Справа № 264/2090/21
2-а/264/60/2021
"21" вересня 2021 р. м. Маріуполь
Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі:
головуючого - судді Кузнецова Д.В.,
за участю секретаря судового засідання - Скудар С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Адвокат Білозьоров О.Б. звернувся до суду із позовом в інтересах ОСОБА_1 до відповідача, в якому зазначив, що 14 березня 2021 року відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП. Не погоджується із винесеною постановою, зазначає про відсутність законних підстав для надання полісу на блок-посту працівникам поліції, оскільки правил дорожнього руху він не порушував. Під час складання постанови були порушенні його процесуальні права, з ним спілкувались незрозумілою для нього російською мовою, обмежили можливість скористатися правовою допомогою адвоката.
Також в своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що йому було відмовлено у залученні власного адвоката під час складання оскаржуваної постанови. Після цього він заявив клопотання про відкладення розгляду справи на іншій день, але працівник поліції йому знову відмовив. При цьому працівник поліції спілкувався з ним російською мовою, що викликало непорозуміння.
На підставі цього просили скасувати постанову від 14.03.2021 року №ЕАН3914875 та закрити справу.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його адвокат Білозьоров О.Б. не з'явилися, надали суду письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали.
Представник відповідача надав до суду відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 , посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог. Зазначає, що 14 березня 2021 року позивач при перетині блок-посту ЗСУ №008 керував транспортним засобом МАЗДА 6, номерний знак НОМЕР_1 та був зупинений поліцейським на підставі ч.7 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію», ч.5 ст.15 ЗУ «Про боротьбу з тероризмом». Поліцейський підійшов до водія, представився, довів водію суть вчиненого ним адміністративного правопорушення, запропонував йому пред'явити документи, передбачені п.2.1 ПДР, а саме: посвідчення водія, реєстраційний документ на ТЗ та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вимоги поліцейського Судейко А.С. виконав не в повному обсязі, а саме: не пред'явив відповідний поліс страхування. Вказані обставини зафіксовані на персональний реєстратор працівника поліції. Після перевірки за відкритими базами МТСБУ було встановлено, що вказаний транспортний засіб не має полісу обов'язкового страхування, який до теперішнього часу не пред'явлений до суду. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, працівник поліції на місці зупинки виніс постанову відносно водія ОСОБА_1 . При цьому позивачу надавалась можливість залучити власного адвоката, але він не скористався таким правом та безпідставно вимагав залучити безоплатного адвоката за рахунок держави, також позивач не просив відкласти розгляд справи. Представник відповідача просив проводити розгляд справи без участі сторін в порядку письмового провадження, про що надав заяву.
Оскільки в судове засідання не прибули обидві сторони спору, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, для розгляду справи немає перешкод та її розгляд здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі ч.9 ст. 205 КАС України.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Так, судом встановлено, що 14 березня 2021 року поліцейським заступником командира роти старшим лейтенантом поліції Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Сенгаєвим І.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАН № 3914875 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, зі змісту якої вбачається, що останній 14 березня 2021 року о 10 годині 45 хвилини, в місті Маріуполі по вулиці Запорізькому шосе, 4 км., керував транспортним засобом МАЗДА 6, держ номер НОМЕР_1 без чинного страхового полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив пункт 2.1 ґ ПДР. У зв'язку з чим на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Зі змісту оскаржуваної постанови також вбачається, що до неї додається відео з відео реєстратора DMT - 1 DM 4893.
Суд погоджується з доводами позивача про порушення процесуальних його прав під час складання постанови та обмеження його прав на захист шляхом залучення власного адвоката.
Так, відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст.251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідачеві слід було довести протиправність дій позивача та наявність правопорушення (проступку), зокрема об'єкт та об'єктивну сторону правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КпАП України, що на думку особи, яка здійснювала розгляд справи про адміністративне правопорушення полягало у невиконання обов'язків водія по представленню чинного полісу страхування.
При цьому, доведеність вини позивача у вчинених адміністративних правопорушеннях підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст.251 КпАП України. Зокрема, такими являються будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Крім цього, у відповідності до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч. 3 ст. 79 КАС України, зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Однак в ході судового розгляду відповідачем належними, достовірним та достатніми доказами не доведено перед судом факту дотримання процесуальних прав позивача під час складання оскаржуваної постанови.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 затверджена Інструкція з оформлення поліцейських матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не в автоматичному режимі.
Пунктом 9 розділу 3 зазначеної Інструкції передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складання протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у справі, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано в якості свідка.
Відповідно до ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність подій адміністративного правопорушення. Наявність подій правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З огляду на те, що відповідачем не були надані фото або відеозаписи, які є частиною постанови (пункт 7), та які б підтверджували дотримання процесуальних прав позивача, тому суд вважає доводи позивача такими, що не були спростовані відповідачем, та при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 було допущено порушення вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині дотримання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме: відповідачем були відхилені клопотання ОСОБА_1 про надання правової допомоги та часу для звернення за допомогою до адвоката, укладання із ним договору та відкладання розгляду справи відповідачем на інший час, чим порушено право особи на захист, про що у своєму позові та поясненнях наполягає позивач.
Право на захист особи, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, гарантоване пунктом 3 (с) статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що включає право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя. Відповідно до усталеної практики у справах щодо України, поняття «кримінальне правопорушення» в практиці ЄСПЛ має автономне тлумачення, та кримінально-правова суть визнається не лише стосовно Кримінального кодексу, а й Кодексу про адміністративні правопорушення (Рішення від 6 вересня 2005 року у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine), заява № 61406/00, п. 53 та від 21 жовтня 2010 року у справі «Корнєв і Карпенко проти України» (Kornev and Karpenko v. Ukraine).
З досліджених доказів та не спростованої позиції позивача суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 14 березня 2021 року під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності виявив бажання скористатись правовою допомогою, про що висловлював неодноразові клопотання, просив відкласти розгляд справи на інший день з метою надання йому достатнього часу для звернення за допомогою до адвоката. Проте відповідачем не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, чим порушено його права. Відповідач мав реальну можливість за існуючих обставин відкласти розгляд справи на інший день або час для забезпечення реалізації позивачем його права на захист та звернення за кваліфікованою правовою допомогою до адвоката. Тим більше, що відкладання розгляду справи на інший час або день забезпечило б позивача реально об'єктивною можливістю скористатися процесуальним правом на кваліфікований правовий захист та не створило би перешкод на своєчасний розгляд адміністративної справи працівником поліції.
Отже, на переконання суду такими діями працівник поліції порушив права ОСОБА_1 як особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, що відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року в адміністративній справі № 524/9827/16-а.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 .
У зв'язку із задоволенням позову судові витрати ОСОБА_1 , які пов'язані із сплатою ним судового збору про подачі позову в розмірі 454,00 гривень, у відповідності до вимог частини 1 статті 139 КАС України, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись ст. ст. 2,9,242-246 КАС, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Скасувати постанову у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 3914875 від 14 грудня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КпАП України, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Стягнути з Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Макара Мазая, 16) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору за подачу позову, в розмірі 454,00 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області.
Повний тест рішення складено 21 вересня 2021 року.
Суддя: Д. В. Кузнецов