Справа № 675/1364/21
Провадження № 6-а/675/14/2021
"22" вересня 2021 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Столковського В. І., з участю: секретаря судового засідання - Гук-Миронюк Ю. Г., представника заявника - Гонтарук З. О., розглянувши в відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ізяслав заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому листі у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області про стягнення щомісячної недоплати дітям війни,
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому листі № 2-1774-10, виданому Ізяславським районним судом Хмельницької області по справі № 2-1774-10 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області про стягнення щомісячної недоплати дітям війни, у зв'язку із тим, що її баба ОСОБА_2 померла.
У судовому засіданні представник заявника Гонтарук З. В. заяву підтримала та просила її задовольнити.
Представники Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та управління Державної казначейської служби України в Ізяславському районі Хмельницької області у судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, надіслали до суду письмі заяви про слухання справи за їх відсутності.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Лиса О. В. у поданих до суду письмових поясненнях зазначила, що проти задоволення заяви заперечує, оскільки відсутні законні підстави для заміни сторони у виконавчому листі у даній справі.
За положеннями ч. 2 ст. 379 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду, а тому суд прийшов до висновку про можливість розгляду заяви за відсутності решти учасників судового процесу.
Суд, заслухавши пояснення представника заявника, перевіривши письмові матеріали справи, вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення.
Судом об'єктивно встановлено, що рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 02 липня 2010 року у справі № 2-1774-10 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області нарахувати та виплатити для позивача ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 01 січня по 31 грудня 2009 року, з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 05 травня 2011 року рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 02 липня 2010 року було залишено без змін.
На виконання вказаного судового рішення Ізяславським районним судом Хмельницької області було видано виконавчий лист № 2-1774-10.
Згідно з повідомленням Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 02 вересня 2021 року № 4.4-05/1285 виконавчий лист у справі № 2-1774-10 на виконанні в територіальних органах державної виконавчої служби не перебував та не перебуває. Разом з тим, в Управлінні забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на виконанні в порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України № 440 від 03 вересня 2014 року, перебуває рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області у справі № 2-1774-10. Згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за даним рішенням суду нараховано заборгованість у сумі 1955 грн 43 коп. Вказане рішення суду згідно акту приймання-передавання за ІІІ квартал 2020 року передано на виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, але було повернуто до управління у зв'язку зі смертю заявника.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач ОСОБА_2 померла, що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 07 вересня 2020 року виконавчим комітетом Щуровецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.
З копії спадкової справи № 150-2020, наданої на запит суду приватним нотаріусом Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Шмигельським Ю. П., вбачається, що останнім заведено спадкову справу до майна померлої ОСОБА_2 . Спадкоємцем п'ятої черги за законом являється онука померлої ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину в установленому законом порядку. Інші спадкоємці відмовилися від прийняття спадщини.
Таким чином, заявник є єдиним спадкоємцем за законом після смерті своєї баби ОСОБА_2 , який прийняв спадщину в установленому законом порядку.
Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно з положеннями ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за подання державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Отже, вчинення дій щодо заміни сторін у виконавчому провадженні можливе лише в разі наявності такого провадження.
Разом з тим, вищевказані положення статті 379 КАС України застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 4 ст. 379 КАС України).
Крім того, виконання судових рішень - це завершальна стадія судового процесу, а саме: завершальний етап у процесі реалізації захисту чи відновлення порушених прав.
Європейський суд з прав людини зазначає, що право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.
Питання виконання судових рішень неодноразово було предметом розгляду Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у Рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» зазначений Суд наголосив: «... пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ до суду, тобто право подати позов щодо цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б примарним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби ст. 6 Конвенції, детально описуючи процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити ст. 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
З огляду на вищезазначене, враховуючи необхідність захисту інтересів заявника, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення шляхом заміни стягувача у виконавчому листі № 2-1774-10, виданому Ізяславським районним судом Хмельницької області.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
У силу п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Суд враховує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року № 1691-VI було передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них.
Конституційний Суд України рішенням від 9 вересня 2010 року № 19-рп/2010 визнав положення вказаного Закону такими, що не відповідають Конституції України.
За змістом ч. 2 ст. 152 Конституції України ці положення закону втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, після 9 вересня 2010 року спори фізичних осіб із суб'єктами власних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг віднесені до адміністративної юрисдикції.
Порядок вирішення таких спорів врегульовано Законом України від 2 грудня 2010 року № 2748-VI «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами».
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про вирішення процесуального питання, пов'язаного з виконанням судового рішення в адміністративній справі. При цьому вона послалася на норми КАС України.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про те, що дане питання підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 6, 248, 294, 295, 297, 379 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Замінити стягувача ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у виконавчому листі № 2-1774-10, виданому Ізяславським районним судом Хмельницької області по справі № 2-1774-10 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області про стягнення щомісячної недоплати дітям війни.
Ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складений 22 вересня 2021 року.
Суддя: В. І. Столковський