20 вересня 2021 року м. Дніпросправа № 175/1333/20(2-а/175/26/20)
(суддя Бойко О.М., смт. Слобожанське)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою інспектора взводу №3 роти №1 батальйону №2 полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Пропшт Олександра Васильовича на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2021 року у справі № 175/1333/20(2-а/175/26/20) за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, інспектора взводу №3 роти №1 батальйону №2 полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Пропшт Олександра Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1 17 квітня 2020 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач-1), інспектора взводу №3 роти №1 батальйону №2 полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Пропшт Олександра Васильовича (далі - відповідач-2) в якому, просить визнати протиправною та скасувати постанову від 09.04.2020 року серії ДП18 №605839 про накладення адміністративного стягнення, винесену відповідачем-1 відносно позивача за ч.1 ст. 132-1 КУпАП і накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
Позов обґрунтовано тим, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, оскільки чинним законодавством передбачено встановлення інформаційної таблички оранжевого кольору, без уточнення його відтінка, при цьому на транспортному засобі позивача була наявна саме оранжева табличка. Зазначає про те, що з оскаржуваної постанови неможливо встановити зміст правопорушення за яке на позивача накладено адміністративне стягнення, оскільки у постанові не зазначено жодних конкретних ознак, які вказують на те, що таблиця і знак не відповідають вимогам законодавства.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2021 року позов задоволено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 132-1 КУпАП.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач-2 оскаржив його до апеляційного суду, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що відповідно до п. 5.3.2.1 ДОПНВ матеріал котрий використовується для виготовлення таблички оранжевого кольору повинен бути атмосферостійким та забезпечувати довговічність маркування, натомість таке маркування знаходиться у незадовільному стані, має вигорівший колір. Крім того, знак небезпеки не відповідає вимогам ДОПНВ, а саме знак небезпеки 2.2 «Невосспламеняющиеся, нетоксичные знаки» зовсім втратив свою контрастність через вигорання, сонці та той самий знак котрий розміщений на лівому боці транспортного засобу має тріщини та надломи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з постановою серії ДП18 №605839 від 09.04.2020 року винесеною відповідачем-2, 09.04.2020 року о 10:09 год. у Дніпропетровській області, криворізькому районі на трасі Н-11 позивач керуючи транспортним засобом VOLVO-FH42T, державний номерний знак НОМЕР_1 сумісно з напівпричепом перевозив небезпечний вантаж «кисень охолоджений рідкий» у кількості 22 тони з порушенням спеціальних правил, а саме таблиця оранжевого кольору та знаки небезпеки не відповідають вимогам ДОПНВ, (ДСТУ 3689-98), чим порушив п.п. 22.5, 22.6, 30.3 (д,е) ПДР України та п. 5.3.2.1 ДОПНВ та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.132-1 КУпАП (а.с.15).
Законність та обґрунтованість постанови серії ДП18 №605839 від 09.04.2020 року є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 132-1 КУпАП встановлено, що порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 22.6 ПДР України транспортні засоби, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, повинні рухатися з увімкненим ближнім світлом фар, задніми габаритними ліхтарями та встановленими у випадках, визначених спеціальними правилами, розпізнавальними знаками, передбаченими пунктом 30.3 цих Правил, а великовагові та великогабаритні транспортні засоби, сільськогосподарська техніка, ширина якої перевищує 2,6 м - також з увімкненим проблисковим маячком (проблисковими маячками) оранжевого кольору (змінено 11.11.2020).
В свою чергу підпунктом «д» пункту 30.3 ПДР України визначено поняття розпізнавального знаку «Інформаційна таблиця небезпечного вантажу» - «Табличка оранжевого кольору» - прямокутник оранжевого кольору із світлоповертальною поверхнею та каймою чорного кольору. Розміри знака, написи ідентифікаційних номерів небезпеки і небезпечного вантажу, якщо такі вимагаються, та його розміщення на транспортних засобах визначаються Європейською Угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів;
Підпунктом «е» пункту 30.3 ПДР України визначено поняття розпізнавального знаку «Знак небезпеки» - інформаційна таблиця у формі ромба, на якій зображено знак небезпеки. Зображення, розміри та розміщення таблиць на транспортних засобах визначаються Європейською Угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів.
02.03.2000 року Україна приєдналася до Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ) від 30.09.1957 року.
Пунктом 5.3.2.1.1 ДОПНВ передбачено: «Транспортные единицы, перевозящие опасные грузы, должны иметь две расположенные в вертикальной плоскости прямоугольные таблички оранжевого цвета, соответствующие положениям пункта 5.3.2.2.1. Одна из этих табличек должна крепиться спереди, а другая - сзади транспортной единицы, причем обе - перпендикулярно продольной оси транспортной единицы. Они должны быть хорошо видны».
З оскаржуваної постанови вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за ч.1 ст. 132-1 КУпАП.
Об'єктом адміністративного проступку відповідальність за який визначена ч.1 ст. 132-1 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах:
1) порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів;
2) порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Обидва склади - формальні.
Суб'єкт адміністративного проступку- спеціальний (водії транспортних засобів; посадові особи, відповідальні за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважені з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів; громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, відповідач-2 зазначає про невідповідність інформаційної таблиці та знаків небезпеки вимогам ДОПНВ, при цьому в оскаржуваній постанові не зазначає в чому полягає така невідповідність, що свідчить про не зазначення відповідачем-2 об'єктивної сторони правопорушення.
Не зазначення об'єктивної сторони правопорушення виключає в діях особи складу адміністративного правопорушення, як наслідок особу не може бути піддано відповідальності.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що саме по собі зазначення відповідачем норм права якими визначено поняття розпізнавального знаку не розкриває об'єктивну сторону правопорушення інкримінованого позивачу правопорушення, оскільки норма права передбачає правило поведінки, в той час як відповідач-2 в оскаржуваній постанові не зазначає які саме дії позивача її порушують.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейська Угода про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ) від 30.09.1957 року не містить пункту п. 5.3.2.1 про порушення якого зазначено в оскаржуваній постанові.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що предметом спору у цій справі є законність та обґрунтованість постанови серії ДП18 №605839 від 09.04.2020 року і суд переглядає правомірність цього рішення в межах зазначених у ньому підстав для його прийняття, а тому доводи апеляційної скарги про те, що інформаційна таблиця небезпечного вантажу мала вигорівший колір, а знак небезпеки втратив свою контрастність через вигорання на сонці і той самий знак котрий розміщений на лівому боці транспортного засобу мав тріщини та надломи не спростовують висновки суду щодо не зазначення відповідачем в оскаржуваній постанові складу адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 132-1 КупАП.
Враховуючи те, що оскаржувана постанова не містить опису складу правопорушення передбаченого ч.1 ст. 132-1 КУпАП за вчинення якого на позивача накладено адміністративне стягнення, суд апеляційної інстанції зробив висновок про її протиправність та як наслідок наявності підстав для її скасування.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу інспектора взводу №3 роти №1 батальйону №2 полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Пропшт Олександра Васильовича - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2021 року у справі №175/1333/20(2-а/175/26/20) - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 20 вересня 2021 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко