Справа № 750/6647/21
Провадження № 2-о/750/137/21
21 вересня 2021 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
судді Карапута Л.В.
секретаря Гур'євої І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи - ОСОБА_2 , приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Борисова Тетяна Анатоліївна, Чернігівська міська рада,
18.06.2021 заявник звернулася до суду з заявою та просила встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 спільно проживала на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 разом з донькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Представник заявника подала заяву про розгляд справи без її участі, заяву підтримує.
Представник заінтересованої особи - Чернігівської міської ради подала заяву про розгляд справи без її участі, поклалася на розсуд суду.
Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Борисова Тетяна Анатоліївна подала заяву про розгляд справи без її участі.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщався в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.
Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд знаходить підстави для задоволення заяви.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла донька заявниці, ОСОБА_3 (а.с. 6). Після її смерті відкрилась спадщина.
До спадкового майна померлої належить 1/3 частка квартири АДРЕСА_2 , згідно свідоцтва про право власності на житло від 17.12.1997 року (а.с.15).
Заявниці на праві власності належить 1/3 частка квартири АДРЕСА_2 , відповідно до зазначеного свідоцтва на приватизацію житла. Інша 1/3 частка належить чоловіку заявниці, ОСОБА_2 , який є батьком ОСОБА_3 ..
Заявниця звернулась до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округа Борисової Т.А. з метою оформлення спадщини після смерті доньки, однак нотаріусом в усній формі було відмовлено у відкритті спадкової справи, оскільки заявниці було рекомендовано для змоги отримання спадщини, звернутися до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
За життя ОСОБА_3 (дівоче призвіще ОСОБА_4 ) була зареєстрована в АДРЕСА_3 , про що свідчить довідка № 525 від 02.06.2021 року (а.с.12).
Фактично ОСОБА_3 жодного дня не проживала за адресою своєї реєстрації, про що складено відповідний акт 08.06.2021 в селі Киянка Чернігівського району та області та завірений депутатом Філоненко Д.Ю.(а.с. 13).
До 13.12.2007 року ОСОБА_3 була зареєстрована по АДРЕСА_1 , про що свідчить довідка від 04.06.2021 року та була знята з реєстрації та прописана в АДРЕСА_3 , з метою менше сплачувати за комунальні послуги.
Факт постійного проживання доньки заявниці за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується актом від 16.06.2021 року, який складено заявницею та підписаний сусідами.
ОСОБА_3 за життя була інвалідом третьої групи, ще підтверджується довідкою МСЄК за № 071770 та посвідченням, яке видане управлінням соціального захисту за № 243606. В зв'язку зі станом здоров'я ОСОБА_3 фактично постійно знаходилась дома за адресою свого фактичного постійного проживання та всі побутові справи за неї вирішувала заявниця , про що свідчить довіреність, яка складена та посвідчена 24.01.2018 року приватним нотаріусом Борисовою Т.А. в зв'язку з хворобою ОСОБА_3 на виїзді за місцем проживання довірителя, а саме в квартирі АДРЕСА_4 .
Згідно ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» діями, що свідчать про прийняття спадщини, є фактичний вступ заявника в управління чи володіння спадковим майном у межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини.
Метою заявника при зверненні до суду є встановлення факту його постійного проживання, як спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до п. 211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністра Юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року - доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
У своїй ухвалі № 505/2085/14-ц від 14.09.2016 року ОСОБА_6 спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку - «якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. З наведених підстав колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. З ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.»
Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України № 6-7165св09 від 03 листопада 2010 року, рішенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11 листопада 2015 року, ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св15 від 21 жовтня 2015 року.
Суд дійшов висновку, що відповідно до ст.ст. 76-81 ЦПК України наданими заявником доказами вона довела факт, який має для неї юридичне значення, а тому вимоги підлягають задоволенню, оскільки суперечностей судом не встановлено.
Керуючись ст.ст. 4,5,7,12, 263-265, 293,294, 319 ЦПК України, суд
заяву задовольнити.
З метою забезпечення ОСОБА_1 можливості реалізації права на спадщину ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 спільно проживала на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 разом з донькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.В. Карапута