вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.09.2021м. ДніпроСправа № 904/5761/21
За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 16 740 грн. 60 коп.
Суддя Рудь І.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 08.06.2021 № НЮс-01/259, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" плату за користування вагонами у розмірі 16 740 грн. 60 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Інгулець регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 20.03.2020 №ПР/М-20240/НЮдч.
Позивач зазначає, що у січні 2021 на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК" залізницею прийняті до перевезення порожні власні вагони на адресу ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".У зв'язку із несвоєчасним забиранням вантажу відповідачем з колій станції призначення Інгулець та підходах до неї, що призвело до зайнятості колій, вантаж було затримано на шляху прямування за наказами № № 6, 7, 13 від 05.01.2021, № № 21, 23 від 06.01.2021. Затримка виникла через зайнятість колій на станції призначення Інгулець Придніпровської залізниці, у зв'язку із несвоєчасним збиранням вантажу одержувачем ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на свою під'їзну колію. На підставі складених залізницею актів загальної форми, позивачем складені відомості плати за користування вагонами, які підписані відповідачем із запереченнями щодо непогодження із нарахованою платою за користування вагонами, що стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.
У поданій позовній заяві викладене клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою господарського суду від 22.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.
Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду завчасно надсилалась відповідачу за його місцезнаходженням, згідно матеріалів справи, інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.
Відповідно до поштового повідомлення № 4930015869900 ухвала суду від 22.06.2021 отримана відповідачем 30.06.2021.
Проте, відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов та не подав витребувані судом документи.
Отже, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору; наявність підстав для затримки вагонів; наявність вини відповідача у затримці вагонів; правомірність нарахування плати за користування вагонами.
Так, судом встановлено, що 20.03.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (залізниця) та Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Інгулець регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" №ПР/М-20240/НЮдч (надалі - договір).
Пунктом 1 цього договору передбачено що згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів залізничним транспортом і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" стрілкою №5 до продовження станційної колії №3 та стрілкою №23 до продовження станційної колії №2. Під'їзна колія обслуговується власника локомотива. Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено на подовженні колії №3 біля вхідного сигналу "Н-І", на продовженні колії №2 біля вхідного сигналу "Н-ІІ".
Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії (п. 4 договору).
Здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється за повідомленнями, які передає відповідальний працівник станції Інгулець по телефону відповідальному працівнику залізничного цеху ПрАТ "ІнГЗК" не пізніше ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у "Книзі повідомлень про подавання вагонів під навантаження або вивантаження" форми ГУ-2 (п.5 договору).
Згідно з п. 6 договору вагони для під'їзної колії власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій №1, 2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець за вказівкою чергового по залізничній станції де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Всі вагони здаються на під'їзну колію у тій кількості в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тони (п.7 договору).
Відповідно до п. 8 договору про готовність вагонів до відправлення з під'їзної колії відповідальний працівник залізничного цеху ПрАТ "ІнГЗК" повідомляє по телефону відповідального працівника станції примикання Інгулець залізниці не пізніше ніж за одну годину до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним надання письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113.
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п.10 договору).
Власник колії сплачує залізниці плату:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від Власника, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи і послуги, що виконує залізниця для власника - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦД" (п. 14 договору)
У відповідності з п. 21 договору цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками, і діє з 1 квітня 2020 року до 31 березня 2021 року включно.
Доказів припинення, зміни, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
На виконання вказаного договору, у січні 2021 за накладними, які наявні в матеріалах справи, залізницею прийнято порожні власні вагони для перевезення на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (т. 1, а.с. 118-170, т. 2, а.с. 1-170).
Згідно з зазначеними накладними станція та залізниця призначення - Інгулець Придніпровської залізниці.
По прибутті вагонів на станцію призначення позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, про що зроблено відповідні записи у книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 (т. 1, а.с. 99-117).
Однак, на шляху прямування вагони були затримані за наказами позивача, у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем - ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на свою під'їзну колію.
Так, як встановлено судом, за наказом № 6 від 05.01.2021 (10:12год.) затримані 53 вагони, поїзд № 2160, індекс поїзда 4005-42-4677 з вантажем на своїх осях на станції Кривий Ріг Західний Придніпровської залізниці по причині неможливості прийняття їх станцією призначення Інгулець Придніпровської залізниці (т. 1, а.с. 61).
За фактом затримки вагонів станцією Кривий Ріг Західний у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, пунктом 9 Правил зберігання вантажів складено: акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 3 від 05.01.2021; акт про затримку вагонів № 5 від 05.01.2021; акт загальної форми ГУ-23 № 6 від 05.01.2021; повідомлення про затримку вагонів № 5 (станція Кривий Ріг Західний), що перевозяться в поїзді № 2160 індекс 4005-42-4677, вручене представнику відповідача 05.01.2021 о 12:10 год.
За наказом № 7 від 05.01.2021 (10:14год.) затримані 58 вагонів, поїзд № 1652, індекс поїзда 4151-96-4677 з вантажем на своїх осях на станції Кривий Ріг Західний Придніпровської залізниці по причині неможливості прийняття їх станцією призначення Інгулець Придніпровської залізниці (т. 1, а.с. 66).
За фактом затримки вагонів станцією Кривий Ріг Західний у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, пунктом 9 Правил зберігання вантажів складено: акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 4 від 05.01.2021; акт про затримку вагонів № 6 від 05.01.2021; акт загальної форми ГУ-23 № 7 від 05.01.2021; повідомлення про затримку вагонів № 6 (станція Кривий Ріг Західний), що перевозяться в поїзді № 1652 індекс 4151-96-4677, вручене представнику відповідача 05.01.2021 о 12:10 год.
За наказом № 13 від 05.01.2021 (11:22год.) затримані 57 вагонів, поїзд № 2331, індекс поїзда 4862-75-4677 з вантажем на своїх осях на станції Нікополь Придніпровської залізниці по причині неможливості прийняття їх станцією призначення Інгулець Придніпровської залізниці (т. 1, а.с. 70).
За фактом затримки вагонів станцією Нікополь у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, пунктом 9 Правил зберігання вантажів складено: акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 1 від 05.01.2021; акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 1 від 05.01.2021; акт загальної форми ГУ-23 № 7591 від 05.01.2021; повідомлення про затримку вагонів № 1 (станція Нікополь), що перевозяться в поїзді № 2331 індекс 4862-75-4677, вручене представнику відповідача 05.01.2021 о 12:50год.
За наказом № 21 від 06.01.2021 (04:09год.) затримані 57 вагонів, поїзд № 2331, індекс поїзда 4862-75-4677 з вантажем на своїх осях на станції Нікополь Придніпровської залізниці по причині неможливості прийняття їх станцією призначення Інгулець Придніпровської залізниці (т. 1, а.с. 74).
За фактом затримки вагонів станцією Нікополь у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, пунктом 9 Правил зберігання вантажів складено: акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 2 від 06.01.2021; акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 02 від 06.01.2021; акт загальної форми ГУ-23 № 1 від 06.01.2021; повідомлення про затримку вагонів № 2(станція Нікополь), що перевозяться в поїзді № 2331 індекс 4862-75-4677, вручене представнику відповідача 06.01.2021 о 04:35 год.
За наказом № 23 від 06.01.2021 (04:22год.) затримані 58 вагонів, поїзд № 1652, індекс поїзда 4151-96-4677 з вантажем на своїх осях на станції Кривий Ріг Західний Придніпровської залізниці по причині неможливості прийняття їх станцією призначення Інгулець Придніпровської залізниці (т. 1, а.с. 78).
За фактом затримки вагонів станцією Кривий Ріг Західний у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, пунктом 9 Правил зберігання вантажів складено: акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 10 від 06.01.2021; акт про затримку вагонів № 9 від 06.01.2021; акт загальної форми ГУ-23 № 8 від 06.01.2021; повідомлення про затримку вагонів № 10 (станція Кривий Ріг Західний), що перевозяться в поїзді № 1652 індекс 4151-96-4677, вручене представнику відповідача 06.01.2021 о 05:00 год.
Станцією призначення Інгулець складені акти загальної форми ГУ-23 № № 36 від 05.01.2021, № № 43, 53 від 06.01.2021, № № 57, 66 від 07.01.2021, № № 76, 77 від 08.01.2021, які підписані відповідачем із зауваженнями про незгоду із нарахованими сумами.
За час затримки вагонів з вини вантажовласника позивачем нарахована відповідачу плата за користування спірними вагонами у розмірі 16 740 грн. 00 коп. за відомостями форми ГУ-46 № № 07019018, 08019026, 09019030, 09019033, 10019043 (т. 1, а.с. 32-60).
Вказані вище акти загальної форми ГУ-23 та відомості плати за користування вагонами працівниками відповідача підписані із запереченнями: З нарахованою сумою не згодні, так як на ПАТ «ІНГЗК» відсутня можливість приймання порожніх власних вагонів через відсутність вільних колій, вагони надані понад кількість, передбачену нарядами, на під'їзній колії ПАТ «ІНГЗК» простоює готова до виставляння розбірка, також на коліях вагони під обробкою тощо.
Причиною виникнення спору є несплата відповідачем плати за користування спірними вагонами у розмірі 16 740 грн. 60 коп.
Відповідач доказів добровільної сплати зазначених платежів на час розгляду справи суду не надав, відзиву на позов не подав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 908 та ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р № 457 затверджений Статут залізниць України, з подальшими змінами (далі - Статут), який згідно з п. 2 визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Статтею 3 Статуту визначено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.
Для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під'їзні колії (ст. 64 Статуту).
Згідно зі ст. 71 Статуту взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
За приписами ст. 42 Статуту залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони (контейнери) можуть подаватися без попереднього повідомлення.
Відповідно до ст. 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
За приписами ст. 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Відповідно до абз. 3 п. 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, (далі - Правила) визначено порядок і умови користування вагонами і контейнерами.
Відповідно до п. 2 Правил за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.
За приписами п. 3 Правил облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.
Згідно з п. 4 Правил відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями. Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій. У всіх випадках повідомлення про подавання вагонів повинно передаватися станцією не пізніше ніж за дві години до їх подавання. Для запису повідомлень на станції ведеться "Книга повідомлень" (додаток 7). Термін користування вагонами, що подаються залізницею, обчислюється не раніше часу, зазначеного у повідомленні.
За приписами п. 5 Правил плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника.
Пунктом 7 Правил передбачено, що час користування вагонами на залізничних під'їзних коліях, що обслуговуються локомотивами власників колій, обчислюється з моменту їх передавання на передавальних коліях.
Відповідно до п.п. 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Пунктами 9, 10 Правил передбачено, що про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Відповідно до п. 12 Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
За приписами п. 13 Правил плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.
Згідно з п. 14 Правил розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством.
Пунктом 15 Правил передбачено, що за час перебування на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції призначення відбулась через скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником (відповідачем) і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.
Застереження відповідача, викладені у актах загальної форми та відомостях плати за користування вагонами суд вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.
На підставі пункту 9 договору № ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020: "З під'їзної колії вагони здаються за повідомленнями:
- вагони, навантажені концентратом залізорудним - цілими маршрутами, сформованим у відповідності з ПТЕ і планом формування поїздів;
- інші - у тій кількості, в якій були передані.
З під'їзної колії ПрАТ "ІнГЗК" на станцію Інгулець вагони здаються у кількості не більше 240 осей, максимальною вагою 5 100 тонн.
Вагони, що повертаються з під'їзної колії, подаються локомотивом власника колії на одну з колій № 1, 2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець, за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюється приймання вагонів залізницею у технічному та комерційному відношенні".
Виходячи з положень до пункту 1.2 ЄТП, під'їзна колія ПрАТ "Інгулецький ГЗК" має відповідний колійний розвиток: операції з вагонами виконуються переважно на станціях Промислова, Навантажувальна. Кожна з наведених станцій має достатньо колій для і розміщення вагонів, щодо яких здійснюються навантажувальпо-розвантажувальні операції. Але при цьому комбінат не забирає з колій станції Інгулець вагони, що прибули його адресу, чим спричиняє ситуацію, за якої залізниця не має можливості доставити і станцію призначення інші вагони, які слідкують на адресу підприємства.
З урахуванням приписів пп. 14.2.1 п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової на залізницях України та п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, на станції призначення окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, в т.ч. поїздів комбінату, його контрагентів. Обов'язок залізниці враховувати наявність чи відсутність проміжків часу, протягом яких та чи інша колія ставала вільною, та час знаходження вагонів під технологічними операціями вагонів жодним законодавчим чи будь-яким іншим документом не передбачено, що за умов проведення технологічних операцій по прибуттю та відправленню поїздів всі колії станції повинні бути зайнято. Визначеної договором домовленості між залізницею та ПрАТ "Інгулецький ГЗК" про займання всіх або певних колій також не існує.
В пункті 14 договору № ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020 зазначено, що власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для вланика колії - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦД".
Статтею 121 Статуту залізниць України, пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами передбачене звільнення вантажовласників від плати за користування вагонами: у разі подання локомотивом залізниці вагонів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником.
Тож даний пункт правил не застосовується до вищевказаних обставин, так як вагони ПрАТ "Інгулецький ГЗК" на свою під'їзну колію забирає своїм власним локомотивом, який до залізниці не має ніякого відношення.
По прибуттю на станцію призначення вагонів на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК" у відповідності до пункту 4 Правил користування вагонами, вантажоодержувача було повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблені відповідні записи в книзі форми ГУ-2. Але, прибулі на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК" вагони своєчасно не забиралися ним на під'їзну колію, про що були складені відповідні акти загальної форми ГУ-23.
Господарський суд констатує, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчасного вивільнення ним колій станції призначення від вантажу, що прибув на його адресу, а приймання потягів визначається диспетчером з урахуванням цілої низки поточних факторів, а не тільки наявністю вільних колій на станції.
Відповідач не спростував доводів позивача, не надав доказів того, що мав можливість прийняти спірні вагони, а також не довів наявність обставин, що могли б бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на положення ст. 121 Статуту та п. 16 Правил, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких, згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку плати за користування спірними вагонами, порушень судом не встановлено.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Таким чином, відповідач, в порушення ст. ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, не довів належними доказами відсутності вини в затримці вагонів.
За встановлених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47, код ЄДРПОУ 00190905) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 108, код ЄДРПОУ ВП: 40081237) плату за користування вагонами у розмірі 16 740 грн. 60 коп. (шістнадцять тисяч сімсот сорок грн. 60 коп.), 2 270 грн. 00 коп. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 22.09.2021
Суддя І.А. Рудь