Справа № 675/884/21
Провадження № 1-кп/675/95/2021
"17" вересня 2021 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , розглядаючи в м. Ізяслав Хмельницької області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180000000248 від 29.08.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України,-
У провадженні Ізяславського районного суду Хмельницької області знаходиться кримінальне провадження №12019180000000248 від 29.08.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України, по якому призначено судовий розгляд по суті.
При цьому, необхідно зазначити, що згідно ухвали Ізяславського районного суду Хмельницької області від 06.08.2021 року було продовжено відносно ОСОБА_5 (по тексту - ОСОБА_5 , обвинувачений) запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 04.10.2021 року включно, із забороною з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв залишати житло: АДРЕСА_1 з покладенням відповідних обов'язків.
У судовому засіданні 17.09.2021 року прокурор заявив клопотання про продовження строку обраного щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту ще на 60 діб, оскільки зі спливом визначеного строку його дії розглянути кримінальне провадження неможливо, однак ризики, які існували на момент обрання запобіжного заходу не зменшилися.
На думку прокурора існують ризики, що в разі скасування запобіжного заходу обвинувачений може переховуватися від суду, продовжити вчиняти інші інші кримінальні правопорушення, а інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений та його захисник по свої суті не заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту, акцентувавши увагу на необхідності зміщення часових рамків заборони залишати житло.
Заслухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити.
Висновок суду обґрунтовується наступним.
Суд враховує критерії обгрунтованості підозри на які вказав Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Кавала проти Туреччини» (заява №28749/18).
Необхідно констатувати, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Відповідно до п.п. 3, 4 та 5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду за прав людини, обмеження права особи на свободу та особисту недоторканність можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до ст. 178 КПК України при обранні запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Вирішуючи питання щодо продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, судом враховуються дані про його особу, який обґрунтовано обвинувачується, в тому числі у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі строком від 6 до 10 років із конфіскацією майна.
Враховано і те, що по даному кримінальному провадженню ще фактично не розпочато по суті судовий розгляд, що в свою чергу об'єктивно свідчить про відсутність підстав вважати, що змінилися та/або зменшилися ті ризики, які судом бралися до уваги під час застосування та подальшого продовження домашнього арешту. На думку суду немає будь-яких обставин, які б могли бути покладені в основу рішення про зміну щодо обвинуваченого запобіжного заходу на більш м'який, в тому числі і такий як особисте зобов'язання.
Заслуговує на увагу і те, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України, а відтак є об'єктивні підстави для ризику, що може вчинити нове кримінальне правопорушення.
Необхідно наголосити і на тому, що наявність вищевикладених ризиків у межах кримінального провадження ґрунтується на реальних фактичних даних, наведених прокурором у поданому клопотанні та доведених ним в судовому засіданні.
Так як ще не досліджено будь-яких доказів в обгрунтування винуватості у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, то ризики, які були встановлені під час обрання та подальшого продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту не могли зменшитися.
Як вважає суд, на даний час можливо скорегувати визначену раніше заборону обвинуваченому залишати житло з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. та встановити її з 23 год. до 06 год. 00 хв., що в повній мірі відповідатиме як завданням, так і цілям кримінального процесу.
Однак при усьому цьому, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання вказаним прокурором в його клопотанні ризикам та не забезпечать належного виконання покладених на обвинуваченого обов'язків. Так, очевидно, що особисте зобов'язання не є дієвим у вказаному кримінальному провадженні з огляду на вказане вище і сам характер та тяжкість інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень.
Згідно ч. 1 ст. 181 КПК України визначає, що домашній арешт як запобіжний захід полягає в обмеженні свободи пересування підозрюваного, обвинуваченого шляхом його ізоляції в житлі через заборону залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Як визначає ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором згідно переліку.
Таким чином, виходячи з особи обвинуваченого, тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень, з метою забезпечення виконання ним його процесуальних обов'язків, суд вважає доцільним, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, продовжити запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у виді домашнього арешту на 60 днів, тобто до 15.11.2021 року включно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту до 15.11.2021 року включно, із забороною з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв залишати житло: АДРЕСА_1 .
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки:
- з'являтися (прибувати) на виклик за першою вимогою до суду, прокурора;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду, прокурора;
- повідомляти суд, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала діє по 15.11.2021 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1