Рішення від 22.09.2021 по справі 905/694/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

РІШЕННЯ

іменем України

22.09.2021 Справа №905/694/21 (266/1496/21)

за позовом ОСОБА_1 , м.Маріуполь

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “СРЗ”, м.Маріуполь

про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 28467,27 грн.

Суддя Левшина Г.В.

без виклику сторін

До Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області надійшла та зареєстрована позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі.

Ухвалою Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 19.03.2021р. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю “СРЗ” - відомості (довідку) про розмір заборгованості ТОВ “СРЗ” по заробітній платі та належних до виплат сум ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період роботи з жовтня 2020 року по січень 2021 року та станом на даний час, а також відомості чи працює позивач у ТОВ “СРЗ” на даний час.

Ухвалою Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 04.06.2021р. передано справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “СРЗ” (ЄДРПОУ 32183383) про стягнення заборгованості по заробітній платі на розгляд господарському суду Донецької області (61022, м. Харків, пр. Науки, 5).

13.07.2021р. до господарського суду Донецької області надійшла справа №266/1496/21 (2/266/562/21).

Згідно з витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.07.2021р. встановлений єдиний унікальний номер судової справи №905/694/21 (266/1496/21), справу передано до провадження судді Левшиної Г.В. на підставі ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв'язку з перебуванням у провадженні судді Левшиної Г.В. справи №905/694/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “СРЗ”, м.Маріуполь (ЄДРПОУ 32183383).

Ухвалою господарського суду від 15.07.2021р. відкрито провадження у справі №905/694/21 (266/1496/21); ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідач станом на 22.09.2021р. відзиву на позовну заяву не надав.

Частиною 2 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

Згідно позовної заяви та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 87510, Донецька обл., м.Маріуполь, пр.Луніна, буд.2.

Ухвала про відкриття провадження у справі була скерована на юридичну адресу відповідача, згідно відомостей, що містяться у Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримана останнім 27.07.2021р.

Таким чином, строк подання відзиву на позов сплив 11.08.2021р.

Відповідачем жодних пояснень та клопотань суду не надано.

Згідно із ч.1 ст.118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи положення Господарського процесуального кодексу України, суть спору, сплив строку, встановленого відповідачу для надання відзиву на позовну заяву, відсутність клопотань від учасників справи щодо розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін, беручи до уваги належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та дійшов висновку про існуючу можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, ґрунтуючись на положеннях ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, за результатами оцінки матеріалів справи, суд встановив:

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За приписом ст.21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (справа «Суханов та Ільченко проти України») «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/»правомірне очікування» стосовно ефективного здійснення права власності.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

Згідно ст.ст.115,116 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Як встановлено, ОСОБА_1 працював в Товаристві з обмеженою відповідальністю «СРЗ» на посаді помічника машиніста тепловозу 5 розряду до групи рухомого складу служби транспорту дирекції з виробництва.

Згідно з розрахунковим листом табельний №20619 за січень 2021р. на кінець місяця заборгованість із заробітної плати дорівнює 28463,37 грн.

Відповідачем вказані обставини не спростовані, всупереч вимог ст.ст.13, 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказів перерахування позивачу заробітної плати у вказаній сумі не надано.

Проте, відповідно до позовної заяви позивач зазначає про наявну заборгованість відповідача в розмірі 28467,27 грн., що матеріалами справи не підтверджується.

Частиною 2 ст.233 КЗпП України передбачено, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» заборгованості із заробітної плати в сумі 28467,27 грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 28463,37 грн.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.13, 74, 76-79, 86, 91, 120, 129, 165, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ», м.Маріуполь про стягнення заборгованості із заробітної плати в сумі 28467,27 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» (87510, м.Маріуполь, пр.Луніна, буд.2, ЄДРПОУ 32183383) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , 06.04.1973.н., код НОМЕР_1 ) заборгованість із заробітної плати в сумі 28463,37 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» (87510, м.Маріуполь, пр.Луніна, буд.2, ЄДРПОУ 32183383) на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 908,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 22.09.2021р.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина