20 вересня 2021 року м. Дніпросправа № 160/7616/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
ознайомившись з матеріалами адміністративної справи та апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року по справі №160/7616/20 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Офіса Генерального прокурора Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2021 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання до суду: заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви.
Підставою залишення апеляційної скарги без руху стало те, що апеляційна скарга подана скаржником після закінчення строку апеляційного оскарження, встановленого статтею 295 КАС України.
Такі висновки судом зроблені з огляду на те, що повний текст оскаржуваного судового рішення складено 12.02.2021, в той час коли апеляційна скарга подана 13.07.2021, тобто зі значним пропуском строку на апеляційне оскарження.
При цьому, суд визнав неповажними підстави, наведені позивачем у клопотанні про поновлення пропущеного строку.
Так, обгрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, позивач, зокрема, посилався на перебування у період з 01.01.2021 по 12.07.2021 за межами постійного місця мешкання (за межами Дніпропетровської області) та відсутність можливості дістатися до останнього.
Перевіряючи такі доводи позивача, суд, серед іншого, звернув увагу на те, що позивач особисто 03.02.2021 брав участь у судовому засіданні у даній справі (місто Дніпро), у якому було оголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваного рішення суду.
На виконання вимог ухвали суду на адресу Третього апеляційного адміністративного суду засобами поштового зв'язку від ОСОБА_1 надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якому позивач вказує, що в апеляційній скарзі під час зазначення періоду його перебування за межами Дніпропетровської області - з 01.01.2021 по 12.07.2021 - ним допущено технічну помилку. Так, 01.03.2021 ОСОБА_1 прийнято на роботу заступником директора комунального підприємства Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної
інвентаризації», що розташоване у Київській області, та саме з чого часу позивач знаходився поза межами Дніпропетровської області. Також, позивач вказує, що повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції ним отримано під розписку 13.07.2021.
Суд зазначає, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Наведені позивачем аргументи не є підставою для поновлення строку, оскільки не підтверджують наявності об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному апеляційному оскарженню рішення суду першої інстанції у даній справі, а навпаки свідчать про пропуск позивачем строку із суб'єктивних причин.
В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, суд, в контекті зазначених скаржником обставин, зазначав, що сам по собі факт перебування позивача за межами постійного проживання не свідчить про неможливість своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою.
Суд звертав увагу скаржника на те, що право на апеляційне оскарження може бути реалізоване шляхом подання апеляційної скарги не лише особисто до суду, а і за допомогою засобів поштового зв'язку, або ж через сервіс «Електронний суд».
При цьому, суд бере до уваги, що перебіг процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі розпочався 13.02.2021 (наступний день після складання повного тексту) та останнім днем такого строку є 15.03.2021. Як зазначає позивач його призначено на посаду 01.03.2021.
Водночас скаржник не зазначає обставин щодо об'єктивної неможливості звернення до суду апеляційної інстанції зі скаргою в період з 13.02.2021 по 28.02.2021, хоча у даний період, як зазначає останній, він ще перебував у межах Дніпропетровської області.
Посилання скаржника на те, що повний текст оскаржуваного судового рішення ним отримано лише 13.07.2021, в контексті встановлених обставин, також не можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
По-перше, такі аргументи позивача щодо отримання копії оскаржуваного судового рішення саме 13.07.2021 під розписку жодним чином не підтверджені. В матеріалах справи такі докази також відсутні.
По-друге, у своєму рішенні у справі “Пономарьов проти України” від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Поруч з цим, слід зауважити, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від дій, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Компанія "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А." проти Іспанії1).
Жодних доказів вжиття скаржником заходів задля того щоб дізнатись про дату виготовлення повного тексту оскаржуваного рішення, можливість його отримання (як то заява про видачу копію рішення тощо) матеріали справи не містять. Не надано таких доказів і скаржником.
По-третє, на переконання суду апеляційної інстанції, при належному добросовісному відношенні скаржник не був позбавлений можливості ознайомитись з повним текстом оскаржуваного рішення суду першої інстанції після його оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 04.03.2021, враховуючи те, що позивач був присутній час проголошення судом скороченого судового рішення (03.02.2021), а отже був обізнаний про прийняте судове рішення.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини “Устименко проти України” (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
К контексті наведеного, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для визнання наведених позивачем підстав для поновлення строку апеляційного оскарження поважними, у зв'язку з чим заявлене ним клопотання не підлягає задоволенню.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З урахуванням викладеного, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року по справі №160/7616/20.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року по справі №160/7616/20.
Ухвала набирає законної сили з 20.09.2021 відповідно до ч.2 ст.325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст.329 КАС України.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк