Справа № 234/8029/21
Провадження № 2/234/3215/21
03 вересня 2021 року місто Краматорськ
Суддя Краматорського міського суду Донецької області Костюков Д.Г., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу № 234/8029/21 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1 корп. 28), треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович (м. Київ, вул. Рейтарська/пров.Георгіївський, 6-3 літ. А), приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович (Харківська область, м. Харків, майдан Конституції, 21-2, кімн. 3-А), про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
До Краматорського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович, про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В позовній заяві зазначено, що позивач працює продавцем консультантом ТОВ «СВП ПЛЮС» у м. Краматорську. Приблизно 17.05.2021 р. йому стало відомо про блокування його рахунків AT «Універсалбанк» на підставі Постанови про арешт коштів боржника від 17.05.2021 р., яка винесена приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області - Близнюковим Ю.В., в рамках виконавчого провадження № ВП 65455726. З постанови про арешт коштів боржника від 17.05.2021 р. вбачається, що 16.12.2020р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. вчинений виконавчий напис № 12890 про стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача - ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - капітал», ЄДРПОУ: 35234236, заборгованості за кредитним договором № 281823 від 11.09.2018р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», ЄДРПОУ 40484607, грошових коштів у розмірі 13105,00 грн. Правонаступником всіх прав та обов'язків ТОВ «Мілоан» за договором відступлення права вимоги № 18-МЛ від 20.12.2018 р. є відповідач - ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал». Загальна заборгованість, з урахуванням вчинення виконавчого напису становить 14035,00 грн. Зі змісту постанови вбачається, що заборгованість виникла відповідно до кредитного договору № 281823 від 11.09.2018 р. укладеного з ТОВ «Мілоан», правонаступником, якого є ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал». Але, позивач наголошує, що ніяких договорів з ТОВ «Мілоан» не укладав і неякої заборгованості перед ТОВ «Мілоан» не має. Від ТОВ «Мілоан» та від відповідача ОСОБА_1 ніколи не отримував повідомлень про те, що у нього існує заборгованість. Усі свої зобов'язання він виконує вчасно. Вважає, що вчиняючи виконавчий напис нотаріус не перевірив, чи справді на момент вчинення напису позивач мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом нотаріального напису. Нотаріус не переконався про дотримання стягувачем вимог закону щодо права та строку на звернення з вимогами но нарахуванню штрафів, пені та комісій, чим порушив норми ст. 87. 88 Закону України «Про нотаріат», п. 284 Інструкції (втратила чинність 2012 р.) та п. 1 Переліку. За таких обставин, вважає, що нотаріус діяв всупереч вимогам, передбаченим підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, п. 1, 2 Переліка документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1 172. що призвело до вчинення нотаріусом незаконного виконавчого напису. Просить суд визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича № 12890 від 16.12.2020 року таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути з відповідача витрати: по сплаті судового збору у сумі 908,00 грн. та у зв'язку із забезпеченням позову у сумі 454,00 грн.
Ухвалою Краматорського міського суду від 23.06.2021 року позовна заява була прийнята до розгляду та по ній було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Також цією ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - Баршацького Ігоря Вікторовича та Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюка Юрія Володимировича.
Копія ухвали була направлена до відома сторін по справі, що підтверджується супровідним листом, який є наявним в матеріалах справи. Учасники справи отримали судову кореспонденцію, заяв, відзиву на позову та пояснень не надавали.
Ухвалою Краматорського міського суду від 22.07.2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у межах виконавчого провадження ВП № 65455726, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Ю.В. на підставі оскаржуваного позивачем виконавчого напису № 12890, вчиненого 16.12.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» заборгованості за кредитним договором № 281823 від 11.09.2018 року, а саме грошових котів у розмірі 13105,00 грн. та витрат за вчинення виконавчого напису у сумі 930,00 грн.
Справа розглянута судом у відповідності до ч. ч. 3,5 ст.279 ЦПК України без проведення судового засідання та повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, так як від сторін не надійшло клопотань про інше.
За таких обставин розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження, відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Перевірка достовірності доказів проводиться судом у процесі дослідження доказів. Суд визнає достовірними докази, якщо за результатами перевірки та дослідження цих доказів підтверджується правильність відомостей, які в них містяться.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 88 Закону України "Про нотаріат", нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Судом встановлено, що 16.12.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №12890, на підставі якого приватним виконавцем Близнюковим Ю.В. відкрито виконавче провадження.
На підставі Постанови про арешт коштів боржника від 17.05.2021 р., яка винесена приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Ю.В., в рамках виконавчого провадження № ВП 65455726, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постановим про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На виконання ухвали суду від 23.06.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Ю.В. також надано копію кредитного договору №281823 від 11.09.2018 року, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
Згідно п. 19 ст. 34 Закону України "Про нотаріат", виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. При цьому, відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року №3425-XII "Про нотаріат" (далі - Закон "Про нотаріат") нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону "Про нотаріат"). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22лютого 2012року за№ 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат"). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України "Про нотаріат" та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі, якщо, нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів .
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.
Водночас, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин було визнано незаконною та нечинною.
Згідно вказаної постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, вона набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року зазначена вище постанова була залишена без змін.
Пленум Вищого адміністративного суду України у п.10.2 Постанови від 20 травня 2013 року №7 "Про судове рішення в адміністративній справі" роз'яснив, що визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту. Суд визначає, що рішення суб'єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16).
Відповідно до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, про наявність правових підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. від 16.12.2020 року №12890, - оскільки розмір, та взагалі наявність боргових зобов'язань позивача перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», який визначений у виконавчому написі нотаріуса, не є підтвердженим, що є порушенням вимоги п. 3.5 ст. 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, а також відсутні докази належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень у не менш ніж тридцятиденний строк, що є обов'язковою вимогою відповідно до п. 6 ч. 10 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", тому за відсутності доказів наявності з боку позивача боргу у визначеному відповідачем розмірі, у останнього були відсутні правові підстави звернення до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису щодо стягнення такого боргу.
Всупереч наведеному, нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.
Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент учинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час учинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права в аналогічних правовідносинах дійшла Велика палата ВС у постанові від 29.03.2019 у цивільній справі №137/1666/16-ц.
Під час розгляду справи встановлено, що згідно виконавчого напису підставою для звернення відповідача до приватного нотаріуса за вчиненням виконавчого напису є заборгованість позивача у розмірі 14035,00 грн. перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Перед вчиненням виконавчого напису, стягувач зобов'язаний був на адресу боржника надіслати письмове повідомлення про порушення зобов'язання. Боржник не отримувала письмових повідомлень про заборгованість, його ніхто не викликав для дачі пояснень до приватного виконавця, ніяких документів більше йому не направлялось.
Так, суду не надано доказів того, що приватному нотаріусу представником відповідача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» для вчинення нотаріального напису надано документи, необхідні для вчинення такої нотаріальної дії, у зв'язку із чим суд позбавлений можливості перевірити факт дотримання приватним нотаріусом, в момент вчинення нотаріальної дії, встановленого порядку.
Крім того, позивачем взагалі заперечується укладення будь-яких договорів, а відтак, і наявність будь-якої заборгованості за кредитним договором перед ТОВ «Мілоан».
Отже, оспорюваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом із порушенням вимог статті 88 Закону України "Про нотаріат" та пункту 284 Інструкції, оскільки вказану у виконавчому написі суму боргу не можна вважати безспірною, також суду не надано доказів про наявність договірних відносин між позивачем та відповідачем.
Відповідно до частини третьої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до квитанцій про сплату судового збору, позивачем було сплачено1362,00 грн. (908,00 грн.+454,00 грн.).
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 34, 87- 89 Закону України "Про нотаріат", п.п. 1.1., 3.1., 3.2., 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, ст.ст. 2, 10, 12, 49, 76,77-81, 82, 89, 265, 272, 274-279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1 корп. 28), треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович (м. Київ, вул. Рейтарська/пров.Георгіївський, 6-3 літ. А), приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович (Харківська область, м. Харків, майдан Конституції, 21-2, кімн. 3-А), про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 16.12.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Володимировичем (зареєстрований в реєстрі за № 12890) про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості в загальному розмірі 14035,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код за ЄДРПОУ 35234236) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1362,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд.
Суддя Д.Г.Костюков