Справа № 513/706/21
Провадження № 3/513/380/21
Саратський районний суд Одеської області
21 вересня 2021 року суддя Саратського районного суду Одеської області Рязанова К.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС України в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Раковець, Городенківського району Івано-Франківської області, мешканки АДРЕСА_1 , працюючої на посаді керівника Комунального підприємства «Ярославський сількомунгосп» (код ЄДРПОУ 31893147), паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 24 січня 2002 року Саратським РВ УМВС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2
за ч.1 ст. 163-1 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 27 липня 2021 року, при проведенні фактичної перевірки КП «Ярославський сількомунгосп» код ЄДРПОУ 31893147, розташованого за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський (Саратський) район, с.Ярославка, вул. Шевченко, № 57-А, було виявлено, що керівник КП «Ярославський сількомунгосп», ОСОБА_1 , яка є відповідальною особою за фінансово-господарську діяльність КП «Ярославський сількомунгосп» порушила встановлений порядок п.46.2 ст. 46 Податкового Кодексу України, в результаті чого не подала річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом платника податку на прибуток за 2020 рік, а саме термін подання 10 червня 2021 року, фактично не подано. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, однак надала заяву відповідно до якої справу просила розглядати у її відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Положеннями ст.9 КУпАП регламентовано, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 1 статті 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Таким чином, стаття 163-1 КУпАП визнає певні дії або бездіяльність в якості порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків.
Пунктом 46.2 статті 46 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України" Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.
За змістом абз. 4 п. 46.2 ст. 46 ПК України, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена пунктом 120.1 статті 120 цього Кодексу, для подання податкових декларацій (розрахунків).
Таким чином, аналіз норми абз. 4 п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що зазначена норма Закону у частині визначення кола платників податку на прибуток, на яких податковим законодавством України покладається обов'язок з оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, містить посилання до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» норми якого, у такому разі, як і норми ПК України, при вирішенні відповідних спірних правовідносин набувають ознак норм спеціального права, що підлягають першочерговому застосуванню при вирішенні спірних правовідносин щодо визначення кола суб'єктів, зобов'язаних на оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом.
У свою чергу, згідно статті 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено обов'язок оприлюднення фінансової звітності для таких підприємств:
1. Підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб'єкти природних і монополій на загальнодержавному ринку та суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, зобов'язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством.
2. Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, та середні підприємства зобов'язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб- сторінці (у повному обсязі).
3. Інші фінансові установи, що належать до мікропідприємств та малих підприємств, зобов'язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі).
4. Головні розпорядники бюджетних коштів оприлюднюють річну фінансову звітність, річну консолідовану фінансову звітність не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, шляхом розміщення на своїй веб-сторінці.
Частиною 2 ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені критерії віднесення підприємств до мікро-, малих, середніх або великих підприємств залежно від балансової вартості активів, чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та середньої кількості працівників.
При визначенні категорії, до якої належить підприємство використовуються показники, які на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із наведених у Законі критеріїв. Для визначення відповідності критеріям, встановленим у євро, застосовується офіційний курс гривні щодо іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі курсів Нацбанку, що встановлювалися для євро протягом відповідного року.
За змістом відомостей з ЄДРПОУ, основним видом діяльності КП «Ярославський сількомунгосп» є забір, очищення та постачання води (36.00); монтаж водопровідних мереж, системи опалення та кондиціонування (43.22). Зазначене комунальне підприємство до жодної групи із вказаного вище переліку не належить та не є суб'єктом природних монополій на загальнодержавному ринку, не є суб'єктом господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях, не є фінансовою установою та розпорядником бюджетних коштів, не належить до жодної групи підприємств, які зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом згідно вимог Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно у підприємства відсутній обов'язок подавати до органів ДПС річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом.
Тобто, КП «Ярославський сількомунгосп» не відноситься до кола осіб, визначених нормами абз. 1-3 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», на яких цим Законом покладено обов'язок оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, у зв'язку з чим керівник підприємства не може бути суб'єктом адміністративної відповідальності з підстав нібито порушення п.46.2 ст. 46 ПК України у зв'язку з неподанням річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом за 2020 рік.
Доказів на спростування наведених обставин, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно ч. 3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя К. Ю. Рязанова