Справа № 513/253/21
Провадження № 2/513/232/21
Саратський районний суд Одеської області
21 вересня 2021 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Коржан О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Сарата в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
17 березня 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором № б/н від 11 березня 2019 року у розмірі 21735,55 гривень, яка складається з: 17195,35 гривень - заборгованості за кредитом; 4540,20 гривень - заборгованість за відсотками за користування кредитом, а також судові витрати у розмірі 2270,00 гривні.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що 11 березня 2019 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір шляхом підписання заяви, на підставі якої було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у Довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 10000,00 грн.
Позивач зазначає, що свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, однак відповідач свої зобов'язання за договором не виконує, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню з нього на користь банку.
Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, до суду не з'явився, в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти розгляду справу за його відсутності.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання до суду не з'явився, однак надав до суду заяву відповідно до якої просить справу розглянути у його відсутність, позов визнав частково.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи ПАТ КБ «ПриватБанк» з 14 червня 2018 змінило тип товариства з публічного на приватне та назву на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та статутом.
ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву №б/н від 11 березня 2019 року.
Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 10000 грн.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписанням анкети - заяви він приєднується до Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк», які розміщені на офіційному сайті банку в мережі Інтренет за адресою http://privatbank.ua.
З розрахунку заборгованості, вбачається, що позивачем нараховано 17195,35 грн. заборгованості за тілом кредиту та 4540,20 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В обґрунтування позовних вимог Банк надав належним чином завірені копії Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна, 30 днів пільгового періоду", "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", "Універсальна contract", "Універсальна gold" та Витягу з Умов та правил надання банківських послуг. Жодний з наданих документів не містить особистого підпису відповідача.
Як вбачається з копії анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, остання не містить будь-яких даних про розмір процентів за користування кредитом. Зазначена анкета взагалі не містить інформації про те, яка саме карта видається відповідачу.
Крім того, позивачем було долучено копію Паспорт споживчого кредиту, з якого вбачається, що його підписано сторонами 17 червня 2020 року, тоді як звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на підписану відповідачем анкету-заяву від 11 березня 2019, яка не містить жодних відомостей про сам паспорт, як складову цього договору.
При цьому зазначений Паспорт споживчого кредиту від 17 червня 2020 року неможливо визнати документом, який може підтверджувати умови кредитування, оскільки у вказаному документі передбачено умови кредитування для кредитних карток "Універсальна" та "Універсальна ГОЛД", проте, з його змісту не вбачається, умови якої саме кредитної картки були погоджені з відповідачем.
Крім того, підпис відповідача долучений до Паспорту кредиту на окремому аркуші, що не дає змогу стверджувати, що саме цей Паспорт був ним підписаний.
При цьому позивач в своєму позові стверджує, що просить стягнути тіло кредиту розмір якого становить 17195,35 грн. та 4540,20 грн. заборгованість за простроченими відсотками.
Отже, виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача відсотків, а тому у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити, що повністю узгоджується із висновками викладеними у постановах Верховного Суду від 23.12.2019 року по справі № 572/1169/17, від 26.02.2020 року по справі № 355/1091/17.
Разом з тим, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Отже, наявні правові підстави для стягнення у примусовому порядку з відповідача саме фактично отриманої суми кредитних коштів.
З виписки по рахунку вбачається, що відповідач користувався кредитною карткою, знімав кошти та періодично погашав заборгованість. Із розрахунку заборгованості вбачається, що сума неповернутого тіла кредиту становить 17195,35 грн, котра відповідачем не спростована.
Тому суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за тілом кредиту, а саме стягненню підлягає 17195,35 грн.
Відсотки за користування кредитом позивачем нараховані безпідставно, а тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених вимог у сумі 1795,83 грн. (17195,35/21735,55х2270=1795,83 грн.).
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч.4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд -
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк Приватбанк (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість у розмірі 17195 (сімнадцять тисяч сто дев'яносто п'ять) гривень 35 копійок, та судовий збір у сумі 1795 (одна тисяча сімсот дев'яносто п'ять) гривень 83 копійки, а всього 18991 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто одна) гривня 18 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К. Ю. Рязанова