21 вересня 2021 року
м.Суми
Справа №588/808/21
Номер провадження 22-ц/816/1444/21
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - ОСОБА_3 ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 21 липня 2021 року у складі судді Огієнка О.О., ухвалене у місті Тростянець, повний текст якого складено 21 липня 2021 року,
21травня 2021 року представник позивачки адвокат Діброва К.Ю. звернувся до суду з указаним позовом до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.
Свої вимоги мотивував тим, що рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 14 лютого 2012 року на користь позивачки було стягнуто аліменти з відповідача на утримання дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 виповнилося 18 років і відповідач перестав сплачувати аліменти на її утримання.
ОСОБА_3 зареєстрована разом з позивачкою та перебуває на її утриманні. На даний час ОСОБА_3 навчається на першому курсі Сумського національного аграрного університету по спеціальності «Маркетинг». Термін навчання з 15 вересня 2020 року по 30 червня 2024 року.
Позивачка працює та сплачує кошти за навчання та за проживання у гуртожитку ОСОБА_3 , однак коштів позивачки не вистачає для забезпечення нормального рівня навчання та проживання дочки.
Відповідач не бажає сплачувати будь-які кошти на навчання дочки, хоча має нормальний стан здоров'я, водійське посвідчення, користується автомобілем, отримує кошти, як орендну плату за земельний пай, працює заправником на автомобільній заправці.
Посилаючись на указані обставини, представник позивачки просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період продовження нею навчання до досягнення 23 років, у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно.
Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 21 липня 2021 року позов представника ОСОБА_4 поданого в інтересах ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період продовження нею навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23 років, у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 21 травня 2021 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 908 грн у дохід держави.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову та стягнення з нього на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період продовження нею навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23 років, у твердій грошовій сумі в розмірі 900 грн, щомісячно, починаючи стягнення з 21 травня 2021 року.
Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що суд при визначенні розміру аліментів не врахував вимоги ЗУ «Про виконавче провадження» та СК України, оскільки сукупний розмір аліментів стягнутий з нього на користь позивачки на утримання сина і дочки перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, що є значним фінансовим тягарем для його родини, так як на даний час він перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною і не має змоги працювати, а аліменти сплачуються з заробітної плати його дружини.
Зазначає увагу на те, що суд не вірно визначив розмір його доходу від здачі в оренду земельної частки (паю), при цьому вказує, що він у 2019 році кошти за оренду паю отримав на перед за три роки, коли вимоги про стягнення аліментів на період навчання не існувало, а тому ці кошти не можуть вважатися його доходом в 2021 та 2022 роках.
Наполягає ОСОБА_2 і на тому, що суд при встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини не врахував всі джерела, що утворюють її дохід, зокрема - наявність у батька можливості надавати таку допомогу, його матеріальне становище та матеріальне становище позивача, як отримувача аліментів.
З огляду на такі обставини, ОСОБА_2 вважає, що розмір аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 на період продовження нею навчання має бути визначений у твердій грошовій сумі в розмірі 900 грн, що становить 1/13 частину від усіх видів його заробітку (доходу).
Відзиви на апеляційну скаргу від відповідача та третьої особи до апеляційного суду не надходили.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду відповідає не повністю, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України є підставою для зміни судового рішення.
Як встановив суд першої інстанції позивачка та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 14 лютого 2012 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 400 грн на кожну дитину щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.
З довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 07 травня 2021 року № 10256758 виданої адміністратором Центру надання адміністративних послуг Тростянецької міської ради Сумської області ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_3 значиться зареєстрованою разом із позивачкою за адресою по АДРЕСА_1 .
З довідки № 46 від 16 березня 2021 року виданої Сумським національним аграрним університетом вбачається, що ОСОБА_3 навчається на першому курсі, спеціальності «Маркетинг», факультету економіки і менеджменту, денної форми навчання Сумського національного аграрного університету, IV рівня акредитації. Зарахована на освітній рівень «Бакалавр» згідно до наказу № 1866-н від 11 вересня 2020 року за умовами комерційного фінансування. Термін навчання з 15 вересня 2020 року по 30 червня 2024 року.
З договору № 154 про підготовку фахівців з вищої освіти вбачається, що 25 серпня 2020 року між Сумським національним аграрним університетом та ОСОБА_3 було укладено договір відповідно до умов якого Сумський національний аграрний університет зобов'язався зарахувати ОСОБА_3 на факультет економіки і менеджменту, за спеціальністю «Маркетинг». Розмір плати за весь строк навчання становить 68300 грн.
Відповідно до квитанцій, які містяться в матеріалах справи, оплату послуг за навчання ОСОБА_3 у Сумському національному аграрному університеті та за проживання останньої у гуртожитку здійснює позивачка.
Також судом встановлено, що починаючи з 20 вересня 2014 року відповідач ОСОБА_2 перебуває у шлюбі з ОСОБА_7 і за час цього шлюбу у них народився син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до довідки виданої ТОВ «ДІЄС-С» від 22 червня 2021 року №128 відповідач ОСОБА_2 з 14 вересня 2018 року працював на посаді молодшого оператора заправних станцій АЗС № 16 ТОВ «ДІЄС-С», та перебував у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років з 05 вересня 2019 року по 09 червня 2021 року.
З довідки виданої ТОВ «ДЕКТУМ-С» № 16 від 16 червня 2021 року вбачається, що відповідач з 10 червня 2021 року працює на посаді молодшого оператора заправних станцій АЗС № 16 ТОВ «ДЕКТУМ-С», однак з 10 червня 2021 року перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років.
Відповідно до довідки виданої Краснопільським РВ ДВС Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на виконанні у відділі знаходиться виконавчий лист № 2/86 від 14 лютого 2012 року виданий Тростянецьким районним судом Сумської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей, дочки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 400 грн, щомісяця на кожну житину. З вересня 2018 року по 22 лютого 2021 аліменти боржнику нараховувалися на двох дітей у розмір 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, а з 22 лютого 2021 року по теперішній час аліменти нараховуються у розмірі 50% прожиткового мінімуму на утримання сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На утримання дочки аліменти не нараховуються у зв'язку з досягненням повноліття. Аліменти боржник сплачує щомісячно, так у травні 2021 року боржником сплачено 1206 грн.
З довідки про доходи виданої ТОВ «АГРОФІРМА «СЕМЕРЕНЬКИ» від 14 січня 2020 року № 11 вбачається, що ОСОБА_2 здає вказаному товариству в оренду земельний пай і орендна плата за поточний рік складає 19095,86 грн. За період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року загальна сума його доходу становить 30341,16 грн, зокрема: усього нараховано 37001,44 грн, вирахувано податок з доходів у розмірі 6660,28 грн. Відомостей про сплачені ОСОБА_2 аліменти із доходу отриманого від здачі в оренду майна зазначена довідка не містить.
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що дочка відповідача є повнолітньою та продовжує навчання на денній формі навчання. Навчання на денній формі позбавляє її можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, у зв'язку з чим вона потребує матеріальної допомоги.
Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно із статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
З огляду на викладене, враховуючи рівність обов'язку батьків, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач, як батько, зобов'язаний утримувати повнолітню дочку - ОСОБА_3 , яка продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги.
У той же час, суд першої інстанції визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, у порушення ст. ст. 185, 200 СК України належним чином не врахував матеріальне становище відповідача та можливість надання такого утримання ОСОБА_2 .
Як уже зазначалося та встановлено судом ОСОБА_2 на даний час не працює, так як перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років та отримує дохід лише від здачі в оренду земельної частки (паю).
Доводи апеляційної скарги з приводу помилковості висновків суду щодо розміру доходу ОСОБА_2 від здачі в оренду земельної частки (паю) та, що кошти за оренду паю 2019 року ним було взято наперед за три роки, не доводять відсутності у нього постійного доходу та можливості утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчання та у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги. Крім того, колегія суддів враховує й той факт, що в апеляційній скарзі ОСОБА_2 визнає обов'язок утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання та ставить питання лише щодо зменшення розміру аліментів визначених судом.
Визначаючи розмір аліментів, колегія суддів у відповідності до ст. ст. 185, 200 СК України виходячи з матеріального становища та можливостей відповідача утримувати його повнолітню дочку, яка продовжує навчання, враховуючи й обов'язок позивачки брати участь в утриманні дочки, вважає необхідним зменшити розмір аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 до 1/10 частини від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно.
На думку колегії суддів, вказаний розмір аліментів на період навчання дочки сторін, відповідає принципам розумності і є співмірним з матеріальними можливостями відповідача утримувати його повнолітню дочку, яка продовжує навчання.
При цьому, колегія суддів виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України), не може взяти до уваги доводи апеляційної скарги відповідача щодо необхідності визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, оскільки обрання способу захисту цивільних прав та формулювання позовних вимог є прерогативою позивача.
Отже,позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання підлягають задоволенню частково, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставою для зміни судового рішення.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а оскільки позов задоволено на 59,88%, то за подачу позову з відповідача ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню 543,71 грн.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні апеляційної скарги на 59,88%, у порядку визначеному КМУ, за рахунок держави необхідно компенсувати на користь ОСОБА_2 815,57 грн, у відшкодування фактично понесених відповідачем судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 367 - 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 21 липня 2021 року в даній справі змінити у частині визначення розміру аліментів стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період продовження нею навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23 років та в частині розподілу судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період продовження нею навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23 років, у розмірі 1/10 частини від усіх видів заробітку (доходу)ОСОБА_2 , щомісячно, починаючи стягнення з 21 травня 2021 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 543,71 грн за розгляд справи в суді першої інстанції.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Компенсувати ОСОБА_2 за рахунок держави в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України 815,57 грн судового збору сплаченого за апеляційний перегляд справи.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - В.І. Криворотенко
Судді : О.Ю. Кононенко
О.І. Собина