Справа № 675/884/21
Провадження № 1-кп/675/95/2021
"17" вересня 2021 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , розглядаючи в м. Ізяслав Хмельницької області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180000000248 від 29.08.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України,-
У провадженні Ізяславського районного суду Хмельницької області знаходиться кримінальне провадження №12019180000000248 від 29.08.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України, по якому призначено судовий розгляд по суті.
При цьому, необхідно зазначити, що згідно ухвали Ізяславського районного суду Хмельницької області від 06.08.2021 року було продовжено відносно ОСОБА_4 (по тексту - ОСОБА_4 , обвинувачений) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у державній установі «Хмельницький слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, - до 04.10.2021 року включно, з можливістю внесення застави у виді 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908000 (дев'ятсот вісім тисяч) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У судовому засіданні 17.09.2021 року прокурор подав клопотання про продовження строку обраного щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки зі спливом визначеного строку його дії розглянути кримінальне провадження неможливо, однак ризики, які існували на момент обрання та продовження запобіжного заходу не зменшилися.
На думку прокурора, на даний час відсутні підстави для скасування чи зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки в разі його зміни обвинувачений зможе переховуватися від суду, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, а інші більш м'які запобіжні заходи, з огляду на його особу, не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України. Також прокурор просив врахувати тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, їх кількість та те, що обвинувачений порушував умови застосованого до нього домашнього арешту в рамках досудового розслідування, внаслідок чого оголошувався в розшук.
Прокурор зазначав, що вказані ним в клопотанні ризики існували ще на момент обрання запобіжного заходу та його подальшого продовження, та не могли зменшитися.
Обвинувачений по своїй суті не заперечував щодо продовження строку обраного щодо нього запобіжного заходу.
Натомість, на думку захисника, більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку під час судового розгляду кримінального провадження.
Заслухавши позицію прокурора в обгрунтування поданого клопотання та пояснення обвинуваченого і його захисника, суд встановив наступні обставини та прийшов до такого висновку.
Під час судового провадження вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України (ч. 3 ст. 315, ч. 2 ст. 331 КПК).
Суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що (1) обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, (2) обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою (ч.ч. 3-5 ст. 199 КПК України).
Стаття 177 КПК України визначає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України при вирішенні питання про обрання та продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з приписами ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Частиною 3 статті 199 КПК України передбачено, що в клопотанні про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно зазначатися про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Так, із матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 офіційно не працює і не має постійного джерела прибутку, та обґрунтовано обвинувачується, зокрема, у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі строком від 6 до 10 років із конфіскацією майна.
На думку суду, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів, про що неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії».
У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
При цьому суд наголошує і на тому, що презумпція невинуватості не може бути виправдана одним лише прагненням полегшити становище обвинуваченого.
На даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
На переконання суду, санкції інкримінованованих кримінальних правопорушень дають об'єктивні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 зможе переховуватися від суду, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. Про вказане об'єктивно свідчить, зокрема і та обставина, що обвинувачений ОСОБА_4 не дотримувався своєї процесуальної поведінки, оскільки, відповідно до рапортів співробітників поліції, він порушував умови домашнього арешту, застосованого до нього ухвалою слідчого судді від 18.02.2021 року, що ним не заперечується, та що стало підставою для оголошення його в розшук.
Судом враховано також і репутацію обвинуваченого та його слабкі соціальні зв'язки, так як він не має власної сім'ї, постійного місця роботи та відсутні постійні джерела доходів.
Необхідно наголосити, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні більш як у 30 умисних злочинах, займається злочинною діяльністю тривалий період часу.
Тим самим, є об'єктивні підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на волі, зможе продовжити вчиняти нові кримінальні правопорушення.
Такі обставини у своїй сукупності свідчать, що продовжують існувати ризики, які були враховані судом при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу та його подальшого продовження, та суттєво не змінилася обстановка, що дає підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити більш м'який запобіжний захід не пов'язний з триманням під вартою.
Наявність вищевикладених ризиків у межах кримінального провадження ґрунтується на реальних фактичних даних, наведених прокурором у поданому клопотанні та доведених ним в судовому засіданні.
Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого альтернативних запобіжних заходів, суд враховує його особу, а також тяжкість, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, суворість покарання за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_4 , його можливість переховуватись від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім цього необхідно зазначити, що запобіжний захід є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому. Стороною обвинувачення такі ризики відповідно до ст. 177 КПК України доведені, які в сукупності із обґрунтованим обвинуваченнням у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину є підставою для продовження строку запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, що відповідає характеру суспільного інтересу в даному випадку.
Покликання захисника про можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, суд оцінює критично, оскільки обставини на які він вказує не є визначальними та такими, що давали б можливість обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Враховуючи вищевикладене, на думку суду, до обвинуваченого не може бути застосований більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі. У даному випадку, потреба в обмеженні права на особисту свободу обвинуваченого шляхом продовження останньому строку найсуворішого запобіжного заходу є виправданою.
Таким чином, доводи захисника про застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, суд відхиляє, натомість вважає необхідним продовжити строк запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15.11.2021 року.
Згідно приписів ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цією статті.
При цьому, відповідно до частини 4 статті 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, з умовою достатньої гарантії виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків і не може бути завідомо непомірним для нього, а відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 цього Кодексу розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд враховує, що у відповідності до приписів Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2270,00 гривні.
Разом з цим, приписами ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що у виключних випадках, якщо, зокрема, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З огляду, що протягом 10 місяців діяльності групи осіб, до складу якої входить і обвинувачений ОСОБА_4 , обіг грошових коштів від незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин становив більше одного мільйона гривень, то на думку суду, має місце виключний випадок, визначений ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки застава ОСОБА_4 в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання покладених на нього обов'язків.
На думку суду, розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків під час даного кримінального провадження має становити 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908000, 00 гривень, та який вже був визначений ухвалою про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та його подальшого продовження.
Враховуючи наведені ризики, усі, визначенні ст. 178 КПК України, обставини в їх сукупності, суд приходить висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, тобто як вже зазначено вище - до 15.11.2021 року з можливістю внесення застави та покладення відповідних обов'язків, оскільки тільки такий найсуворіший запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 95, 177, 178, 183, 194, 199, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк обраного щодо ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою у державній установі «Хмельницький слідчий ізолятор» до 15.11.2021 року
Визначити ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у виді 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908000 (дев'ятсот вісім тисяч) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора чи суду;
- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з обвинуваченими в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 15.11.2021 року.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали для виконання направити начальнику державної установи «Хмельницький слідчий ізолятор», вручити у встановленому порядку прокурору, обвинуваченому та його захиснику.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той самий строк і в тому ж самому порядку, з дня отримання копії даної ухвали.
Суддя ОСОБА_1