Єдиний унікальний номер справи : 766/6058/21
Номер провадження : 11-кп/819/933/21 Головуючий в І інстанції : ОСОБА_1
Категорія : заміна невідбутої частини покарання більш м'яким Доповідач: ОСОБА_2
2021 року вересня місяця 21 дня колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду в складі:
Головуючого судді : ОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
Секретар судового засідання: ОСОБА_5
З участю прокурора: ОСОБА_6
Захисника: ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в залі Херсонського апеляційного суду матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 29 липня 2021 року стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким,
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 29 липня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великі Копані, Цюрупинського району, Херсонської області, українця, громадянина України, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що відомості відносно засудженого ОСОБА_8 не є достатніми для висновку про успішність процесу його виправлення та подальшому продовження виправлення за умови застосування до нього більш м'якого виду покарання.
В апеляційній скарзі захисник вважає ухвалу суду незаконною, постановленою із порушенням норм матеріального права та такою, яка підлягає скасуванню.
В апеляційній скарзі посилається на те, що, відповідно до характеристики, ОСОБА_8 характеризується позитивно, не конфліктний, з персоналом установи тактовний, по відношенню до себе самокритичний та дисциплінований, виконує роботи з благоустрою відділення та установи, приймає участь у громадському житті відділення, має 10 стягнень, які погашені у встановленому законом порядку, та 21 заохочення, з 2013 року працевлаштований, відбув більш ніж 2/3 строку покарання,01.07.2020 року був переведений до дільниці соціальної реабілітації. Вважає, що ОСОБА_8 своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення. Просить ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 29 липня 2021 року скасувати та задовольнити клопотання ОСОБА_8 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника про підтримку апеляційної скарги, прокурора, який просив ухвалу суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Відповідно до ст.82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким - того, що засуджений став на шлях виправлення.
В статті 6 Кримінально-виконавчого Кодексу України зазначено, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_8 раніше був судимий 23.10.2006 року Цюрупинським районним судом Херсонської області за ч.1 ст.152, ч.1 ст.153, ст.70 КК України на 4 роки позбавлення волі та звільнений з місць позбавлення волі 11.02.2009 року на підставі ЗУ «Про амністію».
По теперішній справі ОСОБА_8 відбуває покарання за вироком Апеляційного суду Херсонської області від 15.12.2010 року, яким його засуджено за п.10 ч.2 ст.115, ч.4 ст.152, ч.3 ст.153, ч.1 ст.122, ч.2 ст.185, ст.70 КК України на 15 років позбавлення волі. Ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 29.01.2016 року зараховано ОСОБА_8 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 25.08.2009 по 07.02.2012 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, початок строку відбування покарання - 25.08.2009 року, кінець строку - 13.03.2022 року.
В місцях позбавлення волі ОСОБА_8 знаходиться з 31.08.2009 року. Під час перебування в СІЗО м. Херсона та м. Києва 8 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності та отримав 2 заохочення.
З 06.04.2012 року ОСОБА_8 відбуває покарання в ДУ «Північна виправна колонія (№90)». За період відбування покарання ОСОБА_8 зарекомендував себе позитивно, ввічливий, тактовний, за характером врівноважений та не схильний до створення конфліктних ситуацій, працевлаштований робітником на контрагентських об'єктах, 2 рази притягувався до дисциплінарної відповідальності, які погашені в установленому законом порядку, отримав 19 заохочень, три з яких скасовано прокуратурою. Тричі відносно ОСОБА_8 застосовувалась заохочувальна норма у виді переведення до дільниці соціальної реабілітації, дві з яких були скасовані вказівкою прокуратури, а 01.07.2020 року засудженого було переведено до дільниці соціальної реабілітації. Свою вину у скоєному злочині визнає, в проступку розкаюється, згідно вироку суду має позов у сумі 135098,27 грн., але постанови про відкриття виконавчого провадження до установи не надходили.
Проте, враховуючи дані про особу засудженого в цілому за весь час відбування покарання, а також те, що ОСОБА_8 раніше притягувався до кримінальної відповідальності і відносно нього вже застосовувався інститут звільнення, зокрема ЗУ «Про амністію», однак це не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві, оскільки він після звільнення, впродовж незначного проміжку часу, продовжив злочинну діяльність, що свідчить про його схильність до вчинення злочинів та небажання стати на шлях виправлення, та знову вчинив кримінальні правопорушення, більшість з яких є особливо тяжкими, проти життя люди і статевої свободи та статевої недоторканності особи.
Проаналізувавши дані про поведінку засудженого за весь час відбування покарання, а також дані, що характеризують особу засудженого в цілому, а також на які посилається в скарзі захисник, колегія суддів вважає, що сумлінна поведінка засудженого протягом строку відбування покарання була його обов'язком, а відтак не можна дійти висновку, що процес виправлення засудженого досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим покарання у виді позбавлення волі перестає бути доцільним і до нього може бути застосовано пільгу у виді заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.
Зважаючи на те, що висновок про наявність підстав для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким має ґрунтуватись не лише на оцінці відомостей, що характеризують особу засудженого за час відбування покарання, а і на підставі відомостей про попередні судимості та тяжкість вчинених особою злочинів, колегія суддів вважає, що засуджений ОСОБА_8 не став на шлях виправлення.
Щодо посилання в апеляційній скарзі захисника на те, що ОСОБА_8 відбув 2/3 частини призначеного строку покарання, то факт відбуття певної частини строку призначеного покарання є лише передумовою, а не безумовною (визначальною) підставою для заміни засудженому невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким.
Відбуття певної частини призначеного покарання, наявність позитивної характеристики та заохочень у засудженого самі по собі не можуть бути визнані безумовною підставою для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, зважаючи на те, що попереднє застосування інституту звільнення не сприяло виправленню ОСОБА_8 та припиненню ним злочинної діяльності.
Оцінюючи вказані відомості про особу засудженого в цілому та ставлення його до праці за час відбування покарання у сукупності, наявність заохочень, а також стягнень, які на даний час погашені у встановленому законом порядку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для заміни ОСОБА_8 невідбутої частини покарання більш м'яким.
З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що суд повно та всебічно дослідив усі данні про особу засудженого та правильно дійшов висновку про відсутність підстав для заміни покарання ОСОБА_8 на більш м'яке, з яким погоджується і колегія суддів.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали безумовною підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 29 липня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_2 (підпис) ОСОБА_3 (підпис) ОСОБА_4 (підпис)