Справа № 234/11123/21
Провадження № 3/234/3435/21
17 вересня 2021 року м. Краматорськ
Суддя Краматорського міського суду Донецької області Чернобай А.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
06 серпня 2021 року о 22 год. 00 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, що виразилось у погрозах фізичною розправою, образами грубою нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному та психологічному здоров'ю, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило.
За правилами статті 268 КУпАП справу про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення справи.
Частиною 2 цієї статті не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 173-2 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 був обізнаний щодо складання відносно нього протоколу та повідомлений про час та місце розгляду справи, на місці при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Від ньогоне надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим причини неявки ОСОБА_1 до суду визнані неповажними, та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність на підставі наявних матеріалів.
За таких обставин, вважаю за можливим розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .
Проаналізувавши обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи
заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У судовому засіданні встановлено, що 06.08.2021 року було складено протокол у відношенні ОСОБА_1 по ст. 173-2 ч.1 КУпАП.
Процесуальна форма та зміст протоколу відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, -
Вина ОСОБА_1 у вказаному правопорушенні знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями ОСОБА_1 .
Тому вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП, вважається доведеною.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.1КпАП України, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції статті 173-2 ч.1КпАП України, у вигляді штрафу.
Також приходжу до висновку, що в даному випадку таке стягнення буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень порушником, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Відповідно до ст. 401 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 454 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 401, ст. 173-2 ч.1 КпАП України, -
Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення по ст. 173-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення України.
ОСОБА_1 піддати адміністративному покаранню у вигляді накладення штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят грн. ).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 454 грн.(чотириста п'ятдесят чотири гривень).
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною пятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: