20 вересня 2021 р.Справа № 440/5029/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: П'янової Я.В. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2021, головуючий суддя І інстанції: Т.С. Канигіна, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 17.06.21 по справі № 440/5029/20
за позовом ОСОБА_1
до Бричківської сільської ради Полтавського району
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
07.06.2021 ОСОБА_1 ( далі - ОСОБА_1 , заявник) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про заміну відповідача та боржника у справі №440/5029/20.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну відповідача та боржника у справі №440/5029/20 відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з'ясування фактичних обставин справи просив скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити постанову, якою задовольнити заяву у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, можлива на будь-якій стадії адміністративно процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа. Посилався на правові позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 09.06.2021 у справі № 1718/2-а-1904/11, у постанові від 31.10.2019 у справі № 617/1926/12. Зауважив, що ані відсутність виконавчого листа. Ані відсутність виконавчого провадження не є законною підставою для відмови у задоволенні поданої заяви.
28.08.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження у справі № 440/5029/20.
28.08.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду закінчено підготовку та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Згідно з положеннями ч.1,3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено обставини, які не оспорено сторонами.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі №440/5029/20 адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Бричківської сільської ради Полтавського району Полтавської області (далі - Бричківська СР, відповідач), третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Скасовано рішення Бричківської СР від 07.02.2020 «Про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.05.2018 за позовом ОСОБА_1 ».
Зобов'язано Бричківську СР повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 02.03.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 у справі №440/5029/20 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі №440/5029/20 скасовано в частині зобов'язання Бричківської СР повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 02.03.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з урахуванням висновків суду.
У цій частині прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 до Бричківської СР про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Зобов'язано Бричківську СР надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, згідно клопотань від 02.03.2018, від 11.06.2018, від 22.07.2020, з урахуванням висновків суду.
У іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі №440/5029/20 залишено без змін.
Виконавчий лист у справі № 440/5029/20 видано не було.
07.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про заміну відповідача та боржника у справі №440/5029/20.
Відмовляючи у задоволенні вимог заяви суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для заміни відповідача та боржника у справі №440/5029/20 з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів видачі виконавчого листа чи відкриття виконавчого провадження у цій справі.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає.
Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Чинне процесуальне законодавство виокремлює процесуальне правонаступництво в порядку ст. 52 КАС України на будь-якій стадії судового процесу (що є однією із стадій судового провадження).
Аналіз вказаної норми процесуального закону дає підстави для висновку про те, що заміна сторони в адміністративній справі допускається до закінчення її розгляду судами відповідних інстанцій та набрання остаточним судовим рішенням у справі законної сили.
Питання заміни сторони виконавчого провадження на стадії виконання судового рішення окремо врегульовано ст. 379 КАС, якою, серед іншого, встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Насамперед, на стадії примусового виконання судового рішення, як завершальної стадії судового провадження, передумовою для заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником є звернення до суду, що розглянув справу, державного виконавця або заінтересованої особи в порядку, встановленому ст.379 КАС України.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404) під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1,2 ст. 15 Закону № 1404 сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Положення частини п'ятої статті 15 цього Закону передбачають, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
У контексті наведених положень Закону № 1404 колегія суддів зазначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження являє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 цього Закону.
При цьому, згідно ч. 4 ст. 379 КАС України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відтак для реалізації права заявника на виконання судового рішення, належним є звернення його із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Крім того, Верховним Судом у постанові від 31.10.2018 у справі №2-а-3494/11, у постановах від 07.03.2019 у справі № 617/7748/12 та від 31.10.2019 у справі № 617/1926/12 сформована та застосована правова позиція, згідно якої заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
Колегія суддів зазначає, що вказаний висновок у спірних правовідносинах необхідно розуміти таким чином, що заміна сторони виконавчого провадження не пов'язується із необхідністю примусового виконання рішення та допустима без наявності відкритого виконавчого провадження та до видачі виконавчого листа.
Вказаних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09.06.2021 у справі №1718/2-а-1904/11, які суд, з огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України, застосовує до спірних правовідносин.
Як встановлено судовим розглядом відповідачем у справі № 440/5029/20 - Бричківська СР з 01.04.2021 припинено свою діяльність як юридичної особи.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 721-р - територія, на яку поширювалась юрисдикція Бричківської СР, увійшла до складу Полтавської територіальної громади. Крім того, за рішенням Полтавської міської ради від 29.01.2021 № 24 «Про реорганізацію шляхом приєднання Абазівської сільської ради, Бричківської сільської ради, Валківської сільської ради Гожулівської сільської ради, Ковалівської сільської ради, Пальчиківської сільської ради, Семянівської сільської ради, Супрунівської сільської ради, Тахатаулівської сільської ради, Чорноглазівської сільської ради, Полтавського району Полтавської області до Полтавської міської ради» - Бричківську СР реорганізовано шляхом приєднання до Полтавської міської ради ( код ЄДРПОУ 24388285).
З огляду на викладені вище правові норми та враховуючи те, що відповідач у справі № 440/5029/20 - Бричківська СР припинила свою діяльність і як юридична особа, і як орган місцевого самоврядування, суд апеляційної інстанції вважає за можливе застосувати до спірних відносин положення статті 52 КАС України, яка передбачає можливість заміни сторони на будь-якій стадії судового процесу та , як наслідок, визнає помилковим висновок суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для заміни відповідача та боржника у справі №440/5029/20 з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів видачі виконавчого листа чи відкриття виконавчого провадження.
Доводи апелянта про те, що заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, можлива на будь-якій стадії адміністративно процесу, зокрема, і до видання виконавчого листа колегія суддів визнає слушними та такими, що спростовують помилковість висновків суду першої інстанції з підстав, наведених вище.
При цьому, судова колегія також враховує правову позицію, викладену ЄСПЛ у справі «Беллет проти Франції» («Bellet v. France»), відповідно до якої, стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року).
В контексті наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про відсутність
підстав для задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну відповідача та боржника у справі №440/5029/20
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим
За приписами ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином, за результатом апеляційного розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, які в свою чергу призвели до неправильного вирішення питання, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 - скасуванню, а заява ОСОБА_1 про заміну відповідача та боржника у справі № 440/5029/20 поверненню до суду першої інстанції для її розгляду по суті у встановленому КАС України порядку.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року по справі № 440/5029/20 скасувати.
Адміністративну справу № 440/5029/20 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про заміну відповідача та боржника у справі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді Я.В. П'янова В.Б. Русанова
Повний текст постанови складено 21.09.2021