П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 серпня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/2741/21
Категорія: 108020000 Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту: 11.05.2021 р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
при секретарі - Сузанській І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства "ОРИЕНТ-ТРЕЙД" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі за позовом приватного підприємства "ОРИЕНТ-ТРЕЙД" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,
У лютому 2021 року приватне підприємство (далі ПП) "Ориент-Трейд" звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про:
- визнання протиправними та скасування рішення Одеської митниці Держмитслужби в особі відділу митного оформлення №4 митного поста "Одеса" про коригування митної вартості товарів №UA500050/2020/000055/2 від 21 листопада 2020 року і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500050/2020/00266 від 21 листопада 2020 року;
- стягнення з бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) на користь ПП "ОРИЕНТ-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 42229130) судовий збір у розмірі 4 540,00 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок гривень 00 копійок);
- стягнення з бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) на користь ПП "ОРИЕНТ-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 42229130) надмірно сплачені до Державного бюджету України митні платежі у загальному розмірі 20 085,62 (двадцять тисяч вісімдесят п'ять гривень шістдесят дві копійки).
- стягнення з бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) на користь ПП "ОРИЕНТ-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 42229130) грошові кошти у загальному розмірі 10 000,00 (десять тисяч гривень 00 копійок) за проведення судово-оціночної експертизи по визначенню митної вартості товару ввезеного на митну територію України, а саме: масло для масажу, згідно контракту №1/2018-fea від 07 серпня 2018 року, рахунку №EXPT2563/029 від 08 вересня 2020 року, коносаменту CSODS20090053/10.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2020/000055/2 від 21 листопада 2020 pоку, яке прийняте Одеською митницею, не містить відомостей, які саме документи, подані декларантом під час митного оформлення спірного товару, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості спірного товару та не давали можливості відповідно до вимог МК України здійснити розрахунки на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню, митним органом не наведено які саме складові митної вартості товару не підтверджуються документально та з яких підстав неможливе їх обчислення.
Як стверджує позивач, відповідачем не зазначено, в яких документах, наданих позивачем для підтвердження числових значень складових заявленої митної вартості товару при його митному оформленні містилися розбіжності, були наявні ознаки підробки або які відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару в документах були відсутні. В той же час, витребуванню підлягають ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі документи, які передбачені ст. 53 МК України.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) №UА500500/2020/212740 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв'язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 МК України - прийняття рішення про коригування митної вартості.
Також під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №500500/2020/212740 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст. 54 МК України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.
У відзиві вказано, що на підставі ч.3 ст. 53 МК України, п.2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599, Одеською митницею Держмитслужби повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів
Як стверджував відповідач, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митною декларацією (МД) №500500/2020/212740 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст. 53 МК України, а декларантом або уповноваженою особою декларанта не подано додаткових документів, які були витребувані митницею згідно, з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст. 53 МК України, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МК України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Відповідач вказував, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інстпектор-2006" та ЄАІС Держмитслужби та встановлено наступне: по товару №1 рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить 5,02 дол США/кг (митна декларація №UА100320/2020/629197 від 02 жовтня 2020 року).
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у задоволенні адміністративного позову ПП "ОРИЕНТ-ТРЕЙД" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, стягнення надмірно сплачених митних платежів - відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі ПП "ОРИЕНТ-ТРЕЙД" ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, та ухвалення нового рішення, яким: визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби в особі відділу митного оформлення №4 митного поста "Одеса" про коригування митної вартості товарів №UA500050/2020/000055/2 від 21 листопада 2020 року і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500050/2020/00266 від 21 листопада 2020 року.
В обґрунтування апеляційної скарги ПП "ОРИЕНТ-ТРЕЙД" зазначає, що в матеріалах справи наявні документи, які підтверджують митну вартість товару в частині транспортних витрат: довідка про транспортні витрати №03-11/1 від 03 листопада 2020 року; рахунок на перевезення; платіжне доручення в іноземній валюті; пакувальний лист;транспортний документ на автомобільний транспорт;транспортний документ на морський транспорт. Відповідні дані щодо розміру транспортних витрат були зазначені в складі митної вартості декларантом в митній декларації.
Також, апелянт зазначає, що п.5.2 Контракту встановлено, що Продавець поставляє товар на умовах FOB (Правил Інкотермс-2010), а тому, витрати з пакування товару вже ввійшли у фактурну його вартість, а тому позивачем не понесено додаткових витрат на пакування товару.
Стосовно доводів митниці щодо помилки визначення транспортного засобу, заявленого в ЕМД, та в експортній декларації відправника, апелянт зазначає, що оскільки партія товару за своїм розміром є значно меншою обсягу контейнера, такі грузи відправляються у так званих "збірних контейнерах", тобто перевізник в один контейнер завантажує декілька вантажів різних відправників, які прямують в одному напрямку. Це дозволяє для відправника оптимізувати (зменшити) витрати на поставку.
Оскільки перевізник є компанією, яка здійснює доставку більше тисячі вантажів різних відправників, при завантаженні трапляються випадки коли в залежності від виду вантажу
Одеська митниця Держмитслужби своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.
Учасники справи в судове засідання апеляційного адміністративного суду не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином. Враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста їх участь в судовому засіданні не обов'язкова. Колегія суддів, у відповідності до ч.2 ст. 313 КАС України, визнає можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ПП "ОРИЕНТ-ТРЕЙД", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:
ПП "ОРИЕНТ-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 42229130) зареєстровано як юридична особа 12 червня 2018 року (Номер запису: 15561020000066615) та згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 46.45 Оптова торгівля парфумними та косметичними товарами (основний); 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 47.75 Роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах.
07 серпня 2018 року між ПП "ОРИЕНТ-ТРЕЙД" (Україна) та компанією "SB INTERLAB CO., LTD" (Таїланд) укладено контракт №1/2018-fea, за умовами якого продавець продав, а покупець купив товар виробника, кількість і ціна якого визначається в інвойсах на кожну партію.
Пунктом 5.1 контракту визначено, що продавець постачає товар на умовах FOB згідно ІНКОТЕРМС 2000.
Пунктом 7.1 контракту визначено, що товар повинен відвантажуватися в упаковці відправника, яка відповідає характеру товару, що постачається.
13 листопада 2020 року декларантом ТОВ "ОРИЕНТ-ТРЕЙД" було подано до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA500050/2020/212740 для оформлення вантажу: 1. Препарати косметичні для догляду за шкірою тіла, не в аерозольній упаковці, не містить наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, озоноруйнуючих речовин, не для медичного використання, вироблені з натуральних інгредієнтів, розфасовані в первинну упаковку/пластикові бутилочки/для роздрібного продажу, Країна виробництва TH.
Для підтвердження вказаних у митній декларації №UA500050/2020/212740 відомостей, позивачем до митного органу було надано, зокрема:
- копію митної декларації країни відправника №А0181630911046 від 18 вересня 2020 року;
- єдиний унікальний документ на тимчасове розміщення та тимчасове зберігання товарів №3671 від 10 листопада 2020 року;
- лист відправника №б/н від 12 вересня 2019 року;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються №1/2018-fea від 07 серпня 2018 року;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №03-11/1 від 03 листопада 2020 року;
- банківський платіжний документ, що стосується товару №б/н від 11 вересня 2020 року;
- декларація про походження товару №EXPT2563/09 від 08 вересня 2020 року;
- навантажувальний документ №1423 від 02 листопада 2020 року;
- коносамент (bill of lading) №CSODS20090053/10 від 23 вересня 2020 pоку;
- рахунок-фактура (інвойс) №EXPT 2563/029 DSL 08 вересня 2020 року;
- пакувальний лист №б/н від 08 вересня 2020 року.
За результатами розгляду поданих документів відповідач своїм електронним повідомленням повідомив декларанта, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме:
1) відповідно до пп.в п.2 ч.10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсi, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;
2) Відповідно до наказу Мінфіну від 24 травня 2012 року №599 "Про затвердження форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банкiвськi та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту;
3) в коносаменті вiд 23 вересня 2020 року №CSODS20090053/10 не відповідала назва транспортного засобу, заявленого у ЕМД;
4) у митній декларації відправника від 18 вересня 2020 року №0181630911046 числові значення товару не відповідали заявленому в інших наданих документах графи 44 ЕМД.
На підставі ч.3 ст. 53 МК України, Одеською митницею Держмитслужби повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклад митної декларації країни відправлення.
Декларантом було додатково подано:
- рахунок на оплату №2709 від 03 листопада 2020 року;
- прайс-лист від 01 вересня 2020 року;
- лист ТОВ "МСТ" щодо зберігання товару.
За результатами здійснення митного контролю посадовими особами Одеської митниці Держмитслужби було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби №UA500050/2020/00266 від 28 грудня 2020 року та рішення про коригування митної вартості товарів №UA5000500/2020/000055/2 від 21 листопада 2020 року, оскільки декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.ч.2-4 ст. 53 МК України та не спростовано наявні розбіжності у документах.
Згідно спірного рішення, з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" ЄАІС та встановлено наступне: по товару №1 рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить 5,02 дол США/кг (митна декларація №UА100320/2020/629197 від 02 жовтня 2020 року).
Не погоджуючись із прийнятими Одеською митницею Держмитслужби рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки поставка товару здійснювалася на умовах FOB згідно з Інкотермс 2000, які передбачають покладання транспортних витрат на позивача, то до митного оформлення останній в обов'язковому порядку повинен був подати документи, що підтверджують числове значення таких складових митної вартості, як вартість транспортування відповідно до ч.2 ст. 53 МК України. Натомість, позивачем в ціну товару включено лише його фактурну вартість згідно інвойсу без врахування транспортних витрат.
Крім того, в коносаменті зазначено, що вантаж перевозився в контейнері №TLLU8251122/40HC, в той же час, в митній декларації №UA500050/2020/212740, за якою товар розмитнювався визначено, що його було відвантажено з контейнера CSNU7374867.
За таких обставин, надані позивачем документи та дані, які в них містяться не є достатніми для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації, а тому, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.
Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Оскільки в апеляційній скарзі ПП "ОРИЕНТ-ТРЕЙД" ставилось питання лише про задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2020/000055/2 від 21 листопада 2020 року і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500050/2020/00266 від 21 листопада 2020 року, колегія суддів відповідно ст. 308 КАС України переглядає справу, та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частинами 1, 2 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Тобто, заявлення митної вартості товарів здійснюється виключно декларантом без жодного втручання митних органів, за винятком проведення певних консультацій за бажанням та зверненням декларанта для отримання певної інформації, необхідної йому для визначення митної вартості товарів.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч.5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Водночас, відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено вказаною нормою.
Згідно ч.ч.5, 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст. 58 цього Кодексу.
За наслідками здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Отже, виключно у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані надати додатковий перелік документів.
При цьому, витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки саме з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
При цьому, як слідує зі змісту приписів ч.3 ст. 318 МК України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Аналогічні положення містяться і в п.3.16 та п.6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими, в свою чергу, запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Також, зазначене узгоджується і з проголошеними у ст. 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
До того ж, відповідно до вимог ч.7 ст. 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Щодо посилання відповідача на ненадання декларантом документів, які підтверджують вартість пакування, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається за змісту контракту №1/2018--fea від 07 серпня 2018 року,а саме п.5.2 Продавець поставляє товар на умовах FOB (Правил Інкотермс-2010).
Згідно до положень Інкотермс-2010 щодо терміну FOB - продавець зобов'язаний, з урахуванням положень ст. Б.6: нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження; сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару.
Продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі ст. А.4.
Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки), Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.
Таким чином, включення продавцем у вартість товару упаковки маркування, митні збори та інші платежі, що стягуються на території продавця, відповідає умовам поставки FOB Інкотермс 2010.
Також, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок Одеської митниці Держмитслужби про те, що декларантом не надано транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, оскільки такими документами є довідка про транспортні витрати №03-11/1 від 03 листопада 2020 року; рахунок на перевезення; платіжне доручення в іноземній валюті; пакувальний лист; транспортний документ на автомобільний транспорт; транспортний документ на морський транспорт (FOB).
Крім того, колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивачем не включено в ціну товару транспортні витрати, оскільки з митної декларації вбачається, що декларантом заявлено митну вартість товару у розмірі - 4 024, 79 USD, що включає в себе - 3 756,36 (вартість товару) та 268,48 (сума транспортних витрат згідно довідки ТОВ "ЄФ ЄС Маккензи-Украина" №03-11/1 від 03 листопада 2020 року).
Стосовно посилань митного органу на те, що в коносаменті вiд 23 вересня 2020 року №CSODS20090053/10 не відповідала назва транспортного засобу, заявленого у ЕМД, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що доставка здійснюється морським транспортом, тобто у контейнері на судні.
Колегія вважає обґрунтованим посилання апелянта на те, що оскільки партія товару за своїм розміром є значно меншою обсягу контейнера, такі грузи відправляються у так званих "збірних контейнерах", тобто перевізник в один контейнер завантажує декілька вантажів різних відправників, які прямують в одному напрямку. Це дозволяє для відправника оптимізувати (зменшити витрати) на поставку.
Оскільки перевізник є компанією, яка здійснює доставку більше тисячі вантажів різних відправників, при завантаженні, в залежності від виду вантажу, компанія-перевізник може укомплектувати вантаж в інший контейнер, ніж був наданий для оформлення документів.
Це не є помилкою, та при доставці вантажу в пункт призначення надається сервісний коносамент отримувачу товару, в якому визначений саме той номер транспортного засобу, в якому відбувалось транспортування.
Колегія суддів зазначає, що декларантом в імпортній декларації вірно зазначений номер транспортного засобу відповідно до перевізного документу, за яким здійснювалась фактична доставка.
Крім того, колегія суддів зазначає, що невідповідність транспортного засобу, заявленого в ЕМД, та в експортній декларації відправника жодним чином не впливає на вартість доставки у розумінні ст. 53 МК України, оскільки не входить до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Також, колегія суддів зауважує, що посилання митного органу на спрацювання АСАУР під час розмитнення товару заявленого позивачем у митній декларації №UA500050/2020/212740 не можуть бути взяті до уваги, оскільки відомості, які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором в контексті вчинення відповідних дій.
Наявність в системі АСАУР інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Крім того, наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог ПП "ОРИЕНТ-ТРЕЙД" в частині визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2020/000055/2 від 21 листопада 2020 року і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500050/2020/00266 від 21 листопада 2020 року, і, відповідно, необхідність їх задоволення.
Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи в цій частині позовних вимог, колегія суддів, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги ПП "ОРИЕНТ-ТРЕЙД".
Згідно ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, ПП "ОРИЕНТ-ТРЕЙД" було сплачено судовий збір за подачу адміністративного позову у розмірі 4 540 грн. за подачу адміністративного позову, що підтверджується платіжним дорученням №236 від 02 березня 2021 року та за подачу апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції у розмірі 3 412, 50 грн., що підтверджується платіжним дорученням №273 від 07 червня 2021 року.
В межах спірних правовідносин замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою товариства, що обумовлює відсутність підстав для відшкодування товариству витрат на підготовку експертного висновку.
З урахуванням часткового задоволення позовних вимог ПП "ОРИЕНТ-ТРЕЙД", колегія суддів вважає за необхідне стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у розмір розмірі 2 270 грн. за подачу адміністративного позову та 3 412, 50 грн. за подачу апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції, за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст. 315, п.п.3, 4 ч.1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу приватного підприємства "ОРИЕНТ-ТРЕЙД" задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов приватного підприємства "ОРИЕНТ-ТРЕЙД" частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500050/2020/000055/2 від 21 листопада 2020 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняту Одеською митницею Держмитслужби №UA500050/2020/00266 від 21 листопада 2020 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з рахунку бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, м. Одеса, 65078, ЄДРПОУ 43333459) на користь приватного підприємства "ОРИЕНТ-ТРЕЙД" (вул. Маразліївська, 2, кв. 32, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 42229130) судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень за подачу адміністративного позову та 3 412, 50 (три тисячі чотириста дванадцять гривень 50 копійок) за подачу апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 06 вересня 2021 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.