Справа № 310/3002/21
2/310/1613/21
Іменем України
(ЗАОЧНЕ)
13 вересня 2021 року м.Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого: судді - Черткової Н.І.,
за участю секретаря судового засідання - Димової Л.В.,
представника позивача- ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бердянську цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням. Позов мотивує тим, що є власником житлового будинку АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 вказав, що окрім нього, у зазначеному будинку зареєстровано також коло осіб, одними із яких є дружина його сина ОСОБА_3 та її донька від попереднього шлюбу ОСОБА_4 - відповідачі по справі.
Позивач зазначив, що відповідачі не проживають у вказаному будинку з 2015 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав судові пояснення, аналогічні, виколадениму пощові.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному сайті Бердянського міськрайонного суду Запорізької області. Причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
Тому суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України, вважає за можливим провести заочний розгляд справи.
Суд, заслухав представника позивача, свідка, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, вважає позов підлягаючим задоволенню з огляду на таке.
Встановлено, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі- продажу № 2/208 від 21 березня 2003 року, посвідченого Бердянською державною нотаріальною конторою, належить житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 563781 від 16.05.2003 р., виданим Бердянським комунальним підприємством з технічної інвентаризації, копія якого наявна в матеріалах справи.
З'ясовано, що у вказаному житловому будинку, окрім позивача зареєстровані особи, разом з тим і дружина його сина ОСОБА_3 та її донька від попереднього шлюбу ОСОБА_4 - відповідачі по справі, що підтверджується довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 02714 від 17.03.2021 р., виданою відділом реєстрам місця проживання виконавчого комітету Бердянської міської ради.
В ході судового розгляду встановлено, що з 2015 року відповідачі у зазначеному будинку не проживають.
Факт не проживання відповідача у вищевказаній будинку також підтверджений показаннями свідка, який був опитаний судом в ході судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю (постанова Верховного Суду України від 16.01.2012 р. №6-57цс11).
Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним та власником житла або законом.
Судом з"ясовано, що відповідачі з 2015 року, тобто більше року в будинку без поважних причин не проживають.
Відповідачі не спростували обставини, викладені у позовній заяві.
За таких обставин суд вважає за можливе визнати відповідачів таким, що втратили право користування жилим приміщенням - будинком, належним ОСОБА_2 .
Суд, оцінивши усі докази в їх сукупності, вважає позовні вимоги законими та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,- задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - житловим будинком АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 ЦПК України рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу. Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачі: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 22 вересня 2021 року.
Суддя Н. І. Черткова