вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у видачі судового наказу
22.09.2021м. Дніпро№ 904/7950/21
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Бєлік В.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КАШТАН ЛОГІСТИК" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄДЕЛЬВЕЙС" заборгованості за договором купівлі-продажу № б/ від 01.10.2020 року у загальному розмірі 8 964,72 грн.
До Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КАШТАН ЛОГІСТИК" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄДЕЛЬВЕЙС" заборгованості за договором купівлі-продажу № б/ від 01.10.2020 року у загальному розмірі 8 964,72 грн., з яких: основний борг у сумі 6 572,76 грн., штраф у розмірі 0,1% за кожен день прострочення платежу - 1 077,41 грн., штраф у розмірі 20% заборгованості за прострочення платежу понад 30 календарних днів - 1 314,55 грн.
За приписами ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
У відповідності до приписів ч.1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Також суд зазначає, що згідно п.п. 4 та 5 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, а також перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги; відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Судом перевірено зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За результатами такої перевірки встановлено, що заява про видачу судового наказу підсудна Господарському суду Дніпропетровської області.
Водночас, розглянувши заяву та подані заявником докази, суд приходить до висновку про необхідність відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу з таких підстав.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наявність спору про право, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Як вбачається з доданого до заяви розрахунку, штраф (пеню) заявником нараховано згідно п. 9.3. договору купівлі-продажу від 01.10.2020, яким визначено, що за несвоєчасну оплату товару Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу.
Згідно з розрахунком заявника, останній нараховує пеню (штраф), виходячи зі ставки пені - 0,1%.
Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до статті 3 даного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України.
Однак, при здійснені розрахунку пені заявником не взято до уваги законодавче обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 155 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Частиною 3 статті 152 ГПК України встановлено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою пов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Враховуючи наведені приписи законодавства, вимога про стягнення пені в сумі 1 077,41 грн. не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, оскільки немає ознак безспірності, наявність якої є обов'язковою умовою для видачі судового наказу; суд не вбачає з поданої заяви виникнення у заявника права грошової вимоги на вказану суму.
На підставі викладеного вище, суд відмовляє заявнику у видачі судового наказу за заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника заборгованості за договором купівлі-продажу № б/ від 01.10.2020 року у загальному розмірі 8 964,72 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
У відповідності до ст.ст. 147, 148, 150, 152-155 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "КАШТАН ЛОГІСТИК" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄДЕЛЬВЕЙС" заборгованості за договором купівлі-продажу № б/ від 01.10.2020 року у загальному розмірі 8 964,72 грн. та судового збору в сумі 227,00 грн.
Роз'яснити Заявнику, що відповідно до вимог ч.2 ст.153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано - 22.09.2021 року.
Суддя В.Г. Бєлік