16 вересня 2021 року м. Дніпросправа № 160/15855/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Волкової К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року
у справі №160/15855/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Міністерства внутрішніх справ України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
27 листопада 2020 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Міністерства внутрішніх справ України в якому просив:
- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України, ідентифікаційний код юридичної особи - 00032684, у відношенні ОСОБА_1 , щодо підготовки, розроблення, аналізу, погоджень і консультацій, розгляду, узгодження, прийняття, підписання, затвердження, реєстрації, оформлення, подання до територіальних органів Пенсійного фонду України документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», підготовки, розроблення, аналізу, погоджень і консультацій, розгляду, узгодження, прийняття, підписання, затвердження, реєстрації, оформлення, надсилання листа про відмову в оформленні документів для призначення пенсії за вислугу років;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України, ідентифікаційний код юридичної особи - 00032684, негайно надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний код юридичної особи - 21910427, всі без винятку документи, необхідні для призначення пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , у відповідності до пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» у редакції від 04.07.2002 року;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, ідентифікаційний код юридичної особи - 21910427, щодо відмови в: - призначенні, нарахуванні та виплати пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , з 12.09.2020 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний код юридичної особи 21910427, після отримання документів від Міністерство внутрішніх справ України, ідентифікаційний код юридичної особи - 00032684, негайно та належним чином здійснити призначення, нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , у відповідності до пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» в редакції від 04.07.2002 року, без обмеження граничного розміру, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та щомісячно проводити відповідні виплати, починаючи з 12.09.2020 року, з врахуванням фактично виплачених сум, до змін у законодавстві, передбачаючи збільшення виплат;
- рішення звернути до негайного виконання у межах суми стягнення пенсії за один місяць;
- стягнути солідарно з: - Міністерства внутрішніх справ України, ідентифікаційний код юридичної особи - 00032684; Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний код юридичної особи - 21910427; на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , моральну шкоду відповідно до висновку судової психологічної експертизи №62 від 12.04.2021 року;
- при винесенні рішення судові витрати стягнути солідарно з: - Міністерства внутрішніх справ України, ідентифікаційний код юридичної особи - 00032684; Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний код юридичної особи - 21910427; на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Міністерства внутрішніх справ України, ідентифікаційний код юридичної особи 00032684 та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний код юридичної особи - 21910427, подати до суду звіт про повне виконання судового рішення протягом місячного строку з моменту набрання законної сили рішення суду.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправною відмовою відповідачів у здійсненні дій спрямованих на призначення пенсії за вислугу років, а саме Міністерство внутрішніх справ на думку позивача протиправно відмовило у підготовці та направленні документів для призначення пенсії, в свою чергу пенсійний фонд - протиправно позбавив позивача права на отримання належної йому пенсії за вислугу років.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 р. у справі № 160/15855/20 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Судом встановлено, що до 2005 року позивач працював в органах внутрішніх справ після чого був звільнений за власним бажанням. По досягненню 45 років, у 2020 році звернувся до відповідачів з заявою про призначення пенсії за вислугу років. Отримані відмови оскаржив до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції вказав на те, що вимоги до Пенсійного фонду є передчасними, оскільки призначення пенсії відбувається на підставі пакету документів направлених вповноваженим органом. Щодо вимог заявлених до Міністерства внутрішніх справ, то судом зазначено що міністерство не є належним відповідачем в даній справі, оскільки позивач не проходив службу безпосередньо в Міністерстві, а отже даний відповідач не має обов'язку щодо складання документів про вислугу років, грошового атестату відносно позивача.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 р. у справі № 160/15855/20, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржник зазначає про наявність у нього права на призначення пенсії за вислугу років, та наполягає на протиправній бездіяльності відповідачів.
В процесі розгляду справи, позивачем заявлялись клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача- Головне управління МВС в Дніпропетровській області , Державну установу « Територіальне медичне об'єднання МВС України у Дніпропетровській області, у задоволенні яких судовою колегією відмовлено з огляду на приписи Кодексу адміністративного судочинства України, так як на стадії апеляційного розгляду справи, така можливість щодо залучення третіх осіб, не передбачена.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши позицію позивача та його представника, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , має посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 , дата видачі 23.11.2015 року.
23.09.2020 року позивач звернувся до Міністерства внутрішніх справи України із заявою про призначення пенсії.
До заяви позивачем додано: копія сторінок паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копія «міліцейської» трудової книжки; копія відповіді № 2/Ч-6з від 23.02.2006 року з розшифровкою «силової» вислуги років; копія довідки № 1/601 від 10.09.2015 року про проходження служби за мобілізацією з 06.09.2014 року по 10.09.2015 року; копія довідки № 2875 від 06.09.2015 року про безпосередню участь у бойових діях з 06.10.2014 року по 06.09.2015 року; копія посвідчення учасника бойових дій; копія трудової книжки; копія форми ОК-5; копія форми ОК-7.
23.09.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії.
До заяви позивачем додано копія сторінок паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копія «міліцейської» трудової книжки; копія відповіді № 2/Ч-6з від 23.02.2006 року з розшифровкою «силової» вислуги років; копія довідки № 1/601 від 10.09.2015 року про проходження служби за мобілізацією з 06.09.2014 року по 10.09.2015 року; копія довідки № 2875 від 06.09.2015 року про безпосередню участь у бойових діях з 06.10.2014 року по 06.09.2015 року; копія посвідчення учасника бойових дій; копія трудової книжки; копія форми ОК-5; копія форми ОК-7.
12.10.2020 року управлінням обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу надано відповідь, оформлену листом №19972-20061/Ч-02/8-0400/20 від 12.10.2020 року, яким роз'яснено порядок призначення пенсії за вислугу років, визначений статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ.
В листі, зокрема, зазначено, що відповідно до п. «б» статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Також, повідомлено, що відповідно до Порядку передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522, з 01.01.2007 на Пенсійний фонд України покладені функції лише з призначення і виплати пенсії, а функції розрахунку вислуги років, визначення розміру грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення пенсій, належить до компетенції уповноваженого органу того міністерства або відомства, звідки військовослужбовця або особу рядового чи начальницького складу звільнено зі служби.
21.10.2020 року Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справи України надано відповідь, оформлену листом №Ч-18811/22 від 21.10.2020 року, яким повідомлено, що згідно з додатком 2 до пункту 12 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 р. за № 135/13402 (далі - Порядок), уповноважений структурний підрозділ МВС України оформляє Подання про призначення пенсії. В поданні зазначається вислуга років особи станом на дату звільнення зі служби.
В листі вказано, що серед надісланих документів відсутній розрахунок вислуги років для призначення пенсії згідно Закону, грошовий атестат та довідка про розмір грошового забезпечення за останні 24 місяці перед звільненням зі служби та інші необхідні завірені документи згідно Порядку.
На підставі зазначеного, надіслано документи ОСОБА_1 для доопрацювання їх з урахуванням вищезазначеного та повторного направлення до Департаменту.
26.10.2020 року Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Дніпропетровській області надано відповідь, оформлену листом №1/Ч-6896/Ч-6896/1/103/Лк-2020, в якій зазначено, що громадян ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 01.10.1992 року по 25.10.2005 року проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах рядового і начальницького складу ОВС. Наказом Управління МВС України в Дніпропетровській області від 24.10.2005 року №202 о/с, звільнений з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п. 64 (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України з 25.10.2005 року та на день звільнення зі служби ОСОБА_1 45-річного віку не досяг. Враховуючи викладене, Ліквідаційна комісія ГУ МВС України в Дніпропетровській області дійшла висновку, що підстави для призначення та нарахування пенсії за вислугу років відсутні.
Не погоджуючись з відмовами відповідачів , позивач звернувся до суду з цим позовом.
Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію та членів їх сімей визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 pоку N 2262-XII (далі Закон N 2262-XII).
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затв. постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 р. N 3-1, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 р. за N 135/13402 (далі Порядок №3-1), згідно п. 1 якого заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із зазначеним вище Законом, подаються цими особами до головних управлінь ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Згідно з п. 12 вказаного Порядку уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені п. 6 цього Порядку.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 537/1980/16-а звернула увагу, що саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу ПФУ або відмовити у такому поданні.
Умови призначення пенсії за вислугу років визначено статтею 12 Закону N 2262-XII, пунктом «б» частини 1 якої передбачалось, що право на пенсію за вислугу років мають: особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку, крім осіб, позбавлених військових або спеціальних звань, а також звільнених із служби у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, а ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні.
Законом України від 4 квітня 2006 року № 3591- IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців», який набрав чинності 29 квітня 2006 року, внесено зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема, змінено назву цього Закону, зміст і редакцію окремих статей та доповнено його новими статтями.
Так, статтю 12 викладено в іншій редакції, зокрема пункт «б» цієї статті передбачає, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Відповідно до ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини по їхньому пенсійному забезпеченню виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.
З наведеного вбачається, що незалежно від підстав та часу звільнення, правом на призначення пенсії за вислугу років користувалися перелічені в ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особи (військовослужбовці), які досягли на час звернення за призначенням пенсії 45-річного віку (до набрання чинності Законом України від 04 квітня 2006 року № 3591-IV) та мали загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним судом у постанові від 17 червня 2020 року у справі №554/2032/17.
Спірні відносини щодо призначення пенсії виникають з моменту звернення особи за призначенням пенсії. Згідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся з заявою про призначення пенсії по досягненні 45-річного віку а саме - 23.09.2020 року.
Станом на момент звернення позивача до територіального органу Пенсійного фонду України, чинною була редакція ст.12 закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до якої пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 12 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Станом на момент звільнення з органів внутрішніх справ - 25.10.2005 року позивач не досяг віку 45 років.
Як вбачається з матеріалів справи, на час досягнення позивачем 45 років діяла редакція пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням змін, внесених Законом України від 4 квітня 2006 року № 3591- IV.
За таких обставин, переконання позивача про те, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми п. «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції станом на момент його звільнення з органів внутрішніх справ, колегія суддів вважає помилковим.
Колегія суддів зазначає, що внесені Законом України № 3591-ІV від 04.04.2006 зміни до пункту «б» частини 1 статті 12 Закон № 2262-ХІІ не можуть розцінюватись як звуження досягнутих позивачем соціальних гарантій, оскільки на час його звільнення зі служби він не мав права на призначення пенсії з огляду на відсутність обов'язкових умов: не досяг 45 років.
В цьому сенсі відсутнє порушення права «правомірного очікування» та «легітимного сподівання», яке могло мати місце при введенні додаткових умов пенсійного забезпечення, порівняно з тими, які мали місце під час проходження служби та на час звільнення зі служби.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Порядок сплати сум несплачених страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Пенсійному фонду України за відповідні роки служби щодо осіб, які не набули (не набудуть) права на пенсію за вислугу років згідно з цим Законом, або осіб, звільнених з військової служби, які виявили бажання отримувати пенсію в порядку і на умовах, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі Порядок №3-1) заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 вересня 2018 року №760 затверджено Інструкцію про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з інших соціальних питань (далі- Інструкція №760).
Згідно пункту 3 розділу І Інструкції №760 уповноважені структурні підрозділи - визначені МВС, ЦОВВ та Національною гвардією України структурні підрозділи, на які покладено функції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів.
Відповідно до п.1 розділу ІІ Інструкції №760 уповноважені структурні підрозділи організують роботу з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до чинного законодавства.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що обчислення вислуги років для призначення пенсії, оформлення розрахунку вислуги років належить саме до компетенції структурного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог до Міністерства внутрішніх справ України.
З матеріалів справи вбачається, що Міністерство внутрішніх справ не відмовляло позивачу у розгляді його заяви щодо оформлення документів для призначення пенсії, а лише спрямувало його належному структурному підрозділу, а саме Державній установі «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», яка в свою чергу направила документи позивача на доопрацювання, і фактично відмовило позивачу у підготовці документів для призначення пенсії Головне управління Міністерства внутрішніх справи України в Дніпропетровській області у листі №1/Ч-6896/Ч-6896/1/103/Лк-2020 від 26.10.2020 року.
Разом з тим, ані до Головного управління Міністерства внутрішніх справи України в Дніпропетровській області, ані до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» позовних вимог ОСОБА_1 не заявлялось.
Заявлене скаржником клопотання про залучення співвідповідачів - Головне управління Міністерства внутрішніх справи України в Дніпропетровській області та Державну установу «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», задоволенню не підлягає, оскільки згідно до приписів ст. 48 КАС України, залучення співвідповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», колегія суддів вважає, що вона заявлена передчасно.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У свою чергу, захист прав, свобод та інтересів слід відрізняти від їх охорони. Охорона прав та інтересів має на меті запобігти їх порушенню. Охорона здійснюється шляхом встановлення відповідних норм права, правових стимулів, заборон тощо. Натомість, захист прав здійснюється виключно у разі їх порушення.
Таким чином, під час розгляду справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, а позивачу при зверненні до суду із позовом до суб'єкта владних повноважень в порядку адміністративного судочинства слід довести попереднє виникнення між сторонами у справі публічно-правових відносин та порушення своїх прав.
Відповідно до Порядку передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522, з 01.01.2007 на Пенсійний фонд України покладені функції лише з призначення і виплати пенсії, а функції розрахунку вислуги років, визначення розміру грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення пенсій, належить до компетенції уповноваженого органу того міністерства або відомства, звідки військовослужбовця або особу рядового чи начальницького складу було звільнено зі служби.
Таким чином, Головне управління не наділено повноваження визначати розмір грошового забезпечення та змінювати його, відповідальність за внесення тих чи інших складових грошового забезпечення до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії покладається на установу, якою видавалась довідка.
Документи для призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту «б» статті 12 Закону №2262, на адресу Головного управління станом на день надання оскаржуваної відповіді не надходили.
Що свідчить про обгрунтованість висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог до пенсійного органу.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, з огляду на що рішення суду не підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 р. у справі № 160/15855/20 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 р. у справі № 160/15855/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко