ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
21 вересня 2021 року м. Київ № 640/33250/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянув в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить:
- визнати протиправним дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідки № 21-1214зп від 12.06.2020 року Офісу Генерального прокурора;
- зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві на підставі статті 501 Закону № 1789-ХІІ та Рішень Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 і від 26.03.2020 № 6-р/2020 здійснити, починаючи з 27.03.2020, перерахунок та виплату ОСОБА_1 , пенсії в розмірах та відсотках відповідно до статті 501 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) без обмеження максимально граничного розміру у розмірі 90 % від місячної зарплати (грошового забезпечення) ОСОБА_1 , з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 26.03.2020 за відповідною (прирівняною) посадою начальника відділу, яка становить всього 82 756,10 грн, зазначеної у довідці № 21-1214зп від 12.06.2020 Офісу Генерального прокурора.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2021 відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.
Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір на підставі наявних доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,
ОСОБА_1 є пенсіонером органів прокуратури, перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Пенсію позивачу призначено з 05.09.2001 за вислугу років в розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати з якої сплачено страхові внески.
На підставі рішень Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7(ІІ)/2019, від 26.03.2020 №6-р/2020 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до довідки Офісу Генерального прокурора від 12.06.2020 №21-1214зп, яка також складена на підставі зазначених рішень КСУ.
Листом від 23.12.2020 №29269-30268/Т-02/8-2600/20 позивача повідомлено про те, що згідно поданої ним заяви від 28.09.2020 був проведений перерахунок пенсії з 01.04.2020 на підставі довідки про заробітну плату №21-1214 від 12.06.2020.
Проте, передумовою виникнення даного юридичного спору стало те, що за змістом вказаного листа ГУ ПФУ перерахунок пенсії проведено виходячи з 60% заробітної плати та з обмеженням максимального розміру на рівні 17120,00 грн, 17690,00 грн із чим позивач власне і не погоджується.
Таким чином, суть спору не зводиться до бездіяльності відповідача або відмови останнього в проведенні самого по собі перерахунку пенсії, натомість позивач вважає, що такий перерахунок мав бути здійснений виходячи із 90% заробітної плати та без обмеження максимального розміру.
За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом і просить його задовольнити.
Оцінивши за правилами ст. 90 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15.07.2015 визначалися Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 за №1789-ХІІ.
Відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 за №1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 за №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
У Рішенні Другого сенату Конституційного Суду України №7-р (ІІ)2019 від 13.12.2019 у справі №3-209/2018(2413/18, 2807/19) (чинне з 13.12.2019) зазначено:
«…Конституційний Суд України вирішив:
1. Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
2. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
3. Установити такий порядок виконання цього Рішення: - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: « 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
4. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено. …».
Частиною другою статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Вказані положення Основного Закону кореспондуються із приписами ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 року № 2136-VIII.
Отже, рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 змінило законодавче регулювання для правовідносин, що мають місце з дати його ухвалення.
Таким чином, положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII зі змінами, якою передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 7-р(II)/2019 (справа № 3-209/2018(2413/18, 2807/19), як це визначено статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України», тобто з 13.12.2019.
Відтак, з 13.12.2019 Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
За таких обставин справи, суд вважає, що з 13.12.2019 року у позивача виникло право на перерахунок раніше призначеної пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури, а також у зв'язку із призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових заробітної плати, як при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», яка набрала законної сили 06.09.2017 року, було підвищено посадові оклади та надбавки за класний чин прокурорсько-слідчим працівникам. А отже, вказана постанова, є підставою для проведення перерахунку пенсії за вислугу років позивача. Також з 01.01.2020 року Постановою КМУ №1155 від 11.12.2019 року було передбачено чергове підвищення посадових окладів та надбавок.
Таким чином, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників органів прокуратури на підставі Постанови КМУ №657 та ухваленням Конституційним Судом України рішення №7-р(ІІ)/2019, позивач набув право на перерахунок пенсії, починаючи з 13.12.2019 року.
Разом з тим, як зазначено в рішенні Конституційного Суду України по справі №7-р(II)/2019 від 13.12.2019 року «Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії».
Отже, враховуючи факт отримання позивачем довідки Офісу Генерального прокурора №21-1214зп від 12.06.2020 року про розмір заробітної плати станом на 26.03.2020, яка свідчить про зміну складових заробітної плати та її розміру, то позивач має право на перерахунок пенсії з 01.04.2020 р.
Матеріали справи свідчать, що відповідач погодився з необхідністю перерахунку пенсії позивача після ухвалення Конституційним Судом рішення № 7-р/ІІ/2019 від 13.12.2019 р., разом з тим, здійснив такий перерахунок із застосуванням 60% пенсії до заробітної плати, а не той відсоток, що був на час призначення пенсії позивачу (90%) та обмежив місячний розмір пенсії 10 прожитковими мінімумами для осіб, що втратили працездатність.
Щодо права позивача на перерахунок пенсії в розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати, то суд приймає до уваги, що саме в такому відсотковому розмірі позивачу була призначена пенсія відповідно до ч.2 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, і він її отримував до 01.12.2020 р. На час призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у ч. 13 та 18 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, якими передбачалось, зокрема, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за таким призначенням або перерахунком.
Частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII (яка застосовується в первинній редакції) також не передбачає ніякого регулювання відсоткового розміру пенсії по відношенню до заробітної плати прокурора.
Таким чином, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Відтак, суд приходить до висновку щодо безпідставності застосування до спірних правовідносин норм Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ, які передбачають розмір пенсії 60 % від заробітної плати, оскільки вказаний закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності, а не перераховується.
На незмінність відсоткового розміру вже призначених пенсій Верховний Суд України вказував у справах №№ 21-348а/13, № 21-420а/13 (рішення від 10.12.2013), № 127/11720/14-а (рішення від 06.10.2015), зазначивши, що при перерахунку пенсій повинен застосовуватися той відсоток, який діяв на момент призначення.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 04.02.2019 р., залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 р., по зразковій справі № 240/5401/18 також вказав, що відсотки, які були при призначенні пенсії, повинні зберігатись і в подальшому при проведенні перерахунку.
Таким чином, відповідач, застосовуючи інший розмір пенсії по відношенню до місячної заробітної плати, діяв не на підставі Конституції та законів України. Відповідачем не доведено правомірність здійснення такого перерахунку пенсії позивача, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.
Стосовно правомірності дій ГУ ПФУ щодо виплати суми пенсії в розмірі, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, а також зобов'язання здійснити перерахунок пенсії без обмеження її максимального розміру із виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
Абзац шостий частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (в редакції чинній на день звернення апелянта із заявою про перерахунок пенсії) передбачав, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Разом з тим є безпідставним застосування до спірних правовідносин зазначеної норми Закону, оскільки як зазначено вище вказаний Закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності.
Таку правову позицію сформулював Верховний Суд (справа №360/1428/17). У постанові від 12.11.2019 року зазначено, що дія положень закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 р. №911-VIII щодо максимального граничного розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016 р. (згідно з п.2 «Прикінцевих положень»). Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03.10.2018 р. у справі № 127/4267/17, від 12.11.2019 р. у справі 360/1427/17, що повинна враховуватись судом в силу приписів ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.
Таким чином, враховуючи те, що позивач є пенсіонером за вислугою років з 02.11.2006 року і пенсія була призначена за Законом України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, до розміру пенсії позивача також не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом України «Про прокуратуру» №1697-VІІ, як такі, що не мають зворотної дії у часі.
Крім того, звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.
У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018 зазначено, що положення частини 1 статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Зміст права громадян на соціальний захист, гарантований ст.46 Конституції України, узгоджується із її приписами, за якими, зокрема, людина її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ч.1 ст.3); кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (ст.48). На думку Конституційного Суду України, держава виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. У разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства. Держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб.
Таким чином, новий порядок призначення та виплати пенсій, встановлений Законами України від 02 березня 2015 року №213-VІІ, від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ та від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ними чинності, а тому до даних спірних правовідносин слід застосовувати норми ст.50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії), оскільки редакції вказаних законів звужують права позивача в частині розміру пенсії.
За врахуванням наведеного в сукупності, суд вбачає протиправними дій відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.04.2020 виходячи із 60% заробітної плати та з обмеженням максимального розміру.
При цьому, оскільки лист відповідача від 23.12.2020 не є рішенням суб'єкта владних повноважень про відмову в перерахунку пенсії, про що власне останній зазначає у наданому відзиві, натомість є фактично листом-роз'ясненням щодо проведеного перерахунку пенсії, Окружний адміністративний суд міста Києва приймаючи до уваги певну некоректність формулювання позовних вимог в цій частині вважає за правильне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дій Головного управління ПФУ у м. Києві по здійсненню перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2020 виходячи із 60% заробітної плати та з обмеженням максимального розміру.
У той же час, саме по собі визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень в даному випадку не призведе до відновлення порушених майнових прав позивача, внаслідок чого суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві здійснити p з 01.04.2020 із додержанням вимог рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 та з урахуванням норм ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (у редакції, яка діяла на час призначення пенсії) і ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (у первинній редакції) перерахунок та виплату ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії за вислугу років в розмірі 90 % від суми усіх складових заробітної плати, визначених у довідці Офісу Генерального прокурора від 12.06.2020 № 21-1214зп, згідно з якою розмір заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 26.03.2020 за відповідною (прирівняною) посадою начальника відділу становить 82756,10 грн, без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).
Колегія суддів Верховного Суду в постанові від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17 зазначає, що в рішеннях Європейського суду з прав людини закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб'єктом приватного права і суб'єктом владних повноважень, який передбачає, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості.
Керуючись статтями 3, 5, 7-11, 19, 73-77, 79, 90, 241-246, 250, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві по здійсненню перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2020 виходячи із 60% заробітної плати та з обмеженням максимального розміру.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.04.2020 із додержанням вимог рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 та з урахуванням норм ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (у редакції, яка діяла на час призначення пенсії) і ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (у первинній редакції) перерахунок та виплату ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії за вислугу років в розмірі 90 % від суми усіх складових заробітної плати, визначених у довідці Офісу Генерального прокурора від 12.06.2020 № 21-1214зп, згідно з якою розмір заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 26.03.2020 за відповідною (прирівняною) посадою начальника відділу становить 82756,10 грн, без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя П.О. Григорович