Справа № 755/7680/21
"14" вересня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Арапіної Н.Є.
з секретарем Шелудько В.А.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення способу участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з дитиною,
позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 за участю третьої особи Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення способу участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з дитиною. Свої вимоги мотивував тим, що з 07 жовтня 2011 року позивач та відповідач перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с. 20). Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Починаючи з серпня 2020 року шлюбні відносини з відповідачем фактично припинилися та відповідач разом з дитиною переїхали жити окремою у зв'язку з чим позивачу чиняться перешкоди у спілкуванні та вихованні доньки. Позивач просить визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином: побачення кожного тижня в четвер та п'ятницю з 18:00 год. до 21:00 год., в суботу з 09:00 до 21:00 год., в тому числі й денний відпочинок дитини, без присутності матері за місцем його постійного або тимчасового проживання.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 травня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.
17 червня 2021 року ухвалою суду витребувано у Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (02094, вул. Краківська, 20, м. Київ) оригінал висновку органу щодо визначення порядку спілкування ОСОБА_1 з малолітньою дитиною - донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, 17 червня 2021 року протокольною ухвалою суду підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
14 вересня 2021 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення по суті вимог.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи. До суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
Представник третьої особи Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районного в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, хоча повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив.
За таких обставин суд вважає за можливе справу по суті розглянути за відсутності сторін в судовому засіданні на підставі наявних справі доказів без фіксування судового засідання технічними засобами на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
З 07 жовтня 2011 року позивач та відповідач перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с. 20). Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 21).
Позивач просить визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином: побачення кожного тижня в четвер та п'ятницю з 18:00 год. до 21:00 год., в суботу з 09:00 до 21:00 год., в тому числі й денний відпочинок дитини, без присутності матері за місцем його постійного або тимчасового проживання.
Між сторонами виникли сімейні правовідносини щодо перешкоджання одного з батьків у спілкуванні та вихованні дитини та доказуванню підлягають обставини щодо наявності перешкод відповідача позивачу у спілкуванні та вихованні дитини.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано виписки з особового рахунку про перерахування коштів на користь відповідача на утримання малолітньої доньки (а.с. 22-25), копію заяви до Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районного в місті Києві державної адміністрації щодо встановлення порядку участі у вихованні малолітньої дитини (а.с. 26-27).
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідач не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно із Декларацією прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959, (принцип 2), (мова оригінала): "ребёнку должна быть обеспечена специальная защита и предоставлены возможности и благоприятные условия, которые позволяли бы ему развиваться физически, умственно и нравственно, духовно и в социальном отношении здоровым и нормальным путём и в условиях свободы и достоинства; (принцип 6) ребёнок для полного и гармоничного развития его личности нуждается в любви и понимании. Он должен, когда это возможно, расти на попечении и под ответственностью своих родителей и во всяком случае в атмосфере любви и моральной и материальной обеспеченности".
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України "Про охорону дитинства" батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ст.15 Закону України "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Згідно ст. 151 Сімейного кодексу України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
Відповідно до вимог ст. 153 Сімейного кодексу України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до ст. 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.
Відповідно до ч.1 ст.158 Сімейного кодексу України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Згідно норм ст. 159 Сімейного кодексу України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо),місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Відповідно до ч.1 ст.160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Відповідно до ч.1 ст.161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Статтею 141 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Разом з тим орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Згідно висновку № 103/6368/41/3 від 03 серпня 2021 року органу опіки та піклування Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про визначення участі батька у вихованні малолітньої дитини, на засіданні Комісії ОСОБА_1 підтвердив, що він бажає бачитися та спілкуватися з доньками, брати участь у її вихованні та утриманні. Мати дитини ОСОБА_2 на засіданні Комісії та повідомила, що вона не заперечує проти спілкуванні батька з донькою. В результаті чого комісія вважає за можливе визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у формі спілкування з малолітньою донькою щосуботи з 10:00 год. до 20:00 год. В разі, якщо дитина забажає повернутися додому раніше, батько не буде заперечувати (а.с. 60-61).
Бажання позивача приймати участь у вихованні дітей повністю узгоджується з його правами та обов'язками, покладеними на нього Сімейним кодексом України, та відповідає інтересам малолітніх дітей.
Оскільки на засіданні Комісії органу опіки та піклування Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації між сторонами було досягнуто спільної згоди щодо порядку участі позивача у вихованні дитини, тому суд приходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення способу участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з дитиною частково: визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином: побачення щосуботи з 10:00 год. до 20:00 год. В решті вимог відмовити.
При поданні позовної заяви позивачами сплачено судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп., відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ст.ст.133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача у розмірі 908 грн. 00 коп.
Керуючись Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20 листопада 1959 року, ст.ст. 141, 151, 153, 157, 158, 159 Сімейного кодексу України, Законом України "Про охорону дитинства", ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення способу участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з дитиною частково.
Визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином: побачення щосуботи з 10:00 год. до 20:00 год.
В решті вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 22 вересня 2021 року.
Суддя Н.Є.Арапіна