СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/15590/21
пр. № 2-а/759/233/21
21 вересня 2021 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Михайленко Володимира Миколайовича, інспектора патрульної поліції роти №2 управління патрульної поліції у м. Києві, третя особа: Департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, суд -
У липні 2021 року позивач звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , інспектора патрульної поліції роти №2 управління патрульної поліції у м. Києві, третя особа: Департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22.04.2021 року відповідачем було протиправно винесено постанову серії ЕАН №4106521 про притягнення нього до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 510 грн. Відповідно до змісту постанови він керуючи транспортним засобом проїхав перехрестя на заборонений сигнал внаслідок чого на особисте переконання патрульного скоїв адміністративне правопорушення.
Позивач зазначає, що 22.06.2021 року з мобільного додатку OpenDataUA він дізнався, що управління патрульної поліції м. Києва направили вказану постанову до ВДВС Святошинського району. Попри те, що копія постанови йому не була вручена та 23.06.2021 року до УПП м. Києва він направив клопотання про надсилання йому копії спірної постанови. 08.07.2021 року в поштовій скринці він виявив звичайний лист від 05.07.2021 року в якому була відповідь на його клопотання та завірена належним чином постанова про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи вищевикладене, просить суд скасувати постанову серії ЕАН №4106521 від 21.04.2021 року винесену інспектором патрульної поліції УПП у м. Києві Михайленком Володимиром Миколайовичем про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, якою застосоване до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн. та закрити провадження у справі про притягнення нього до адміністративної відповідальності.
15.07.2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 19)
Відповідач не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 22.04.2021 року за адресою м. Київ, вул. Басейна, 25 ОСОБА_2 старший лейтенант поліції бат. БЗС рота 2 управління патрульної поліції в місті Києві склав постанову серії ЕАН №4106521 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП. Згідно постанови: 22.04.2021 21:47:53 в м. Києві вул. Басейна, 25 водій керуючи ТЗ проїхав перехрестя на заборонений «червоний» сигнал світлофора. Вид адміністративного стягнення: штраф 510 грн. (а.с. 14).
Позивач заперечує свою вину в порушенні правил дорожнього руху та оскаржив винесену постанову до суду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлені статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, відповідачем суду не надано будь-яких доказів правомірності винесеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Вбачається, що суду не надано належних доказів фіксації факту порушення позивачем правил дорожнього руху 22.04.2021 року.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі №537/2088/17, де вказано, що правомірність постанови має гуртуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана. При цьому, також зазначено, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачиться на її користь.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 22.04.2021 серії ЕАН №4106521.
Керуючись ст. ст. 122, 256, 261, 268, 276, 288, 289, 293 КУпАП України, Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 «Про правила дорожнього руху», ст. ст. 9, 21, 72-778, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Михайленко Володимира Миколайовича, інспектора патрульної поліції роти №2 управління патрульної поліції у м. Києві, третя особа: Департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 22.04.2021 серії ЕАН №4106521про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. - скасувати.
Справу стосовно ОСОБА_1 , за ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Л.М. Шум