Справа № 302/534/21
2/302/201/21
02.09.2021 смт.Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
в особі головуючого судді Кривка В. П
розглянувши у спрощеному провадженні без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Росвен Інвест Україна», приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець Зейкан В.Л., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
26.05.2021 позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом. Позовні вимоги вмотивовано таким.
У травні 2021 року позивач на веб-додаток «Дія» отримав інформацію про те, що стосовно нього відкрито виконавче провадження за листом приватного виконавця Зейкан В.Л. від 07.05.2021, на підставі постанови про стягнення заборгованості від 21.04.2021 № 65218843.
В подальшому з'ясовано: 18.03 2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. видано виконавчий напис про стягнення з позивача на користь відповідача ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості за кредитним договором № 0541/08/26-АРАv від 18.09.2008 за період з 17.03.2018 по 01.03.2021 на суму 286391 грн 63 коп, також постановлено стягнути основну винагороду за послуги приватного виконавця у сумі 28639, 16 грн.
18 вересня 2008 року позивач і ПАТ «Банк Форум» уклали договір № 0541/08/26-1-АРАv про надання кредиту в сумі 12400 доларів США строком до 17.09.2015 для придбання легкового автомобіля «Тойота Кемрі» із зобов'язанням позичальника повернути кредит із сплатою відсотків 12% річних по 148 доларів США щомісячно згідно графіка. Позивач зазначені кредитні кошти отримав і придбав в автосалоні автомобіль за ці кредитні кошти і додатково за власні кошти.
У квітні 2014 року Банк звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за зазначеним кредитним договором у сумі 90029 грн 79 коп.
Згідно рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 30.09.2013 відмовлено в задоволенні позову. Згідно рішення апеляційного суду Закарпатської області від 12.11.2013 зазначене рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог банку. Згідно ухвали Вищиго спеціалізованго суду від 16.04.2014 частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 і скасовано рішення апеляційного суду Закарпатської області від 12.11.2013, а справу направлено на новий розгляд до цього ж суду. Згідно рішення апеляційного суду Закарпатської області від 23.10.2014 скасовано рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 20.09.2013 і ухвалено нове рішення про відмову в позові ПАТ «Банк Форум».
Після закінчення зазначених судових процедур банк не звертався до суду з новими позовними вимогами.
18.09.2018 Банк відступив права вимоги за кредитом на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна», однак жодних повідомлень, претензій чи доказів відступлення права вимоги банк ОСОБА_1 не надсилав.
У березні 2021 відповідач звернувся до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, яка була задоволена і нотаріус вчинив виконавчий напис за зазначеним кредитним договором, який не був нотаріально посвідченим.
Позивач вважає, що нотаріус порушив вимоги закону, бо вчинив виконавчий напис за кредитним договором, який не діяв за межами строку позовної давності три роки, не перевіривши належно надані йому документи, не витребував всіх документів у стягувача, не встановив безспірність заборгованості, тобто не виконав положення статті 88 закону «Про нотаріат», не дотримав належно положень Порядку вчинення нотаріальних дій.
Позивач також звернув увагу суду на те, що приватний нотаріус Горай О.С. за 2020 рік вчинив 115 тисяч виконавчих написів, однак рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 05.2021 позбавлений свідоцтва на право зайняття нотаріальною діяльністю.
Позивач також вважає, що приватний нотаріус не звернув уваги на те, що боржник (позивач ОСОБА_1 ) проживає в смт. Міжгір'ї Закарпатської області і не перевірив надсилання йому повідомлення про стягнення заборгованості, а також те, що стягувач пред'явив до стягнення нараховані відсотки за межами строку кредитування.
Позивач просить застосувати в справі правові позиції, за висновками Верховного Суду Великої палати у постанові № 444/9519/12 від 28.09.2018, від 12.03.20220 у справі № 757/24703/18, від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц та інші з подібних відносин.
Винесені процесуальні рішення в справі:
Згідно ухвали Міжгірського районного суду Закарпатської області від 31.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Заперечення, щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику, від сторін до суду не надходили.
Згідно з ухвалою суду від 14.07.2021 судом ухвалено провести судове засідання в справі з викликом сторін 02.09.2021.
Процесуальні заяви і позиції сторін після відкриття провадження в справі.
Відповідач надав у справу письмові пояснення, за якими визнає обставини , зазначені в позові щодо наявності договору між позивачем ОСОБА_1 і ПАТ «Банк Форум» за кредитним договором ( реквізити зазначені вище), наявність укладення відповідачем і Банком 18.03.2018 договору відступлення прав вимоги № 1035-Ф за цим кредитним договором, подання заяви приватному нотаріусу і видачу ним виконавчого напису, який є предметом оскарження в справі. Натомість відповідач вважає, що нотаріус вчинив виконавчий напис у відповідності до вимог закону, і в межах строків позовної давності, а тому просить відмовити в задоволенні позову. Відповідач також заперечив стягнення судових витрат за заявою позивача.
Сторони, треті особи в судове засідання не з'явились, будучи належно повідомленими, що підтверджено в матеріалах справи. Позивач в особі адвоката Нечаєва В.В. подав заяву про проведення судового розгляду без його участі. Суд постановив розглянути справу в письмовому провадженні без участі сторін, третіх осіб ,їх представників.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності,суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено обставини, які зазначені в позовній заяві. Ці обставини підтверджені відповідними документами, копіями судових рішень. Окрім цього, обставини щодо укладення кредитного договору, договору відступлення прав вимоги, здійснення виконавчого напису також підтверджені відповідачем.
З установлених обставин, позицій та обґрунтувань сторін видно, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від відповідача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення, тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також процентів, зазначені у виконавчому написі є безспірними. Розрахунок боргу, здійснений відповідачем щодо наявності грошового зобов'язання позивача по кредиту, процентах річних не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Статтею 88 ЗУ «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Статтею 90 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється главою 14 Закону України «Про нотаріат»,постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012№ 296/5 (далі - Порядок).
Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Так, відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Як роз'яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Відповідачем суду не надано документів, які свідчать про безспірність заборгованості позивача та наявність у нього права вимоги. Не надано таких документів і третьою особою - приватним нотаріусом .
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Правову позицію з цього питання з аналогічними висновками висловлено Верховним Судом України у Постанові від 23.01.2018 у справі № 310/9293/15, яка в силу закону є обов'язковою до застосування у цій справі, оскільки мають місце аналогічні по своїй суті фактичні обставини справи та відповідно правовідносини.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги недоведеність відповідачем факту подання нотаріусу документів на підтвердження безспірної заборгованості позивача, а також заперечення позивача щодо наявності безспірної заборгованості перед відповідачем, наявність судового рішення ,яке набрало законної сили і за яким вирішено остаточно питання відсутності заборгованості за кредитним договором, на який посилається сторони в цій справ, - суд дійшов висновку про задоволення позову та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідача.
Суд визнає такі витрати, які підлягають стягнення в користь позивача: судовий збір , сплачений за подання позову і за забезпечення позову в сумі 908, 454 гривні ( всього в сумі - 1362 грн).
Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 29972, вчинений 18 березня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна, код 37616221 заборгованості в розмірі 286891 грн. 63 коп. грн. за кредитним договором № 0541/08/26-APAv від 18.09.2008 між ОСОБА_1 і ПАТ «Банк ФОРУМ», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Росвен Інвест Україна» на підставі договору від 16.03.2018 № 1035-Ф.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1362 грн.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення через Міжгірський районний суд Закарпатської області, відповідно до положень п. 15.5 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» ЦПК України.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.
Суддя: В. П. Кривка