532/946/21
2-а/532/14/2021
22 вересня 2021 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді: Макарчука С.М.,
з участю:
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: адвоката Пелиха О.В.,
представника відповідача: Каліновської О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки справу № 532/946/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
Встановив:
26 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Кобеляцького районного суду Полтавської області з позовом до Управління патрульної поліції в Полтавській області, у якій просив постанову про накладення на нього адміністративного стягнення (штрафу в розмірі 425 грн.) по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ДП18 № 787688 від 14.04.2021, скасувати.
У позовній заяві зазначає, що оскаржувана постанова містить не всі відомості, передбачені у формі постанови згідно з пунктами 1, 4, 5, 8 додатку № 5, зокрема, не зазначена інформація про годину та хвилину її винесення; не містить інформацію про місце народження особи, щодо якої розглядається справа; не містить інформацію про належність транспортного засобу; не містить інформації про роз'яснення під підпис особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, її прав за статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та строк оскарження за статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також вказує, що оскаржувана постанова не містить посилання, за якою саме частиною статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності.
Посилається на те, що якщо поліцейський отримав можливість прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, то це виключає подію та склад вказаного адміністративного правопорушення, інспектором було прочитано дані, що маються відносно ОСОБА_1 в базі «АРМОР», яка містить всі дані про його посвідчення водія відповідної категорії, а також вказує на те, що вимагати від нього пред'явити посвідчення водія відповідної категорії поліцейський міг би лише за наявності умов, передбачених статтею 32 Закону України «Про поліцію», однак жодна із перелічених умов до моменту вимоги пред'явити посвідчення водія не існувала і ОСОБА_1 озвучена не була, а тому вважає, що вимоги інспектора про пред'явлення посвідчення водія були неправомірними і він (позивач) не був зобов'язаний виконувати цю вимогу.
У подальшому, під час судового розгляду, позивач та його представник свої пояснення доповнили посиланням на те, що працівником поліції права були роз'яснені не в повному обсязі, а саме, не роз'яснено право подання доказів, а ОСОБА_1 жодного разу не відмовлявся від підпису, а тому запис на зворотному боці оригіналу оскаржуваної постанови не відповідає дійсності.
14 травня 2021 року Управлінням патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції до Кобеляцького районного суду Полтавської області поданий відзив на позовну заяву, у якому відповідач прохає повністю відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог, провести розгляд без участі представника відповідача.
Відповідач вважає позов безпідставним та необґрунтованим.
Посилається на те, що позивач допустив порушення пункту 2.1.а Правил дорожнього руху України, оскільки на мав при собі посвідчення водія на право користування транспортним засобом відповідної категорії.
Посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 25.09.2019 у справі № 127/19283/17, за змістом якої право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія кореспондується з обов'язком водія мати при собі та на вимогу представника поліції пред'явити такі документи, а тому доводи позивача про відсутність обов'язку пред'являти посвідчення водія на вимогу поліцейського доки останній не доведе, що зупинка транспортного засобу була законною, не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов'язку водія мати при собі та пред'явити на вимогу поліцейського для перевірки вказані вище документи.
Також зазначає, що відносно ОСОБА_1 14 квітня 2021 року було водночас складено протоко про адміністративне правопорушення, серія ДПР18 № 192723, за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідач посилається на те, що у даному випадку до постанови додається відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, де зафіксовано, що на питання інспектора чи має водій посвідчення водія на право користування транспортним засобом відповідної категорії позивач двічі відповів, що не має, та в подальшому повідомив, що посвідчення водія може привезти його дружина.
Також відповідач вказує, що позивач намагався пред'явити електронне посвідчення водія через мобільний додаток «ДІЯ», однак оскільки ОСОБА_1 не є ані власником, ані належним користувачем транспортного засобу Skoda Superb, номерний знак НОМЕР_1 , та відомості про нього не були внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, повинен був мати при собі та пред'явити для перевірки документи, передбачені пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України, у формі, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України № 844 від 16.09.2020, а саме у вигляді пластикової картки типу ID-1 з імплантованим захисним елементом.
Окрім того, відповідач зазначає, що вимог щодо зазначення години та хвилини винесення постанови, місця народження особи, належності транспортного засобу, відмітки про роз'яснення особі прав, передбачених статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та порядку оскарження стаття 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення не містить, а у постанові заповнені всі обов'язкові графи, тому дотримано всі вимоги чинного законодавства.
Також вказує на те, що додана позивачем до позовної заяви копія оскаржуваної постанови містить посилання на відповідну частину статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також зазначає, що позивач з незрозумілих підстав дійшов висновку, що його притягнуто до відповідальності за керування транспортним засобом і не пред'явлення у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, оскільки з копії постанови та матеріалів відеофіксації вбачається, що водій порушив пункт 2.1.а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Додатково відповідач вказує, що на місці розгляду справи позивача було ознайомлено із усіма правами, передбаченими статтю 63 Конституції України, статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і жодних обмежень в користуванні правами під час розгляду справи не було. Позивачем надано усні пояснення, які було взято до уваги інспектором під час прийняття рішення по справі. Інспектором постанова винесена згідно зі статтями 258, 280, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, останній діяв у межах правового поля і не порушував норм процесуального права.
Під час судового розгляду представник відповідача підтримала вказану у відзиві позицію та наголошувала на правомірності дій працівників поліції й відсутності підстав для пред'явлення позивачем електронних документів у додатку «ДІЯ».
Позовна заява ОСОБА_1 надійшла до Кобеляцького районного суду Полтавської області 26 квітня 2021 року.
Ухвалою від 30 квітня 2021 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України; визначено відповідачеві строк для подання відзиву на позов до 11 травня 2021 року та витребувано у відповідача належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання, призначене на 11 травня 2021 року учасники справи не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.
11 травня 2021 року від позивача надійшла заява, у якій прохає адміністративну справу за його позовом розглядати без його участі.
06 травня 2021 року на електрону адресу суду від відповідача надійшла заява про перенесення розгляду справи на іншу дату, в обґрунтування якої відповідач посилається на неможливість через обмежені строки, встановлені судом, надати відзив на позовну заяву та витребувані докази.
З огляду на заявлене клопотання, ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 11 травня 2021 року розгляд справи відкладено до 24 травня 2021 року.
14 травня 2021 року за вх. № 4643/21 до Кобеляцького районного суду Полтавської області від Управління патрульної поліції в Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву.
Також, 14 травня 2021 року за вх. 4642/21 до Кобеляцького районного суду Полтавської області від Управління патрульної поліції в Полтавській області надійшло клопотання представника відповідача про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 17 травня 2021 року позовну заяву залишено без руху на підставі частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України з наданням позивачеві строку на усунення недоліків - шляхом сплати судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, чи зазначення й надання доказів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
18 травня 2021 року за вх. № 4728/21 до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла заява ОСОБА_1 , до якої долучено квитанцію про сплату судового збору в сумі 454 гривні 00 копійок, яка передана судді 19 травня 2021 року.
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 20 травня 2021 року продовжено розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 .
У судове засідання, призначене на 24 травня 2021 року учасники справи не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.
Будь-яких додаткових заяв чи клопотань станом на 24 травня 2021 року від учасників справи до суду не надходило.
Оскільки матеріали справи не містили відомостей про направлення й отримання учасниками справи копій процесуальних документів, а саме, позивачем - ухвали від 20 травня 2021 року та відповідачем - ухвал від 17 і 20 травня 2021 року, ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 24 травня 2021 року судове засідання відкладено на 31 травня 2021 року.
У судове засідання 31 травня 2021 року з'явився позивач ОСОБА_1 , яким у судовому засідання заявлено клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з неможливістю прибуття його представника - адвоката Пелиха Олега Віталійовича. Протокольною ухвалою судове засідання судовий розгляд відкладено на 07 червня 2021 року.
У судове засідання 07 червня 2021 року учасники справи не з'явилися. Водночас 07 червня 2021 року за вх. № 5421/21 до Кобеляцького районного суду надійшло клопотання адвоката Пелиха Олега Віталійовича, у якому останній зазначав, що із доданої до відзиву копії оскаржуваної постанови вбачається, що за своїм змістом вона дещо різниться від копії, що була вручена позивачу. Так, в наданій копії оскаржуваної постанови містяться дані про частину статті, яку нібито порушив позивач, а також дані про те, що він нібито відмовився розписуватися про роз'яснення йому прав. У наданій же позивачу копії постанови зазначених даних немає. Також вказував, що таке викликає сумнів у поданій суду копії оскаржуваної постанови і змушує позивача просити суд витребувати від відповідача оригінал оскаржуваної постанови згідно частини 6 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України. Водночас вважав, що для з'ясування причини вказаних розбіжностей необхідно допитати як свідка особу, яка складала оскаржувану постанову - інспектора Дементова Артура Володимировича. Подання вказаного клопотання представником позивача обґрунтоване тим, що така необхідність була виявлена лише після подання відповідачем копії оскаржуваної постанови з даними, що різняться з копією оскаржуваної постанови, що була вручена позивачеві.
Окрім того, представник позивача прохав проводити розгляд справи з викликом сторін і дати цим можливість надати суду усні додаткові пояснення, а також повідомляв про неможливість прибуття до суду у зв'язку з участю у судовому засіданні в іншій справі, зобов'язавшись підтверджуючі документи надати суду додатково.
Ухвалою від 07 червня 2021 року судове засідання відкладено на 16 червня 2021 року, а зазначені клопотання задоволені.
У зв'язку з повідомленням відповідача про неможливість прибуття свідка в судове засідання на визначені час і дату, протокольною ухвалою від 16 червня 2021 року судове засідання відкладено з урахуванням перебування головуючого судді у щорічній основній відпустці відповідно до затвердженого раніше графіку відпусток на 03 серпня 2021 року.
У судовому засіданні 03 серпня 2021 року судом заслухано пояснення представника позивача, представника відповідача, допитано свідка ОСОБА_2 , досліджено письмові докази по справі та переглянуто відеозапис з нагрудної камери номер ВІ0062. Встановлено, що відеозапис з відеореєстратора ASPIRING 0008 наданий суду не був. Встановлено, що відеозапис є фрагментарним, у зв'язку з чим зобов'язано відповідача надати повний відеозапис з місця події та відеозапис з відеореєстратора, який зазначений в оскаржуваній постанові у якості доказу, у зв'язку з чим оголошено перерву до 06 вересня 2021 року.
06 вересня 2021 року відповідачем надано суду DVD-R диск з відеозаписом з нагрудних камер інспекторів патрульної поліції ВІ0062 та ВІ0071, повідомлено про неможливість надання відеозапису з відео реєстратора ASPIRING, та у зв'язку з клопотанням представника позивача про перебування його на лікуванні на денному стаціонарі у судовому засіданні оголошено перерву до 22 вересня 2021 року.
У судовому засіданні 22 вересня 2021 року судом переглянуто відеозаписи з нагрудних камер ВІ0062 та ВІ0071, заслухано додаткові пояснення представника позивача та представника відповідача.
Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка ОСОБА_3 , дослідивши подані сторонами письмові й електронні докази та оцінивши докази у їх сукупності суд робить такі висновки щодо позовних вимог та заперечень на них.
Судом встановлено, що 14 квітня 2021 року ОСОБА_1 керував легковим автомобілем Skoda Superb, номерний знак НОМЕР_1 , що належать ОСОБА_4 .
14 квітня 2021 року Інспектором роти № 1 взводу № 1 батальйону УПП в Полтавській області ДПП лейтенантом поліції Дємєнтовим Артуром Володимировичем винесена постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ДП18 № 787688 за частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з порушенням вимог пункту 2.1 «а» та статті 16 Закону України «Про дорожній рух».
Судом встановлено, що надана позивачем копія постанови ДП18 № 787688 (а.с. 8), яка була отримана ним на місці розгляду 14 квітня 2021 року, та надана відповідачем копія постанови ДП18 № 787688 (а.с. 40) і її оригінал, наданий суду для огляду містять розбіжності.
Так, зворотній бік копії постанови, що надана відповідачем, містить приписку «З правами ознайомлений в повному обсязі, від підпису відмовився» та підпис, який схожий на підпис у графі 9 «Підпис особи, яка винесла постанову». Разом з тим, копія постанови, надана позивачем, такої приписки не містить.
Із переглянутих відеозаписів з нагрудних камер ВІ0062, яка зазначена як доказ в оскаржуваній постанові, та ВІ0071, щодо котрої такої відмітки в постанові немає, та із показань свідка ОСОБА_2 вбачається, що працівником поліції права особи, яка притягується до відповідальності, ОСОБА_1 були роз'яснені не в повному обсязі, пропозиція проставити підпис про роз'яснення прав не робилася, а вказана приписка була зроблена після ознайомлення ОСОБА_1 з постановою і проставляння ним підпису про отримання її копії.
Водночас, при огляді оригіналу постанови та її копій встановлено, що вона на момент підписання ОСОБА_1 містила зазначення частини статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення і надана йому копія містить залишки відбитку цього запису, який накладається на малюнок герба, що розміщений на бланку, а тому в цій частині твердження позивача є безпідставними.
Отже, суд вважає встановленим, що після підписання ОСОБА_1 постанови ДП18 № 787688, до неї було внесено додаткові записи, а саме, відомості про відмову від підпису про роз'яснення прав останньому.
Також суд вважає встановленим, що хоча позивачеві й були оголошені його права, визначені статтю 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зазначені права були роз'яснені не в повному обсязі, відповідна відмітка у постанові була зроблена після ознайомлення ОСОБА_1 з нею, а працівник поліції не пересвідчився у тому, що позивач належним чином розуміє їх, про що свідчить той факт, що відповідно до відеозапису позивач надавав усні пояснення, та намагався надати письмові пояснення, однак вони були не прийняті у зв'язку з тим, що постанова уже винесена.
Разом з тим, суд зауважує, що оскаржувана постанова містить посилання не на пункт 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, саме на пункт 2.1 «а» Закону України «Про дорожній рух» якого не існує.
Водночас згідно з пунктом 7 розділу IV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до постанови, а також внесення додаткових записів після того, як постанова підписана особою, щодо якої вона винесена. У разі допущення порушень при оформленні такої постанови її заповнений бланк вважається зіпсованим.
Дослідивши оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення, суд зауважує, що відповідачем внесенні додаткові відомості після її підписання, а отже, бланк постанови у справі про адміністративне правопорушення є зіпсованим. Нова постанова у зв'язку із зіпсуттям бланку не складалася.
Представником відповідача доведено в судовому засіданні відсутність підстав для пред'явлення позивачем електронного посвідчення за допомогою додатку «ДІЯ», а з переглянутого судом відеозапису вбачається, що у інший спосіб пред'явити документи він не мав можливості, однак притягнення до відповідальності особи, постанова щодо якої складена на зіпсованому бланку та із зазначенням не існуючих норм, що передбачають відповідальність особи, є неправомірною.
Решта доводів позивача не є такими, що свідчать про незаконність притягнення його до відповідальності, а доводи відповідача не спростовують встановлені судом обставини.
За приписами частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене, суд виходить з того, що працівником поліції при винесенні оскаржуваної постанови не було дотримано порядку розгляду справи, під час судового розгляду справи відповідачем не доведено правомірності винесення оскаржуваної постанови, а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ДП18 № 787688 від 14.04.2021, - скасувати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Повний текст рішення складено і проголошено 22 вересня 2021 року.
Суддя