Справа № 301/1283/19
"01" вересня 2021 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області
в складі :головуючої судді Даруда І.А.
при секретарі Сатін Н.М.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє вимог на предмет спору Доробратівська сільська рада про визнання недійсним та скасування Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку , -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку. В обгрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що у нього, як у власника земельної ділянки в АДРЕСА_1 виник спір з сусідом- відповідачем ОСОБА_3 , який став власником будинку після купівлі-продажу майна від третіх осіб. У відповідності до акту обстеження земельної ділянки від 18.10.2018 року, комісією встановлено, що після проведення перевірки обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_2 , власником якого є позивача, ОСОБА_1 , було виявлено, що огорожа відповідача ОСОБА_3 встановлена впритул до надвірних споруд, які належать позивачу, а також виявлено, що вкінці дворогосподарства, що належить ОСОБА_3 обміри становлять 20.20 м., а згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, в кінці домогосподарства, яке належить ОСОБА_3 , становить 19,11 м., що є суттєвим порушенням. Згідно відповіді від сільського голови від 14.02.2019 року повідомлено, що якщо гр. ОСОБА_3 подасть технічну документацію на земельну ділянку, то йому відмовлять у затвердженні до вирішення спору із сусідами.
Однак, технічну документацію останній не надавав, так як вже має зі слів представників сільської ради право власності на земельну ділянку та державний акт на право власності. У відповідності до заяви на ім'я Доробратівської сільської ради від 02.05.2.019 року позивач звертався із заявою про надання належно завірених копій абрису земельних ділянок по АДРЕСА_2 , а також генерального плану (схеми) села і земельних ділянок по даним вулицям.
Листом- відповіддю від 13.05.2019 року, надана інформація про те, що абриси земельних ділянок відсутні.
Згодом з сільської ради були надані копії документів, зокрема:
-заяву ОСОБА_4 , про те, що вона заявляє, до ОСОБА_3 самовільно захватив земельну ділянку,
-копію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 044876 на ім'я ОСОБА_3 па земельну ділянку площею 0,1701 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 на підставі рішення Доробратівськоі сільської ради від 26.01.2005 року 11 сесії 4 скликання,
-копію рішення Доробратівськоі сільської ради від 26.01.2005 року II сесії 4 скликання.
Однак дані дії були здійснені без згоди позивача, а також без згоди інших сусідів землекористувачів, власників, без відповідного виклику щодо погодження меж, підпису, тощо, в зв'язку з чим просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду так як необхідні відомості та відповіді для подачі позову до суду позивач отримав в кінці 2018 року та визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК №044876, площею 0,1701 га на ім'я ОСОБА_3 , для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 виданого на підставі рішення Доробратівської сільської ради від 26.01.2005 року 11 сесії 4 скликання, із зобов'язанням відповідача ОСОБА_3 , мешканця АДРЕСА_3 , власника земельної ділянки в АДРЕСА_2 , відновити межі земельної ділянки ОСОБА_1 які існували до порушення його прав шляхом демонтажу огорожі, встановленої ОСОБА_3 впритул до надвірних спору та меж земельної ділянки ОСОБА_1 .
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів викладених у позовній заяві та просили такі задовольнити. Клопотання про призначення експертизи не заявляли, вважали, що спірна земельна ділянка передавалась відповідачу для ведення особистого селянського господарства, однак державний акт виготовлений з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити в задоволенні таких посилаючись на те, що доказів що позивач є власником чи користувачем, або володільцем на будь-яких інших правах спірної земельної ділянки суду не надано, будь яких порушень при передачі йому спірної земельної ділянки у приватну власність порушень не допущено.
Як вбачається з наданого позивачем акту обстеження ділянки від 18.10.2018 року з якого слідує, що огорожа поставлена впритул до надвірних споруд які належать ОСОБА_1 , а також виявлено шо ділянка дворогосподарства ОСОБА_3 в кінці згідно обмірів становить 20.20 м. - хоча в даному акті не встановлено, що відбулося захоплення землі позивача по справі - відповідачем, не наведено площу захопленої ділянки, не встановлено, що огорожа поставлена невірно, або поставлена на землі гр. ОСОБА_1 .
Також в акті не наведено за рахунок землі якого саме суміжного землевласника чи землекористувача має місце розбіжність між фактичним землекористуванням ОСОБА_3 та розміром межі згідно оскаржуваного акту.
Не враховано, що розмір (промір) сторони ділянки від її кута зі сторони ділянки ОСОБА_1 та до поворотної точки із наступним сусідом знизу становить два метри як по фактичному землекористуванню так і по оскаржуваному акту. (див. переобмір земельної ділянки виконаною інженером землевпорядником ОСОБА_7 03,04.2018 року, що поданий позивачем та акт серія ЗК № 044876 від 09.08.2007 року) з чого можна дійти до чіткого однозначного висновку, що розбіжність не може мати місце за рахунок землі зі сторони ОСОБА_1 .
З усіх матеріалів наданих суду позивачем уваги заслуговує лише переобмір земельної ділянки виконаного інженером землевпорядником ОСОБА_7 03.04.2018 року, з якої чітко видно, що має місце віртуальні) (в координатах) невідповідність конфігурації та проміру сторони ділянки з боку домоволодіння ОСОБА_1 вказаної в оскаржуваному акті серія ЗК № 044876 від 09.08.2007 року - фактичним) землекористуванню та існуючій огорожі площею 0.0003 га тобто 3 метри квадратних.
На переобмірі рожевими лініями позначено межу ділянки згідно акту і чорними лініями виділено існуючу огорожу, а також виведено площу невідповідності меж по фактичному землекористуванню та згідно акту.
Однак, ця обставина не може бути підставою для визнання державною акту недійсним та його скасуванню.
Позивачем не надано доказів того що ОСОБА_3 , чи попередні власники дворогосподарства міняли існуючі межові знаки між ділянками згідно фактичного землекористування чи переносили огорожу в бік домоволодіння ОСОБА_1 .
У матеріалах справи відсутні будь-які відомості, які б свідчили про те, що на момент звернення до суду з позовом та на даний ОСОБА_3 захопив частину земельної ділянки позивача, чи в інший спосіб порушує, не визнає або оспорює права ОСОБА_1 на належну йому земельну ділянку.
Представник третьої особи Доробратівської сільської ради Коцовський Н.І. в судовому засіданні в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково пояснив, що відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 044876, виданого на підставі рішення 11 сесії 4 скликання Доробратівської сільської ради від 26.01.2005 та зареєстрованого, від 09.08.2007 № 2121983202-0107070500023 земельна ділянка площею 0,1701 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1 належить на праві власності гр. ОСОБА_3 ТзОВ «Землемір» розроблено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0.1701 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до акта встановлення і погодження меж землекористування від 03.08.2006 межі земельної ділянки погоджено суміжними землекористувачами громадянами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 . Земельна ділянко огороджена парканом: на початку межі біля літньої кухні відстань - 40 см, а в кінці дворогосподарства 20.20 м, тому просить в позові відмовити.
Ухвалою від 25 березня 2021 року судом притягнуто до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог Мукачівську міську громаду, представник якої звернувся до суду з заявою про проведення слухання справи без його присутності.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що мав доручення від позивача і допомагав у зборі документів про порушення межових знаків, звертався у відділення поліцію з вимогою про зобов'язання внесення даних відомостей до ЄРДР, так як акт встановлення і погодження меж землекористування не був належним чином погоджений та підписаний.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що акт встановлення та погодження меж землекористування підписувала не уважено, не читаючи. Пізніше зверталася до поліції, вважаючи, що її підписи незаконні, так як здобуті обманний шляхом.
Заслухавши пояснення сторін, їх представників, свідків та дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні належними доказами встановлено, що згідно з договором дарування від 09.08.2004 гр. ОСОБА_13 подаровано гр. ОСОБА_3 житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1 . Рішенням 11 сесії 4 скликання Доробратівської сільської ради Іршавського району від 26.0,1.2005 № 23 гр. ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку площею 0,17 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .
Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 044876 виданого на підставі рішення 11 сесії 4 скликання Доробратівської сільської ради від 26.01,2005 та зареєстрованого, від 09.08.2007 № 2121983202-0107070500023 земельна ділянка площею 0,1701 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1 належить на праві власності гр. ОСОБА_3 .
Як вбачається з акту обстеження ділянки від 18.10.2018 року, огорожа поставлена впритул до надвірних споруд які належать ОСОБА_1 , а також виявлено шо ділянка дворогосподарства ОСОБА_3 в кінці згідно обмірів становить 20.20 м. - однак, будь- якого захоплення землі позивача по справі - відповідачем, не встановлено, що огорожа поставлена невірно, або поставлена на землі гр. ОСОБА_1 . Сама костатація факту встановлення розмірів не підтверджує позовних вимог щодо незаконності побудованої огорожі
На думку суду вищевказаний акт не є доказом того, що має місце розбіжність між фактичним землекористуванням ОСОБА_3 та розміром межі згідно акту.
Не враховано, що розмір (промір) сторони ділянки від її кута зі сторони ділянки ОСОБА_1 та до поворотної точка із наступним сусідом знизу становить два метри як по фактичному землекористуванню так і по оскаржуваному акту. (див. переобмір земельної ділянки виконаною інженером землевпорядником ОСОБА_7 03,04.2018 року, що поданий позивачем та акт серія ЗК № 044876 від 09.08.2007 року) з чого можна дійти до чіткого однозначного висновку, що розбіжність не може мати місце за рахунок землі зі сторони ОСОБА_1 .
На думку суду заслуговує на увагу переобмір земельної ділянки виконаний інженером землевпорядником ОСОБА_7 03.04.2018 року, з якої чітко видно, що має місце віртуальні) (в координатах) невідповідність конфігурації та проміру сторони ділянки з боку домоволодіння ОСОБА_1 вказаної в оскаржуваному акті серія ЗК № 044876 від 09.08.2007 року - фактичним) землекористуванню та існуючій огорожі площею 0.0003 га тобто 3 метри квадратних.
На переобмірі рожевими лініями позначено межу ділянки згідно акту і чорними лініями виділено існуючу огорожу, а також виведено площу невідповідності меж по фактичному землекористуванню та згідно акту, що не є доказом позовних вимог та визнання державною акту недійсним та його скасуванню.
Згідно з нормами статті 37 Закону України „Про Державний земельний кадастр" у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадасіру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб. Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах. Виправлення інших помилок, допущених- у відомостях Державного земельного кадастр внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється: після внесення змін до такої документації. Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості).
Не заслуговують на увагу посилання позивача про те, що суміжні землевласники не надавали згоди і не підписувалися на акті як і пояснення свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про те, що такі підписи були здобуті обманним шляхом, так як докази таких в суді надано не було.
Крім цього, у разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним. Зазначене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 580/168/16-ц (провадження № 61-19526сво18).
Отже чинне законодавство не обмежує право на приватизацію земельної ділянки у зв'язку із відмовою суміжного землекористувача від підписання акта погодження меж земельних ділянок, що свідчить про відсутність таких перешкод для завершення процедури приватизації земельної ділянки.
У відповідності до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1, 2 та ч.3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п."б" ч.1 ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Як передбачено ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно з ч.1 ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
У відповідності до ч.1-3 та ч.5 ст.158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.
Як вбачається з матеріалів справи, способом захисту порушеного права користування земельною ділянкою позивачем обрано подання позову про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення межі земельної ділянки та скасування державного акту.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року". Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції №475/97-ВР від 17.07.1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи №2, 4, 7, 11 до Конвенції.
Згідно з ст.1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Основною метою ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішенням Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Новоселецький проти України" від 11 березня 2003 року, "Федоренко проти України" від 1 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності. До того ж у справі "Стретч проти Сполученого Королівства" від 24.06.2003 року Європейський суд з прав людини зробив висновок, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце "непропорційне втручання" у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції.
Посилання позивача, як на підставу позовних вимог про те, що його права порушені, оскільки відповідач самовільно та без будь-яких правових підстав змінив межі вказаної спірної ділянки, внаслідок чого незаконно захопив частину земельної ділянки, яка належить позивачу спростовується також дослідженою в судовому засіданні Технічною документацією із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , яка містить рішення №23 Доробратівської сільської ради від 26 січня 2005 року про передачу ОСОБА_3 земельної ділянки 0.17 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спору в АДРЕСА_1 . При цьому, на підтвердження своїх доводів відносно порушення його прав з боку відповідача суду не надав, як і не надав доказів, що саме його права порушенні як власника житлового будинку в АДРЕСА_2 та власника чи користувача спірної земельної ділянки.
Таким чином, оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки в судовому засіданні, ні позивачем, ні його представником не доведено факту протиправних дій із сторони відповідача, позивачем не подано, а судом не здобуто доказів, які б підтвердили обставини, викладені в позовній заяві, позивачем не надано, зокрема, доказів, що підтверджують факт порушення права позивача на користування земельною ділянкою, власне відповідачем.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст.4, 12,19, 83, 175, 177,184, 259 , 263, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 91,103, 108, 152 Земельного кодексу України, суд,-
Визнати поважними причини пропуску строку для звернення до суду з позовною заявою про визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 044876 , площею 0,1701 га. на ім'я ОСОБА_3 , для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 та відновлення меж , поновити даний строк.
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє вимог на предмет спору Мукачівська міська рада про визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК №044876, площею 0,1701 га на ім'я ОСОБА_3 , для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 виданого на підставі рішення Доробратівської сільської ради від 26.01.2005 року 11 сесіі 4 скликання, із зобов'язанням відповідача ОСОБА_3 , мешканця АДРЕСА_3 , власника земельної ділянки в АДРЕСА_2 , відновити межі земельної ділянки ОСОБА_1 які існували до порушення його прав шляхом демонтажу огорожі, встановленої ОСОБА_3 впритул до надвірних спору та меж земельної ділянки ОСОБА_1 - відмовити за недоведеністю позовних вимог.
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд Закарпатської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено 10 вересня 2021 року.
Суддя : І. А. Даруда