Справа № 362/3254/21
Провадження № 1-кп/362/564/21
Іменем України
22.09.2021 м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021111140000207 від 04.04.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шевченківка Обухівського району Київської області, громадянина України, українця, не працюючого, що має середню освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_5 03.04.2021 (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) проходив повз домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_6 , де у нього виник прямий умисел на проникнення в інше приміщення з метою викрадення чужого майна.
Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 шляхом вільного доступу через неогороджену частину домоволодіння зайшов на територію, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Підійшовши до господарського приміщення, трубою, яку знайшов на території домоволодіння, зламав навісний замок. В подальшому проник до господарського приміщення, де у нього виник намір на таємне викрадення чужого майна - тачки двохколісної, зернодробилки марки «Елікор-1» та ручного лущильника кукурудзи, які лежали в господарському приміщенні. Після чого ОСОБА_5 взяв до рук вище вказані речі та з місця вчинення кримінального правопорушення разом з викраденим майном зник.
В подальшому ОСОБА_5 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 2216,33 грн.
Після закінчення досудового розслідування і до початку підготовчого судового засідання між прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12021111140000207 від 04.04.2021, з одного боку, та обвинуваченим з іншого боку 24.06.2021 у присутності захисника ОСОБА_4 на підставі статей 468-470, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
За умовами вказаної угоди про визнання винуватості, враховуючи те, що ОСОБА_5 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, щиро розкаявся, сторони погодилися на призначення йому покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання зі встановленням іспитового терміну 1 рік та покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації по зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю, показав, що в обвинувальному акті описано вірно всі обставини, за яких він здійснив викрадення тачки, зернодробилки та лущильника кукурудзи з господарського приміщення домоволодіння ОСОБА_7 , у вчиненому щиро розкаюється, просив затвердити угоду про визнання винуватості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме: право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь . Також обвинувачений в повній мірі розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, а саме: обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України та відмову від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України ; характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим , вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Прокурор в судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між нею та обвинуваченим.
Захисник не заперечував проти затвердження вказаної угоди про визнання винуватості.
Як вбачається із письмової згоди, доданої до вказаного клопотання, потерпіла ОСОБА_6 не заперечує проти укладення угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором, обрання міри покарання для обвинуваченого покладає на розсуд суду, скарг матеріального чи морального характеру до нього не має, просить розглядати справу у її відсутності.
Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про визнання винуватості, суд приходить до такого висновку.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право зокрема затвердити угоду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468, ч. 4 ст. 469 КПК України, угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів . Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Відповідно до вимог ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
На підставі пояснень обвинуваченого, прокурора, захисника, письмових матеріалів провадження суд в судовому засіданні переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд прийшов до висновку, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення, умови угоди відповідають вимогам КПК України, а саме: угода про визнання винуватості укладена у провадженні щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, потерпіла надала письмову згоду прокурору на укладення між ними угоди. Прокурором при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості враховано ступінь та характер сприяння обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього, те, що ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, щиро розкаявся, характер і тяжкість обвинувачення.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України, зокрема вона містить беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згоду обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.
З огляду на викладене, а також те, що умови угоди відповідають інтересам суспільства; не порушують права, свободи чи інтереси потерпілої чи інших осіб; укладення угоди було добровільним; відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; наявні всі фактичні підстави для визнання винуватості, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості із призначенням обвинуваченому узгодженої в угоді міри покарання.
В порядку ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_5 витрати, пов'язані із залученням експерта, а саме: 817,25 грн. за товарознавчу експертизу.
Заходи забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_5 не застосовувалися.
Керуючись ст. ст. 100, ст. 314, ст. 374, ст. ст. 468-469, ст. ст. 472-475 КПК України, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24.06.2021 між прокурором, який на підставі на ст. 37 КПК України здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12021111140000207 від 04.04.2021 за обвинуваченням ОСОБА_5 , та ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання і встановити йому іспитовий строк в 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Покласти на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації по зміну місця проживання, роботи або навчання.
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази - тачку двохколісну; зернодробилку марки Елікор-1; ручний лущильник кукурудзи, які передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 , - залишити в її повному володінні, користуванні і розпорядженні.
Стягнути з ОСОБА_5 витрати, пов'язані із залученням експерта у розмірі 817 (вісімсот сімнадцять) гривень 25 (двадцять п'ять) копійок на користь держави.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1