Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"09" вересня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1509/20
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М.
секретар судового засідання: Антонова О.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Михальчук К.О. (згідно виписки з ЄДР);
Поплавська Д.С. (згідно виписки з ЄДР);
від відповідача: Якименко М.М. - ордер АІ №1083530 від 28.01.2021,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Державної екологічної інспекції Поліського округу
до Державного підприємства "Попільнянське лісове господарство"
про стягнення 259724,40 грн
Державна екологічна інспекція Поліського округу звернулася до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства "Попільнянське лісове господарство" 259724,40грн збитків, заподіяних внаслідок незаконної порубки дерев.
Ухвалою від 28.12.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.01.2021.
Ухвалою від 28.01.2021 продовжено строк Державному підприємству "Попільнянське лісове господарство" для надання відзиву на позовну заяву та відкладено підготовче засідання на 25.02.2021.
Ухвалою від 25.02.2021 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 23.03.2021; в порядку ст.91 ГПК України, за клопотанням представника відповідача, витребувано у Державної екологічної інспекції Поліського округу для огляду в судовому засіданні оригінали документів щодо призначення перевірки, видання Наказу та направлення на перевірку, а також щодо розгляду відповіді на претензію.
Ухвалою від 06.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1509/20 до судового розгляду по суті на 21.04.2021.
У зв'язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. на лікарняному з 20.04.2021 по 28.04.2021, справа №906/1509/20, призначена на 21.04.2021 о 12 год. 00 хв., в судове засідання не вносилась
Ухвалою від 30.04.2021, судове засідання призначено на 20.05.2021.
У судовому засіданні 20.05.2021 оголошувалась перерва до 02.06.2021.
Ухвалою від 02.06.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 13.07.2021.
Ухвалою від 13.07.2021 розгляд справи по суті відкладено на 03.09.2021.
В судовому засіданні 03.09.2021 оголошено перерву до 09.09.2021 та продовжено строк розгляду справи, з урахуванням з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заперечень на відзив (а.с. 59-62).
Представник відповідача позовні вимоги заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях (а.с. 40-41, 94-99, 129-134,137).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд
Державна екологічна інспекція Поліського округу (позивач) діє на підставі Положення, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 28 квітня 2020 року № 135 (далі - Положення), згідно якого Держекоінспекція є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі та їй підпорядковується.
Державною екологічною інспекцією Поліського округу (позивач) з 11.12.2019 - 20.12.2019 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державним підприємством "Попільнянським лісовим господарством" (відповідач), в ході якої були зафіксовані факти порушення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, про що складено відповідний акт (а.с. 10-15).
Зокрема, як вказує позивач, під час перевірки було виявлено порубку дерев, здійснену без дозволу на спеціальне використання природних ресурсів (лісорубного квитка), внаслідок чого загальний розмір шкоди, заподіяний лісу склав 259 724,40 грн.
Оскільки направлена відповідачу претензія №55-2.6/15 про відшкодування збитків завданих державі у розмірі загальної суми 259724,40 грн була залишена відповідачем без задоволення, вказане стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зсилається на ст. ст.13 Конституції України, ст. 4, 20, 27, 162, 171 Господарського процесуального кодексу України, ст.1166 ЦК України, ст. 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", ст. ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ч. 4 ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, п. 1 ч.2 ст. 105 Лісового кодексу України, Положення про Державну екологічну інспекцію Поліського округу, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 27 листопада 2018 року № 257.
Відповідач, згідно відзиву на позовну заяву та письмових пояснень (а.с. 40-41, 94-99, 129-134,137), позовні вимоги заперечив. Вважає, що акт, складений за результатами перевірки не може прийматися судом у якості належного і достовірного доказу через наявні недоліки та недотримання приписів закону щодо призначення та проведення позапланової перевірки; сам акт стосується додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, що не узгоджується із предметом перевірки, яка хоча узагальнено й формалізовано, проте стосувалася дотримання вимог природоохоронного законодавства, що по своїй суті не одне і теж для проведення позапланового контрольного заходу; у направленні №769 від 05.12.2019 на проведення позапланової перевірки ДП "Попілдьнянське лісове господарство" не зазначено державного інспектора Ткаченка Віктора Івановича, який не міг та не уповноважений взагалі проводити будь які перевірки ДП "Попільнянське ЛГ", однак зазначений в акті перевірки.
Наголосив на тому, що: зазначені в Акті перевірки порушення ст. 19, 68, 69 Лісового кодексу України в кв.15 вид 8 щодо порубки 5 дерев без дозволу на спеціальне використання природних ресурсів не вчинялися, оскільки в запереченнях до акту відповідач зазначив про допущену технічну помилку старшого майстра лісу Попільнянського лісництва Макарчука М.М. в лісорубному квитку №126 від 25.07.2019, де кв. 15, вид 9, замінено (виправлено) на кв. 15 вид.5; позивач не надав пояснень та не спростував того, чи мало місце звернення від невстановленої особи, чи навіть анонімне повідомлення, що не може бути підставою для проведення перевірки. Звернув увагу на те, що позивач документально не підтвердив порубку дерев актами чи іншими документами натурального обстеження території того місця та обрахування дерев, виміру їх діаметру та інших параметрів і визначення порід дерев. Тобто, акт перевірки, як єдиний носій доказової інформації у спірних правовідносинах, не містить відомостей про здійснення посадовими особами контролюючого органу замірів діаметрів дерев, обчислення кількості пнів та наявність розбіжностей в цій частині.
Вважає, що у даних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, підприємство повинно довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Під час розгляду справи наголошував на тому, зокрема, що позивач не надав матеріалів перевірки, що перешкоджає здійсненню належного захисту інтересів відповідача. Пояснив, що у зв'язку з не наданням матеріалів перевірки, заперечення відповідача ґрунтуються на аналізі дотримання загальних вимог щодо такої перевірки. Зазначені зауваження були зафіксовані в ухвалі суду від 13.07.2021.
У запереченнях на відзив (а.с. 59-69), позивач пояснив що: підстави перевірки та її документальне оформлення відповідають вимогам законодавства; оскільки Інспекція не є органом дізнання, діяльність спрямовану на встановлення винних осіб мають здійснювати компетентні органи у встановленому КК України порядку. Зсилаючись на ст. 15, 63, 64 Лісового Кодексу України, постанову Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, вказав, що цивільну правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі. Враховуючи зауваження відповідача щодо відсутності реагування Інспекції на його відповідь на претензію , пояснив, що законодавством такого реагування не передбачено.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників справи, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі статтею 66 Конституції України, кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завданні ним збитки.
Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України, ліси є її національним багатством. Усі ліси на території України незалежно від форми власності становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 19, ч.ч. 1, 5 ст. 86 Лісового кодексу України, постійні лісокористувачі зобов'язані зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу.
Статтею 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень (п.5 ч.1 ст.64 Лісового кодексу України).
Відповідно до положень ст. 86, 88, 89, 90 Лісового кодексу України, організація забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів.
Пунктом "е" ч.1 ст.41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 № 1264-XII (далі - ЗУ № 1264-XII), встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Частинами 1, 4 ст. 68 ЗУ № 1264-XII визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до ч.1 ст.69 ЗУ № 1264-XII, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
За змістом п. 5 ч.2 ст. 105 Лісового кодексу України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Згідно зі статтею 107 ЛК України, підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, неважливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
Таким чином, обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 09.09.2018 року у справі № 909/976/17.
Стаття 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - ЗУ № 877-V, (в редакції, що діяла на момент перевірки)), визначає, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення). Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею. За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю). На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Судом встановлено, в період з 11.12.2019 по 20.12.2019 Державною екологічною інспекцією Поліського округу Державної екологічної інспекції України було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Особи, які беруть участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю), згідно направлення та акта: посадова особа органу державного нагляду (контролю) державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Сидоренко Сергій Михайлович. Також у акті зазначено, що у проведенні заходу взяли участь керівник суб'єкта господарювання, або уповноважена ним особа: Головний лісничий ДП "Попільнянське ЛГ" Сергій Олексійович Степанчук, інші особи: Помічник лісничого Попільнянського лісництва ДП "Попільнянське ЛГ" Паламарчук Д.О., майстер лісу Попільнянського лісництва ДП "Попільнянське ЛГ" Навіцький В.С.,
За результатами планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів складено акт (а.с. 10-15), який підписаний Державним інспектором з ОНПС Поліського округу С.М. Сидоренко та Головним лісничим ДП "Попільнянське ЛГ".
Відповідно до абз. 4 ст. 6 ЗУ № 877-V, підставою для здійснення позапланових заходів, є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Матеріали справи містять: копію направлення №769 від 05.12.2019 на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП "Попільнянське лісове господарство", про направлення на перевірку державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу: Філоненка Олександра Леонідовича, Олійника Сергія Степановича, Сидоренка Сергія Михайловича, Заблоцького Олега Миколайовича, Закусило Сергій Миколайович для проведення у термін з 09.12.2019 по 20.12.2019 позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, за участю: завідувача сектором з питань запобігання та виявлення корупції Рудницького Богдана Вікторовича та начальника відділу правового забезпечення Білого Віктора Леонідовича (а.с. 64);
- реєстраційну картку звернення (а.с. 65);
- лист про погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 20.08.2019 (а.с. 66);
- Погодження на проведення позапланового заходу, видане Міністерством енергетики та захисту довкілля України (а.с .67);
- наказ державної екологічної інспекції Поліського округу від 05.12.2019 №70-П "Про здійснення заходів державного нагляду (контролю) (а.с. 68-69).
Проаналізувавши зміст наданих документів, суд встановив, що останні відповідають встановленим до них вимогам, також суд дійшов висновку про дотримання Інспекцією вимог ст. 6 ЗУ №877-V, тому заперечення відповідача в цій частині є безпідставними.
Як вбачається з вищевказаного Акту (а.с. 10-15), в ході перевірки встановлено, що поблизу с. Миролюбівка Попільнянського району здійснює лісогосподарську діяльність ДП "Попільнянське ЛГ" Попільнянське лісництво, яке відповідно до наданих підприємством документів, у 2019 році проводить наступні лісогосподарські заходи: суцільна рубка (рубка головного користування) 2019 року в кв.15 вид.8 на пл.2,7 Попільнянського лісництва відповідно лісорубного квитка від 20.12.2018 №3 (серія ЖИ ЛРК №010952); санітарне рубання вибіркове 2019 року у кв.15 вид.7 пл. 1,2 га Попільнянського лісництва лісорубний квиток від 08.01.2019 №6 (Серія ЖИ ЛРК №01095) із веденням л/г (рубка вітровальних дерев, вибірковий) 2019 року у кв. 15 вид. 9 пл. 1,3 га Попільнянського лісництва, лісорубний квиток від 25.07.2019 №126 (серія ЖИ ЛРК №012674); інші заходи, пов'язані з веденням л/г (рубка, вітровальних дерев вибірковий) 2019 року у кв. 15 вид. 9 пл. 1,3 га Попільнянського лісництва лісорубний квиток від 25.07.2019 №126 (Серія ЖИ ЛРК №012674).
Під час перевірки виявлено, що:
- при розробці СР 2019 року в кв.15 вид.8 на пл. 2,7 га Попільнянського лісництва відповідно лісорубного квитка від 20.12.2018 №3 (серія ЖИ ЛРК №010952), спалювання порубкових рештків, проводилось не дотримуючись відстані 25 метрів до стіни лісу, також за межами виділеної лісової ділянки у кв.15 вид.6 виявлено незаконну рубку п'яти дерев породи береза та одного дерева породи дуб без дозвільного документа - лісорубного квитка;
- у кварталі 15 виділі 5 підприємством у 2019 році проведено рубку двадцяти семи дерев породи сосна та двох дерев породи дуб, на підставі лісорубного квитка від 25.07.2019, №126 (Серія ЖИ ЛРК №012674) в якому зазначено, що рубці підлягають дерева в кварталі 15 виділі 9 на площі 1,3 га, тобто рубку проведено за наявності дозволу, але з недотриманням передбачених у ньому умов стосовно місця, що є порушенням ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України, статей 68, 69 Лісового Кодексу України, абзац п'ятий пункту 2 Порядку, затвердженого ПКМУ №761;
Під час натурного обстеження встановлено, що:
- рубка, інші заходи, пов'язані з веденням л/г (рубка вітровальних дерев, вибірковий) 2019 року у кв. 15 вид.9 пл. 1,3 га Попільнянського лісництва лісорубний квиток від 25.07.2019 №126 (Серія ЖИ ЛРК №012674) відповідно плану інструментальної зйомки ділянки розміщена на суцільному зрубі 2018 року, вид. 9 на пл. 3,0 га (Попільнянського лісництва відповідно лісорубного квитка від 12.03.2018 №5 (Серія 02 ЛБК №487522);
- вид рубка вітровальних дерев, спосіб вибірковий, який зазначено у лісорубному квитку від 25.07.2019 №126 (Серія ЖИ ЛРК №012674) відповідає пунктам 12,16 Санітарних правил в лісах України, тобто у насадженнях, пошкоджених вітром і внаслідок аварій та стихійного лиха назначаються дерева з поваленими чи зламаними стовбурами;
- матеріалами лісовпорядкування дана рубка не запроектована, у переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів ДП "Попільнянське ЛГ" дана рубка відсутня.
На підставі вищевикладеного, перевіряючими зроблено висновок, що проведення такої рубки суперечить вимогам ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України та п. 2,4,47 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою КМУ від 12.05.2007 року №724.
Вищевказаний акт перевірки підписаний зі сторони ДП "Попільнянське ЛГ" - Головним лісничим С.О. Степанчук із запереченнями та зауваженнями.
Однак, із зазначених в акті даних вбачається їх суперечливість, оскільки, на ділянці, де проведено суцільну рубку (згідно акта перевірки "Під час натурного обстеження встановлено, що рубка, інші заходи, пов'язані з веденням л/г (рубка вітровальних дерев, вибірковий) 2019 року у кв. 15 вид.9 пл. 1,3 га Попільнянського лісництва лісорубний квиток від 25.07.2019 №126 (Серія ЖИ ЛРК №012674) відповідно плану інструментальної зйомки ділянки розміщена на суцільному зрубі 2018 року, вид. 9 на пл. 3,0 га (Попільнянського лісництва відповідно лісорубного квитка від 12.03.2018 №5 (Серія 02 ЛБК №48752"), наступне проведення інших видів рубки є не можливим. При цьому загальна площа ділянки (1,3 га), яка зазначена у виправлених лісорубному квитку, польовій переліковій відомості, відомості матеріально-грошової оцінки лісосіки, відомості матеріальної оцінки лісосіки за переліком дерев відведених в рубку, плану інструментальної зйомки ділянки, відповідає саме площі виділу №5 кварталу 15. Як вбачається із зафіксованих в акті перевірки даних, площа земельної ділянки виділу 9 кварталу 15 - 3,0 га.
Тобто, згідно даних, зазначених в Акті перевірки, на земельній ділянці, на якій встановлено порушення у 2019, у 2018 році була здійснена суцільна рубка, що унеможливлює здійснення відповідачем порушення - порубки дерев без спеціального дозволу.
При цьому суд враховує, що позивач документально не підтвердив порубку дерев актами чи іншими документами натурального обстеження території та обрахування дерев, виміру їх діаметру та інших параметрів і визначення порід дерев.
Також суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 року № 17 "Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля" порубка дерев визнається незаконною, якщо вона вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.
Умови і механізм видачі лісорубного або лісового квитка як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів, визначає Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України, затверджений Постановою КМУ від 23 травня 2007 № 761 (далі - Порядок №761).
За п. 2,3 Порядку, лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів*. Лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держкомлісгоспу (далі - органи Держкомлісгоспу), на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки. Форма лісорубного квитка наведена у додатку 1 до цього Порядку.
Під час розгляду справи представник відповідача наголошував на тому, що в запереченнях до Акта зазначено про допущену технічну помилку старшим майстром лісу Попільнянського лісництва Макарчуком Миколою Миколайовичем, в лісорубному квитку №126 від 25.07.2019, де кв. 15 вид. 9 замінено (виправлено) на кв.15 вид.5.
На підтвердження вказаного представником відповідача було подано:
- наказ ДП "Попільнянське лісове господарство" №378 від 13.12.2019, згідно якого 25.07.2019 за №126 був виписаний лісорубний квиток на проведення рубки вітровальних дерев, в якому було неправильно вказано виділ. За виявлені недоліки в роботі, старшому майстру лісу Попільнянського лісництва Макарчуку М.М., наказано оголосити догану (а.с. 44);
- рапорт лісничого Попільнянського лісництва Томчука С.А., згідно якого останній просить директора ДП "Попільнянське лісове господарство" внести зміни в матеріали відводу та лісорубний квиток №126 від 25.07.2019 року інша рубка, а саме кв.15 вид 9 замінити на кв.15 вид 5 площа 1,3 га, так як при оформленні матеріалів старшим майстром лісу Макарчуком М.М. було допущено технічну помилку (а.с. 45);
- пояснення старшого майстра лісу ОСОБА_1 , згідно якого останній повідомляє директора ДП "Попільнянське лісове господарство" про те, що під час оформлення рубки вітровальних дерев, в кварталі 15 виділі 9 лісорубний квиток №126 від 25.07.19р. пл. 1 допустив помилку, вказавши неправильний виділ. Фактично ділянка знаходиться в кварталі 15 виділ 5 пл. 1,3 га (а.с .46);
- лісорубні квитки №3 від 20.12.2018 та №126 від 25.07.2019, план інструментальної зйомки ділянки, відомість матеріальної оцінки лісосіки за переліком дерев, відведених в рубку та польову перелікову відомість дерев, призначених у рубку від 11.07.2019, із зазначенням "виправленому вірити" (а.с. 47-54)
Зважаючи на вищевикладені виправлення у наданих представником відповідача лісорубних квитках, суд враховує таке.
21.01.2013 наказом Державного агентства лісових ресурсів України за №9 затверджено Методичні вказівки з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України (далі - Методика), які застосовується при виділенні лісових ділянок для проведення в лісах Державного агентства лісових ресурсів України (далі - Держлісагентство): рубок головного користування; рубок формування і оздоровлення лісів (догляду, санітарних, лісовідновних, переформування, пов'язаних з реконструкцією, ландшафтних), інших заходів з формування і оздоровлення лісів (догляд за підростом, за підліском, за узліссям, за формою стовбура та крони дерев, прокладання квартальних просік і створення протипожежних розривів); інших заходів, пов'язаних з веденням лісового господарства (рубка рідколісся, рубка поодиноких дерев, відведення лісосік, рубка модельних дерев, ліквідація захаращеності, будівництво (ремонт) лісових шляхів тощо); інших заходів, не пов'язаних з веденням лісового господарства (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів, розширення (розчищення) існуючих інженерних споруд, охоронних зон, смуг вздовж кордону тощо).
Згідно п. 6.3.-6.4.Методики, дозвіл на проведення рубки оформляється лісорубним квитком. Лісорубний квиток видається для кожного лісокористувача окремо на кожну лісосіку (лісову ділянку). Видача лісорубного квитка одному лісокористувачу на декілька лісосік допускається за умови, якщо до них застосовується однакові вид і спосіб рубки та однаковий спосіб обліку деревини.
Записи у бланках лісорубного квитка здійснюються чорнилом темного кольору за допомогою ручок, друкарських машинок, принтерів, інших засобів, які забезпечують збереження цих записів протягом встановленого терміну зберігання документів та запобігають внесенню несанкціонованих виправлень (п. 6.5. Методики).
Заповнення всіх примірників бланків лісорубного або лісового квитка повинно проводитися акуратно і чітко. Підчищання не допускаються (п. 6.6. Методики).
Необхідні в и п р а в л е н н я на бланках лісорубного квитка виконуються чорнилом ч е р в о н о г о кольору. Неправильно написане закреслюється і над закресленим надписується правильний текст або цифри. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене. Відмітки і виправлення, внесені після видачі лісорубного квитка, повинні бути підписані особами, які мають право видачі лісорубного квитка і завірені печаткою. Зазначені виправлення вносяться у всі примірники лісорубного квитка одночасно й однакового змісту (п. 6.7. Методики).
Протягом визначеного строку заготівлі деревини у бланках лісорубного проводяться необхідні написи й відмітки про дозвіл на вивезення деревини після огляду місць рубок, про дозволену відстрочку на заготівлю і вивезення заготовленої деревини, здійснення індексації (знижки) тощо. Відмітки і записи робляться на всіх трьох примірниках лісорубного квитка (п. 6.8. Методики).
За п. 6.9. Методики, для заготівлі деревини під час проведення рубок головного користування: перший примірник лісорубного квитка видається структурному підрозділу з ведення лісового господарства або заготівлі деревини; другий примірник лісорубного квитка знаходиться у державному лісогосподарському підприємстві; третій примірник лісорубного квитка залишається в органі Держлісагентства.
При цьому суд враховує, що при зверненні з позовом до суду позивачем надано акт перевірки без додавання первинних документів. При цьому на запитання суду, під час розгляду справи, представники позивача вказували, що матеріали перевірки надано до справи у повному обсязі. За вказаного, у суду відсутня можливість надати оцінку підстав не врахування під час перевірки обставин щодо здійснених виправлень у вищевказаних лісорубному квитку та польовій переліковій відомості дерев, які згідно наданих відповідачем документів, були виявлені уже на наступний день, після початку перевірки. Також суд враховує, що оригінали документів з виправленнями надавалися представником відповідача для огляду у судовому засіданні 13.07.2021.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс ймовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
Так, 17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України, змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
При цьому, відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Враховуючи зазначене, зважаючи на встановлення під час розгляду справи неповноти проведеної позивачем перевірки, суперечливість зазначених в акті перевірки даних, відсутність первинних матеріалів, на яких ґрунтуються зазначені в акті висновки, суд дійшов висновку, що подані відповідачем докази є більш вірогідними.
За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що обґрунтованість вимоги про стягнення збитків у сумі 259724,40 грн позивачем не доведено, тому у задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У задоволенні позову Державної екологічної інспекції Поліського округу (10014, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Леха Качинського, буд. 12-А, ід. код 42163803) до Державного підприємства "Попільнянське лісове господарство" (13500, Житомирська обл., Попільнянський р-н, смт Попільня, вул. Богдана Хмельницького, буд. 61, ід. код 13549845) відмовити.
2. Судове засідання для вирішення питання про судові витрати призначити на 23.09.2021 о 10:30.
3. Докази для вирішення питання про судові витрати подати протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду - до 14.09.2021.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 20.09.21
Суддя Вельмакіна Т.М.
1 - до справи;
2,3 - сторонам (рек. з пов.)