вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.09.2021м. ДніпроСправа № 904/5986/21
За позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро
до Комунального підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
про стягнення заборгованості за недовраховану електроенергію в сумі 30 370 грн. 09 коп.
Суддя Рудь І.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 04.06.2021 № 407/18426, в якому просить стягнути з Комунального підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради вартість недоврахованої електричної енергії в сумі 30 370 грн. 09 коп.
Позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем пп. 7 п. 8.4.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електромережі, що не є власністю АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" з порушенням схеми обліку. Вказані обставини зафіксовано в акті про порушення від 13.12.2019 № 013442.
Ухвалою господарського суду від 01.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідач вимоги суду не виконав та не надав витребувані судом документи.
Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду завчасно надсилалась відповідачу за його місцезнаходженням, згідно матеріалів справи, інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.
Відповідно до потового повідомлення № 4930016007619 ухвала від 01.07.2021 отримана відповідачем 28.07.2021.
За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про розгляд даної справи, але останній не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
26.03.1998 між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго", правонаступником якого є Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (постачальник) та ЖЕК-32 Самарського району, правонаступником якого є Комунальне підприємство "Житлове господарство Самарського району" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 03466-00.
Відповідно до п. 1.1 розділу 1 договору постачальник здійснює поставку електроенергії споживачам абонента через приєднану до неї електромережу згідно з умовами цього договору кількості, якості та режиму споживання.
Постачальник зобов'язаний поставити електричну енергію згідно з умовами цього договору (п. 1.1 розділу 2 договору).
За умовами п. 2.1 розділу 2 договору абонент зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату постачальнику електричної енергії та виконувати інші умови цього договору.
Пунктом 3.3. договору передбачено, що оплата платіжних документів здійснюється абонентом самостійно в п'ятиденний термін після дати, вказаної у платіжному документі.
Згідно з п. 10.1 договору даний договір укладається на строк з 1998 по 1999, а також договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Доказів припинення, визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору сторонами до матеріалів справи не надано.
Отже, договір, на який посилається позивач, на час розгляду спору є діючим.
Додатковою угодою від 04.06.2018 № ДС 0010/03466-00 сторони домовилися, що акти перевірки (заміни) розрахункових лічильників електроенергії, акти технічної перевірки розрахункового обліку електроенергії, акти про пломбування засобів обліку та інші документи, в яких зазначено, що вони є невід'ємними частинами Договору про постачання електричної енергії № 028001 від 22.11.2002, підписані Попереднім Споживачем, а саме Комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством Індустріального району є обов'язковими для Споживача.
Відповідно до переліку нових об'єктів споживача, визначених у додатку № 1 до додаткової угоди від 04.06.2018 № ДС 0010/03466-00, об'єкт «точка обліку 2546/28-1.977 освітлення сх./кл/1.2 під/. вул. Тверська, 7», увійшов до об'єктів відповідача.
13.12.2019 представниками позивача здійснено перевірку на об'єкті відповідача, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Тверська, 7 (освітлення сходових клітин 1 під'їзду).
Під час перевірки виявлено порушення пп. 7 п. 8.4.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електромережі, що не є власністю АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконане дротом АL 2х2,5 мм.кв. від розподільчого щита 1 поверху 1 під'їзду. Виконано приховано. Порушення при контрольному огляді виявити не можливо. Споживачу порушення продемонстроване.
За результатами перевірки складено акт про порушення від 13.12.2019 № 013442., який підписано трьома представниками позивача, а також представником відповідача без будь-яких зауважень та заперечень. (а.с. 10).
Крім того, 13.12.2019 представниками позивача складено акт про усунення порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії № 013442, який підписаний представником відповідача без будь-яких зауважень і заперечень (а.с. 11).
24.12.2019 на засіданні комісії по розгляду акту про порушення від 13.12.2019 № 013442 прийнято рішення, оформлене протоколом від № 12-57 від 24.12.2019 про нарахування відповідачу кількості недоврахованої електричної енергії згідно з п. 8.4.12 за формулою 8 ПРРЕЕ, за період з 28.12.2018 по 13.12.2019. Сума за необліковану електричну енергію склала 30 370 грн. 09 коп.
У зв'язку з неявкою представника відповідача на засідання комісії, рахунок № 687/32-1/12/№013442, розрахунок за актом про порушення від 13.12.2019 № 013442 та протокол засідання комісії № 12-57 від 24.12.2019 отримані відповідачем 08.01.2020, про що свідчить відмітка у нижньому правому куті на супровідному листі від 03.01.2020 № 290/1009 (а.с.14).
Відповідач виставлений рахунок на суму 30 370 грн. 09 коп. не сплатив, що і стало причиною виникнення спору.
Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору; встановлення факту порушення відповідачем ПРРЕЕ; наявність/відсутність підстав для нарахування вартості необлікованої електричної енергії.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Правовідносини у сфері електроенергетики регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ, НКРЕКП).
Як встановлено судом, на момент укладення договору діяли Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28.
Однак, станом на 13.12.2019 (під час перевірки, виявлення порушення та складення акту про порушення від 13.12.2019 № 013442) діяли ПРРЕЕ.
Відповідно до п. 1.1.1 ПРРЕЕ ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами; є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
За приписами п. 1.1.2 ПРРЕЕ:
- необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно;
- самовільне підключення без порушення схеми обліку - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі за схемою, передбаченою проектними рішеннями та/або договором з оператором системи, після їх відключення оператором системи в установленому законодавством порядку (за умови наявності договору з оператором системи).
Відповідно до п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний:
- сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (пп. 2);
- здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору (пп. 4);
- дотримуватися нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів (пп. 5);
- забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування (пп. 8).
Згідно з п. 8.2.4 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснювався відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 ПРРЕЕ.
За приписами підпункту 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень:
- самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.
Відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил. Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення. Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення. В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи). До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті. Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
За приписами п. 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Згідно з п. 8.2.7 ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
Статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначена відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії.
Так, частиною 1 вказаної статті передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Частинами 1-3 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Частиною 1 ст. 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
При цьому, господарським судом враховано правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17, відповідно до якої нарахування вартості недоврахованої електричної енергії, рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення, не є оперативно-господарською санкцією.
Акт про порушення від 13.12.2019 № 013442. фіксує факт порушення відповідачем ПРРЕЕ та не містить заперечень останнього стосовно порушення представниками позивача порядку проведення перевірки та складання цього акту.
Отже, порушення відповідачем ПРРЕЕ встановлено позивачем з дотриманням вимог п. 8.2.5 ПРРЕЕ щодо змісту акту про порушення, вказаний акт містить всі вихідні дані, необхідні для проведення розрахунку обсягу та вартості електроенергії, недоврахованої внаслідок порушення відповідачем ПРРЕЕ.
У встановлений законом строк вартість недоврахованої електричної енергії відповідачем сплачена не була.
Враховуючи визначені порядок та строки її оплати, господарський суд встановив, що строк оплати за рахунком № 687/32-1/12/№ 013442 на суму 30 370 грн. 09 коп. є таким, що настав.
В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Доказів скасування рішення комісії по розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ, оформленого протоколом № 12-57 від 24.12.2019, сторонами до суду не надано, як і не надано доказів на підтвердження оплати вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ, у розмірі 30 370 грн. 09 коп.
За встановлених обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 30 370 грн. 09 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради (49127, м. Дніпро, вулиця Агнії Барто, будинок 19, код ЄДРПОУ 05451368) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, Шосе Запорізьке, 22, код ЄДРПОУ 23359034) вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 30 370 грн. 09 коп. (тридцять тисяч триста сімдесят грн. 09 коп.), 2 270 грн. 00 коп. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 22.09.2021
Суддя І.А. Рудь