застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом; положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом; положення, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
За таких обставин, при подальшому розгляді даної справи в цілому підлягає застосуванню положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до набрання чинності Закону України від 22.12.2011 р. № 4212-VI.
Однак у зв"язку з наявністю у банкрута майна, яке підлягає реалізації (продажу) у ліквідаційній процедурі, слід застосувати в частині продажу майна в провадженні у справі про банкрутство боржника положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 22.12.2011 р. № 4212-VI зі змінами та доповненнями.
Тому, продаж майна банкрута необхідно здійснювати згідно з порядком продажу майна боржника відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України від 22.12.2011 р. № 4212 - VI.
20.04.2019 в офіційному друкованому виданні "Голос України" опубліковано Кодекс України з процедур банкрутства.
Згідно п.1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.
Відтак, 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.
У відповідності п.2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" втратив чинність.
За приписами п.4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
З огляду на викладене, господарський суд розглядає зазначену справу відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства з урахуванням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України від 22.12.2011 р. № 4212 - VI, чинній на момент правовідносин, що склались.
У судовому засіданні розглядалось клопотання Шевченка Ігоря Валерійовича від 05.05.2021 про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Стиль" за період з 01.01.2016 по 12.05.2020 на суму 372 680,90 грн.
Шевченко І.В. у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином.
Представник Національного банку України у судовому засіданні проти клопотання Шевченка Ігоря Валерійовича заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях та просила відмовити у його задоволенні у повному обсязі.
Як убачається із поданого Шевченком І.В. клопотання про затверження звіту про основну грошову винагороду, основна грошова винагорода за період з 01.01.2016 по 21.10.2019 нарахована з розрахунку дві мінімальні заробітні плати за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора відповідно до норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції, чинній на момент правовідносин, що склались. За період з 21.10.2019 по 12.05.2020 основна грошова винагорода нарахована з розрахунку три мінімальні заробітні плати за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши усні пояснення присутніх учасників провадження у справі, розглянувши та перевіривши поданий ліквідатором звіт про основну грошову винагороду за період з 01.01.2016 по 12.05.2020, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з частинами 1, 4, 7 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Разом з тим, відповідно до частини 3 статті 2 ГПК України одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами, а також розумність строків розгляду справи судом.
При цьому суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (пункт 5 частини 5 статті 13 ГПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).
Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Частиною 3 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено).
У відповідності до частини 2 статті 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Таким чином, при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого під час здійснення ним ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури, а й які фактичні дії вчинялись ліквідатором протягом процедури, та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 29/5005/486/2012.
Такий же висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 04.10.2018 у справі №922/132/13-г, в якій зазначено, що при визначені розміру оплати послуг ліквідатора під час здійснення ним ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури, а й дії, які вчинялись ліквідатором в цей період.
З матеріалів справи та доданих до справи доказів про вчинені арбітражним керуючим Шевченком І.В. дії на виконання повноважень ліквідатора вбачається, що за період з 01.01.2016 по 30.08.2019 ліквідатором Шевченком І.В. подані звіти з додатками про виконану ним роботу у ліквідаційній процедурі, а саме: звіт від 29.02.2016 (а.с.221, т.7), звіт від 13.06.2016 (а.с.34, т.8), звіт від 04.08.2017 (а.с. 87, т.9), звіт від 14.09.2017 (а.с.114, т.9), звіт від 19.01.2018 (а.с. 149, т.9), звіт від 29.08.2018 (а.с. 224, т.9), звіт від 12.07.2019 (а.с. 26, т.10), звіт від 21.11.2019 (а.с. 57, т.10).
Згідно поданих Шевченком І.В. до матеріалів справи звітів з додатками про проведену роботу комітет кредиторів визнав роботу ліквідатора Шевченка І.В. задовільною, що підтверджується протоколами засідань комітету кредиторів від 14.09.2017 (а.с.113, т.9), від 19.01.2018 (а.с.148, т.9), від 14.09.2018 ( а.с. 243, т.9), від 02.11.2018 (а.с.236, т.9), від 28.01.2019 (а.с. 244, т.9), від 08.04.2019 (а.с. 14, т.10), від 15.05.2019 (а.с. 17, т.10), від 17.06.2019 (а.с.34, т.10), від 30.08.2019 (а.с.48, т.10).
Згідно долучених до матеріалів справи протоколів засідань комітету кредиторів убачається, що всі рішення комітету кредиторів прийняті на підставі голосування головного кредитора - Національного банку України, який має 20 776 голосів. Інший член комітету кредиторів Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - 1 голос.
Проаналізувавши матеріали справи та надані до суду протоколи засідань комітету кредиторів, зокрема, судом встановлено, що комітетом кредиторів (зокрема, головним кредитором - Національним банком України, який має 20 776 голосів) визнано задовільною роботу ліквідатора Шевченка І.В. відповідно до поданих звітних матеріалів у період з 01.01.2016 по 30.08.2019. За період з 30.08.2019 по 12.05.2020 арбітражним керуючим Шевченко І.В. подано лише один звіт про проведену роботу - 21.11.2019, засідань комітету кредиторів не проводилось, робота ліквідатора за вказаний період не розглядалась.
При цьому слід зазначити, що відповідно до звіту від 29.02.2016 арбітражного керуючого Шевченка І.В., ліквідатор Шевченко І.В. зазначив, зокрема, що 06.01.2016 ним було проведено зустріч із слідчим Житомирського РВ та державним виконавцем ВДВС Житомирського РУЮ; 18.01.2016 ліквідатор був допитаний в якості потерпілого в кримінальному провадженні; 19.01.2016 отримав інформацію від слідчого Житомирського РВ; 18.02.2016 проведено зустріч із слідчим Житомирського РВ. Інших доказів про проведену роботу у січні - лютому 2016 року до матеріалів справи не надано.
Також згідно звіту ліквідатора - арбітражного керуючого Шевченка І.В. від 13.06.2016 ліквідатором Шевченком І.В., зокрема, 20.04.2016 проведено зустріч із слідчим Житомирського РВ, отримано від ВДВС Житомирського РУЮ нерухоме майно та укладено договір на охорону нерухомого майна; 18.05.2016 отримано копії судових рішень; 30.05.2016 направлено повідомлення до НБУ про проведення засідання комітету кредиторів; 07.06.2016 ліквідатор прийняв участь у судовому засіданні. Інших доказів про проведену роботу у квітні - червні 2016 року до матеріалів справи не надано.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що арбітражним керуючим Шевченком І.В. надано докази виконання обов'язків ліквідатора у січні - лютому 2016 року та квітні - червні 2016 року у певно визначені дні, а тому вважає за необхідне зробити перерахунок основної грошової винагороди за період з січня по лютий 2016 року за 4 дні виконання обов'язків ліквідатора та за період з квітня по червень 2016 року за 4 дні виконання обов'язків ліквідатора у справі. Будь - яких доказів, які б свідчили про проведену роботу з виконання повноважень ліквідатора у ліквідаційній процедурі в розумінні ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України від 22.12.2011 р. № 4212 - VI, чинній на момент правовідносин, що склались та ст.ст. 12 та 30 Кодексу України з процедур банкрутства (за яку слід нарахувати та виплатити грошову винагороду) до справи за вказані періоди не надано.
За період з 30.08.2019 по 12.05.2020 як було зазначено вище арбітражним керуючим Шевченко І.В. подано лише один звіт про проведену роботу - 21.11.2019, засідань комітету кредиторів не проводилось, робота ліквідатора за вказаний період не розглядалась, додаткових доказів про проведену роботу арбітражним керуючим Шевченко І.В. на вимогу суду не надано.
Суд зазначає, що у справі про банкрутство суд може самостійно приймати рішення стосовно виду та інтенсивності судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи.
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Кодексом України з процедур банкрутства, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
При цьому, судова дискреція (судовий розсуд) повинна реалізовуватись судом з урахуванням принципів диспозитивності та пропорційності в господарському судочинстві та рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом.
Відповідно до приписів статті 5 ГПК України господарський суд, здійснюючи правосуддя захищає порушене право та інтереси особи, яка звернулась до суду.
Здійснивши аналіз дій, про вчинення яких у ліквідаційній процедурі банкрута повідомлено Шевченком І.В. та доказів, які їх підтверджують, судом встановлено, що затвердженню Шевченку І.В. підлягає основна грошова винагорода на суму 254 116,77 грн, в іншій частині слід відмовити.
Викладені обставини у письмових запереченнях Національного банку України, суд вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки до матеріалів справи надано протоколи засідань комітету кредиторів у справі від 14.09.2017 (а.с.113, т.9), від 19.01.2018 (а.с.148, т.9), від 14.09.2018 ( а.с. 243, т.9), від 02.11.2018 (а.с.236, т.9), від 28.01.2019 (а.с. 244, т.9), від 08.04.2019 (а.с. 14, т.10), від 15.05.2019 (а.с. 17, т.10), від 17.06.2019 (а.с.34, т.10), від 30.08.2019 (а.с.48, т.10), відповідно до яких саме голосами представників Національного банку України, який має 20 776 голосів при засіданнях комітету кредиторів погоджено звіти арбітражного керуючого - ліквідатора Шевченка І.В. у період з 01.01.2016 по 30.08.2019, а його робота була визнана задовільною. На зазначені обставини господарський суд звертав увагу представника Національного банку України в ухвалі господарського суду від 17.06.2021.
Також, слід зазначити, що редакція Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України від 22.12.2011 р. № 4212 - VI (зокрема, стаття 3-1), яку враховує суд при розгляді клопотання Шевченка І.В. , не передбачала на відміну від положень редакції Закону про банкрутство, чинної з 19.01.2013 та Кодексу про банкрутство обов'язку ліквідатора щомісячного (та раз на 2 місяці відповідно до Кодексу) звітування на засіданнях комітету кредиторів про винагороду та витрати ліквідатора.
В матеріалах справи відсутні будь-які заперечення, зокрема представників Національного банку України, стосовно роботи Шевченка І.В. у період з 01.01.2016 по 30.08.2019. При цьому відповідно до протоколу засідання комітету кредиторів від 02.11.2018 саме голосами представників Національного банку України, який має 20 776 голосів, повідомлено суд про відсутність підстав для заміни ліквідатора Шевченка І.В.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку задовольнити частково клопотання Шевченка Ігоря Валерійовича від 05.05.2021 про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди; затвердити звіт Шевченка І.В. про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Стиль" на суму 254 116,77 грн, в іншій частині слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 1, 3-1, 5, 24, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції від 22.12.2011р. № 4212 - VI, чинній до 19.01.2013), ст.ст. 2, 9, 30, 58-65 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 12, 233 - 234 ГПК України, господарський суд
1. Задовольнити частково клопотання Шевченка Ігоря Валерійовича від 05.05.2021 про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди.
2. Затвердити звіт Шевченка Ігоря Валерійовича про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Стиль" на суму 254 116,77 грн.
В іншій частині відмовити.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у встановленому чинним законодавством порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Північно-Західного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Житомирської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5007/.
Дата підписання повного тексту ухвали:22.09.2021
Суддя Макаревич В.А.
Список розсилки:
1- в справу,
2 - Головне управління ДПС у Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7)- на електронну адресу: zt.official@tax.gov.ua
3 - Національний банк України -- на електронну адресу: e-mail:nbu@bank.gov.ua
та (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9) - реком.
та (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9) реком.
4 - ГУ ПФУ у Житомирській обл. - на ел. адресу: zhitom29r@zt.pfu.gov.ua
та (10003, м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7) - реком.
5 - ліквідатору Татіщеву О.Є. на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1
та поштову адресу: а/с 4515,м.Харків,61022 - реком.
6- Шевченку І.В. на - електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2
та (40020, м. Суми, вул. Л.Українки, б. 14) реком.з повідом.