Справа № 2-5681/09
Провадження № 22-ц/801/1488/2021
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Овсюк Є.М.
Доповідач:Оніщук В. В.
16 вересня 2021 рокуСправа № 2-5681/09м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача: Оніщука В.В.,
суддів: Медвецького С.К., Рибчинського В.П.,
з участю секретаря судового засідання: Очеретної М.Ю.,
учасники справи:
позивач: Кредитна спілка «Альянс Україна»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №2 заяву ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Ковальчуком Євгеном Миколайовичем про постановлення додаткового рішення в цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Альянс Україна» до ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору кредиту та стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
В провадженні Вінницького апеляційного суду перебувала справа за позовом Кредитної спілки «Альянс Україна» до ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору кредиту та стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 02 листопада 2009 року.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 27 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Заочне рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 02 листопада 2009 року в частині стягнення пені та судових витрат змінено та викладено резолютивну частину рішення в частині стягнення пені та судових витрат у наступній редакції.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Альянс Україна» пеню в розмірі 140 000 грн та 1 200,20 грн судових витрат по оплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Стягнуто із Кредитної спілки «Альянс Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 749,70 грн.
01 вересня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ковальчук Євген Миколайович подав заяву про постановлення додаткового рішення.
Вказана заява мотивована тим, що при постановленні рішення Вінницьким апеляційним судом не було розглянуто питання про стягнення судових витрат, а відтак заявник просить постановити додаткове рішення у справі №2-5681/09, яким стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн, а також судові витрати на оплату судового збору.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Ковальчук Є.М. підтримав подану ним заяву про постановлення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат.
Представник КС «Альянс Україна» у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням з відміткою про вручення поштового відправлення, причин неявки не повідомив, а тому його неявка не перешкоджає розгляду заяви про постановлення додаткового рішення.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про постановлення додаткового судового рішення підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Положеннями статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вирішуючи питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу необхідно виходити із положень статті 137 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, заява представника ОСОБА_1 - адвоката Ковальчука Євгена Миколайовича про постановлення додаткового рішення подана у визначений законом строк.
Із положень статтей 137, 141 ЦПК України вбачається, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги, рахунки тощо.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права
Суд апеляційної інстанції враховує критерії, які застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Надання доказів про факт та розмір витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Представником відповідача Сологуба О.П. на підтвердження понесених витрат було надано договір, укладений між останнім та адвокатом Ковальчуком Є.М. про надання правової допомоги №7-ф від 30 грудня 2020 року, предметом якого є надання адвокатом правової допомоги клієнту (а.с. 161), відповідно до п. 3 умов якого сторони домовились, що розмір гонорару, порядок його обчислення і внесення визначається виставленими рахунками та/або додатками до даного Договору.
Також представником відповідача надано акт приймання виконаних робіт до договору про надання правової допомоги №7-ф від 30 грудня 2020 року (а.с. 161 - на звороті), рахунок на оплату до договору про надання правової допомоги №7-ф від 30 грудня 2020 року (а.с. 162) та платіжне доручення №71114334 від 01.09.2021 на суму 10 000 грн (а.с. 162 - на звороті).
Згідно з частиною п'ятою статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137 ЦПК України).
Таким чином, зменшення судових витрат судом можливо лише за клопотанням іншої сторони.
Клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених відповідачем ОСОБА_1 , позивачем не заявлялось.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на викладене вище та приймаючи до уваги те, що стягнення з позивача витрат у заявленій сумі буде суперечити принципу розподілу таких витрат, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, дійшов висновку про необхідність стягнення з позивача на користь відповідача 2 940 грн витрат на професійну правничу допомогу. Решту витрат слід залишити за відповідачем.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат слід врахувати, що судом задоволено позовні вимоги лише на суму 373 009,80 грн, що становить 70,6 % від ціни позову, а відтак відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням принципу пропорційності, з Кредитної спілки «Альянс Україна» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 940 грн, про що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України необхідно постановити додаткове судове рішення.
Що стосується вимоги заявника про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги, то вказана вимога була розглянута судом апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги.
Керуючись ст. 270, 381-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Ковальчуком Євгеном Миколайовичем про постановлення додаткового судового рішення у справі задовольнити частково.
Стягнути з Кредитної спілки «Альянс Україна» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 2 940 грн.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий: В. В. Оніщук
Судді: С. К. Медвецький
В. П. Рибчинський