21.09.21
22-ц/812/1932/21
Справа №2-12-254/10
Провадження №22-ц/812/1932/21
21 вересня 2021 року місто Миколаїв
Суддя Миколаївського апеляційного суду Ямкова О. О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду міста Миколаєва від 14 листопада 2019 року, подану від його імені адвокатом Куценком Ю. О. про заміну сторони виконавчого провадження по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 14 листопада 2019 року заяву Державної іпотечної установи задоволено, постановлено про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні №2-12-254/10 з ПАТ «Банк «Фінанси т кредит» на Державну іпотечну установу.
Не погодившись з таким судовим рішенням відповідач ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, подавши 8 вересня 2021 року апеляційну скаргу через місцевий суд, клопотав про поновлення пропущеного процесуального строку, посилаючись на ті обставини, що копію оскаржуваної ухвали отримав лише 25 серпня 2021 року.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до частини 3 статті 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Так, оскаржуване судове рішення було ухвалено 14 листопада 2019 року. Апеляційну скаргу подано до суду 8 вересня 2021 року, тобто з пропуском встановленого процесуального строку, що становить майже 2 роки.
Вирішуючи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства.
На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод (далі (Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Порушення пунктом 1 статті 6 Конвенції констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України», заява №32053/13.
Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пункті 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього права можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії», заява №52854/99 п. 46 рішення).
Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (рішення у справі «Пономарьов проти України», заява №3236/03, п. 42 рішення).
Право на поновлення строку, в тому числі й на апеляційне оскарження, спрямоване на забезпечення реалізації права на «доступ до суду», запроваджене статтею 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод. Проте це право не може бути необмеженим, оскільки в іншому випадку порушується принцип юридичної визначеності та сталості судових рішень.
В змісті апеляційної скарги, клопочучи про поновлення пропущеного процесуального строку, ОСОБА_1 вказуючи на поважні на його думку причини для поновлення пропущеного процесуального строку зазначав, що відразу після відкриття виконавчого провадження виконавчий лист повернуто, а виконавче провадження закрито у зв'язку з укладенням договору про реструктуризацію у 2013 році.
При цьому вказував, що виконавче провадження відкрито у грудні 2014 року, що саме по собі суперечить одне одному.
Відповідно до доданої до матеріалів апеляційної скарги копії ордеру на надання правничої допомоги, вбачається, що його видано на підставі договору про надання правової допомоги №1039501 від 1 липня 2021 року.
Між тим, як вказує сам апелянт, з заявою про видачу оскаржуваної ухвали суду, на підставі якої було замінено сторону виконавчого провадження, його представник звернувся лише 25 серпня 2021 року, тобто за спливом майже 2-х місяців після укладення договору.
У рішенні від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ указав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).
За такого вирішення клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку є передчасним.
Крім того, з доданої до апеляційної скарги копії виданого ордеру, вбачається, що ордер має певні недоліки, а саме його видано для представництва у судах всіх інстанцій, правоохоронних органах та організаціях всіх форм власності в тому числі органах ДВС.
З згідно із частиною 4 статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Таким чином, судові органи чітко відокремлені від інших органів державної влади.
Згідно з підпунктом 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності.
Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
Зазначене узгоджується з висновками ВП ВС, які зроблені в постанові від 5 червня 2019 року під час розгляду справи 9901/847/18.
За такого особі що звертається з апеляційною скаргою слід вказати інші поважні причини пропуску процесуального строку, в тому числі від дня, коли особа, що звертається з апеляційною скаргою або її представник, довідались про заміну сторони виконавчого провадження та надати належні та допустимі докази на їх підтвердження, а також належним чином оформлені докази наявності повноважень адвоката із зазначенням назви конкретного суду, в якому здійснюється представництво інтересів ОСОБА_1 та копію (або витяг) договору про надання правової допомоги.
Також з наданих суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги на ухвалу Центрального районного суду від 14 листопада 2019 року копій матеріалів справи слідує, що вони не мають усіх необхідних документів, в тому числі в них відсутні відомості щодо підтвердження надіслання ОСОБА_1 судових викликів та повідомлень, а також щодо направлення та видачі копії оскаржуваної ухвали.
Окрім цього, направляючи копії матеріалів необхідних для розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції районний суд долучив до них копію оскарженої ухвали від 14 листопада 2019 року.
Між тим, відповідно до п. 28 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, ухвала про заміну сторони у виконавчому провадженні. Отже, законом не передбачено перегляд апеляційним судом копії процесуального документа суду першої інстанції.
Більш того, відповідно до абзацу 2 пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, у разі подання апеляційної скарги на ухвалу про забезпечення позову, до апеляційного суду передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги, які повинні містити копії позовної заяви й заяви про забезпечення позову, оригінал оскарженої ухвали, законність та обґрунтованість якої буде перевірятися, а також копії документів про звернення її до виконання.
За такого, суддя вважає за необхідне витребувати з Центрального районного суду міста Миколаєва оригінал ухвали від 14 листопада 2019 року, яку постановлено за результатами розгляду заяви Державної іпотечної установи про заміну сторони виконавчого провадження.
На підставі викладеного відповідно до положень ст. 357 ЦПК України до апеляційних скарг, які подані після закінчення строків, установлених ст. 354 ЦПК України, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суддя, -
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду міста Миколаєва від 14 листопада 2019 року - залишити без руху
Надати особі, яка подала апеляційну скаргу, строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання нею копії даної ухвали для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків, а саме:
-вказати інші поважні причини пропуску процесуального строку, в тому числі від дня, коли особа, що звертається з апеляційною скаргою або її представник, довідались про заміну сторони виконавчого провадження та надати належні та допустимі докази на їх підтвердження, а також належним чином оформлені докази наявності повноважень адвоката із зазначенням назви конкретного суду, в якому здійснюється представництво інтересів ОСОБА_1 та копію (або витяг) договору про надання правової допомоги.
У випадку невиконання вимог цієї ухвали у зазначений суддею строк, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою буде відмовлено.
2.Зобов'язати Центральний районний суд міста Миколаєва надати:
-відомості щодо підтвердження надіслання ОСОБА_1 судових викликів та повідомлень, а також щодо направлення та видачі йому або його представнику копії оскаржуваної ухвали;
-оригінал ухвали Центрального районного суду від 14 листопада 2019 року.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду О.О. Ямкова